ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

18 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3596/19

          Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

          головуючого - судді  Лукманової О.М. (доповідач),

          суддів:  Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,     

                    за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року (суддя Бондар М.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.06.2019 року) в справі №160/3596/19 за позовом ОСОБА_1 до  Дніпровської митниці Держмитслужби  про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и в:

                                         19.04.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулась до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2018/000044/1, прийняте 27.12.2018 року.

                                        Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

                                        Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів він керувався прописаним у Митному кодексі України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що в поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності. Згідно рахунку від 14.12.2018 року (договір купівлі-продажу) вартість товару становить 3800,00 євро, проте, декларантом самостійно здійснено коригування митної вартості товару згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 26.12.2018 року №580т18 до рівня фактурної вартості 6650,00 євро, не надано документів, що підтверджують вартість транспортних витрат за перевезення оцінюваного товару з м. Ганновер (Німеччина) до п/п «Рава Руська-Хребенне», наданий рахунок від 14.12.2018 року не містить інформації про те, що ціна товару продажу враховує доставку до кордону з Україною. Апелянт вказував, що разом з митним оформленням автомобіля, не надано переклад документів, складених іноземною мовою. Апелянт вказував, що ним використано інформацію з періодичного видання інтернет ресурсу Schwackenet.de по зазначеному ТЗ Renault модель Megane Scenic, 2016 року випуску, з якого було встановлено, що вартість автомобіля для продажу становить 11250,00 євро. Митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом на рівні 11250,00 EUR за одиницю, за основу визначення митної вартості взято інформацію з офіційного інтернет ресурсу, дозволеного для використання митним органом. Апелянт вказував, що як при здійсненні митного оформлення так і при винесенні рішення про коригування митної вартості позивачем не було надано будь-яких документів, які б містили відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.

                                        Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020 року здійснено заміну відповідача у справі, з Дніпропетровської митниці ДФС на належного - Дніпровську митницю Держмитслужби.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 при поданні до митного органу митної декларації щодо декларування автомобіля марки Renault модель Megane Scenic, 2016 року випуску, обґрунтовано обрано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору, та скоригованої згідно висновку експерта. Суд першої інстанції зазначив, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана позивачем у митній декларації № UA 110150/2018/237822 від 26.12.2018 року, визначено за ціною договору купівлі-продажу та висновку експерта, а до самої митної декларації подано підтверджуючі документи. Суд першої інстанції вказував, що коригування митної вартості товару проведено відповідачем з урахуванням значення ринкової вартості транспортного засобу, визначеного системою SchwackeNet на рівні 11250 євро, натомість такий розрахунок не є вірним, оскільки з долученої до матеріалів справи інформації SchwackeNet вбачається, що відповідач при проведенні розрахунку вартості автомобіля не враховував наявність пошкоджень автомобіля (забруднена оббивка салону і оббивка сидінь, відзначені порушення лакофарбового покриття в районі капота і порогів). Відповідачем не взято до уваги висновки експерта та акт митного огляду транспортного засобу, які свідчать про реальний технічний стан придбаного позивачем транспортного засобу з урахуванням його фактичних пошкоджень та комплектації. Суд першої інстанції вказував, що відповідачем не пояснено, чому при використанні SchwackeNet взято саме суму продажної вартості транспортного засобу з ПДВ у розмірі 11250,00 євро, а не закупівельної вартості з ПДВ у розмірі 9050,00 євро, або ціну транспортного засобу у разі пропозиції обміну старого автомобіля на новий з доплатою, яка складає 9050,00 євро. Розрахунок, який зроблений на підставі інформації SchwackeNet, датований 28.05.2019 року, тобто не станом на день прийняття оскаржуваного рішення - 27.12.2018 року.

Матеріалами справи встановлено, що на території Федеративної Республіки Німеччина у місті Ганновер 14.12.2018 року було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля марки Renault модель Megane Scenic, 2016 року випуску, кузов № VIN - НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1461, кВт 81, з пошкодженнями кузова, за умовами якого ОСОБА_2 купила у ОСОБА_3 транспортний засіб, відповідно до умов ціна товару визначена як 3800,00 євро, платіж і розрахунок проведений готівкою. До матеріалів справи долучено переклад.

Встановлено, що 26.12.2018 року декларантом ТОВ  «АСТРАФІШ»  за дорученням ОСОБА_1 подано до Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію  №UA110150/2018/237822  , якою було задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: автомобіль легковий, марки, модельSCENIC, номер кузова/ НОМЕР_2 – НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1461 см3, потужність - 81 кВт, екологічна норма - ЄВРО-6, дата виготовлення 01.04.2016 року, введено в експлуатацію 04.05.2016 року. Ціна товару  зазначена в розмірі 3800,00 євро згідно договору у графі 42,  у графі 45 (з урахуванням висновку експерта) вказано ціну товару 209972,88 грн., що згідно курсу 31,1070 еквівалентно 6750 євро. До митної декларації було долучено: договір купівлі-продажу від 14.12.2018 року б/н; акт про проведення огляду транспортного засобу від 16.12.2018 року №UA209060/2018/071661, складений Львівською митницею ДФС; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.05.2016 року №ER051358; висновок експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку транспортного засобу від 26.12.2018 року №580т18; фотографії огляду від 26.12.2018 року, довідка Укртрестстандарт від 21.12.2018 року UA.009.68936-18.

Митний орган при перевірці поданих документів дійшов висновку, що документи не містять всіх даних для визначення митної вартості товару, а саме, декларантом не надано документів, що підтверджують вартість транспортних витрат на перевезення оцінюваного товару від м. Ганновер (Німеччина) до п/п «Рава Руська-Хребенне»; наданий рахунок від 14.12.2018 року не містить інформації про те, що ціна товару продажу враховує доставку до кордону з Україною; відсутній переклад поданих документів іноземною мовою.

27.12.2018 року, декларант ТОВ  «АСТРАФІШ» повідомив Дніпропетровську митницю ДФС, що додаткових документів не має можливості надати, просить прийняти рішення без урахування 10-денного терміну.

27.12.2018 року Дніпропетровською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів номер №UA110000/2018/000044/1, згідно якого митну вартість товару було визначено за резервним методом та за результатами обчислення, з урахуванням значення ринкової вартості системи SchwackeNet, здійсненого за запитом митного органу на автомобіль VIN - НОМЕР_1 , яка склала 11250 євро. У рішенні Дніпропетровською митницею ДФС зазначено, що декларантом: не надано переклад поданих документів; не надано платіжні (або банківські) документи, що підтверджують факт оплати; не надано документи щодо замовлення авто із доставкою; відсутність митної декларації країни відправлення позбавляє можливості перевірити числове значення вартості транспортного засобу.

Для належного митного оформлення, ОСОБА_1 погодилась з Дніпропетровською митницею ДФС щодо визначення митної вартості товару та подала через ТОВ  «АСТРАФІШ» нову митну декларацію від 27.12.2018 року № UA110150/2019/238129.

Коригуючи митну вартість, митний орган використав інтернет-ресурс SchwackeNet, де по пошуку за VIN-кодом - НОМЕР_1 встановив, що вартість транспортного засобу Renault модель Megane Scenic, 2016 року випуску, об`єм двигуна 1461, потужність кВт 81 ,країна виробництва  - Франція, тип двигуна – дизельний, становить 11892,00 євро, вартість продажу 11250,00 євро, вартість придбання з урахуванням ПДВ 9050,00 євро, прийняття для оплати 9050,00 євро.

Позивач при поданні митної декларації визначив митну вартість транспортного засобу за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (рахунку) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), виходячи з ціни, встановленої сторонами та висновку експерта.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 580т18 від 26.12.2018 року, експертом вартість автомобіля марки - Renault модель Megane Scenic, 2016 року випуску, визначено як 6650,00 євро або 208232,06 грн., враховуючи стан автомобіля та його пошкодження.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3  ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями  статей 65,  66  цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у  частинах п`ятій  і  шостій статті 52  цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України   рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у  частині першій статті 58  цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)   неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у  главі 9  цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

ОСОБА_1 при митному оформленні автомобіля марки Renault модель Megane Scenic, 2016 року випуску, з технічними характеристиками: робочий об`єм циліндрів двигуна 1461 см3, потужність двигуна 81 кВт, митну вартість було визначено на підставі договору-купівлі продажу, відкориговано на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 580т18 від 26.12.2018 року.

Судова колегія вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту та самостійно збільшено до рівня визначеного експертом,   подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.

Дніпропетровською митницею ДФС не доведено чому для співставлення ціни транспортного засобу було використано інтернет-ресурс ІНФОРМАЦІЯ_1 . При його використанні не враховано наявність пошкоджень автомобіля (забруднена оббивка салону і оббивка сидінь, відзначені порушення лакофарбового покриття в районі капота і порогів).  Не враховано висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 580т18 від 26.12.2018 року, згідно якого вартість автомобіля складає 6650 євро або 208232,06 грн., та транспортні витрати – 100 євро.

Суд апеляційної інстанції вказує, що згідно наказом Державної митної служби України від 13.10.2006 року № 885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» підрозділи, що здійснюють контроль за визначенням бази оподаткування транспортних засобів, вузлів та агрегатів, можуть користуватись джерелами цінової інформації - довідниками: «Superschwacke», «Schwackeliste», «Schwackeliste Trailertax» видавництва «Eurotax», «Used Car Guide», «Travel Trailer Guide» видавництва «Kelley Blue Book Auto market report». Використання SchwackeNet при визначені бази оподаткування транспортних засобів не передбачено. Тобто митним органом використано не офіційне, не встановлене джерело інформації для коригування митної вартості автомобіля  Renault модель Megane Scenic, 2016 року випуску.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17 та від 10.10.2019 року № 809/1469/16. Використання рішень Верховного Суду при вирішенні справи є обов`язковим, згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно частин 1, 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат, здійснених суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.   242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

                                                        п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби –  залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року в справі №160/3596/19  – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя                                                                      О.М. Лукманова

                               суддя                                                                      Л.А. Божко

                               суддя                                                                      Ю. В. Дурасова