ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2020 року

Київ

справа №464/151/17

адміністративне провадження №К/9901/37145/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12.06.2017 (суддя - Бойко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 (головуючий суддя - Ільчишин Л.В., судді: Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі №464/151/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сихівського районного суду м. Львова з позовом, в якому просив суд скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби №5200/20908/16 від 16.12.2016 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12.06.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 467, 470, 486 Митного кодексу України.

При цьому зазначає, що порушення митних правил, передбачене частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, не є триваючим, оскільки кваліфікуючою ознакою цього порушення є певний строк, при перевищенні якого правопорушення вважається вчиненим. Відтак, вчинене правопорушення, яке полягає в перевищенні встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку транзитних перевезень більше, ніж на десять діб, є закінченим на одинадцятий день та не може розглядатись як триваюче.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника Управління протидії митним правопорушенням Скакун А.П. №5200/20908/16 від 16.12.2016 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., з тих підстав, що він, 27.11.2016 близько 10.23 год. в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС, в`їхав на автомобілі марки «SKODA OCTAVIA», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та особу, яка його переміщувала, в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України виявилось, що ОСОБА_1 , 09.12.2015 через митний пост «Піща» Волинської митниці, було ввезено на митну територію України вказаний автомобіль, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року». Одночасно, було встановлено відсутність АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 27.11.2016, а також наявність орієнтування Волинської митниці ДФС №2470/03-70-20-01-11 від 22.03.2016, відповідно до якого автомобіль марки «SKODA OCTAVIA», VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 незаконно перебуває на митній території України в режимі «Тимчасове ввезення до 1 року», всупереч статті 95 Митного кодексу України не вивіз його у десятиденний термін за межі України.

Зазначене порушення зафіксовано протоколом про порушення митних правил №5200/20908/16 від 27.11.2016. Факт не вивезення автомобіля понад 10-денний строк не заперечувався і самим позивачем, як і факт ввезення такого автомобіля та неподання декларації чи зобов`язання.

Підставою для поміщення у вказаний режим став документ, який підтверджував постійне місце проживання позивача у м. Люблін (Польща) та відмітка у наданому паспорті про перебування на консульському обліку Генерального консульства України у Любліні. Однак, згідно відповіді МЗС України, отриманої Волинською митницею ДФС, перебування позивача на такому обліку не підтверджено. Відтак, ввезення вказаного транспортного засобу та перебування його у зазначеному митному режимі з підстав постійного проживання позивача у м. Люблін та перебування на консульському обліку виявилось безпідставним. Той факт, що позивач не перебуває на консульському обліку не заперечувалось позивачем.

Поряд з цим судами з`ясовано, що відповідно до доповідної записки державного інспектора ВМО №4 м/п «Краковець» Гарус Г.В. від 27.11.2016 позивач ОСОБА_1 подав до митного контролю закордонний паспорт, не той з яким він перетинав кордон 09.12.2015, тобто неможливо було встановити наявність у нього відміток про перебування його на постійному або тимчасовому консульському обліку у попередньому паспорті.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу та без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 Митного кодексу України визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільної транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з частиною третьою статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладена штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, за вказаних вище обставин, транспортний засіб, ввезено позивачем ОСОБА_1 на митну територію України в митному режимі «транзит», що не заперечувалось ним у письмових поясненнях наявних в матеріалах справи, однак, в передбачений законом строк позивач вищевказаний автомобіль до митного органу призначення не доставив та не повідомив своєчасно про неможливість прибуття транспортного засобу до митного органу призначення, що свідчить про наявність складу правопорушення передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України.

Відповідно до наданих позивачем пояснень щодо причин не вивезення ним автомобіля у встановлений Митним кодексом України строк за межі митної території України, зазначив, що ввіз транспортний засіб у митному режимі «транзит», а не вивіз його через свою хворобу та технічну несправність і ремонт автомобіля, разом з тим, будь-яких документів, що підтверджують наведені ним факти хвороби та ремонту позивач не надав, ні в момент складення протоколу про порушення митних правил до митного контролю, ні суду при розгляді даної справи.

В даному випадку обґрунтовуючи протиправність притягнення до відповідальності згідно оскаржуваної постанови позивач вказує про пропуск відповідачем шестимісячного строку його притягнення до адміністративної відповідальності, встановленого статтею 467 Митного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що перелік триваючих правопорушень, визначений у статті 467 Митного кодексу України, не є вичерпним.

Митний кодекс України не містить визначення поняття триваючого правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

У справі, що розглядається судами встановлено, що перевищення позивачем строку транзитного перевезення транспортного засобу особистого користування, що перебуває під митним контролем, виявлене відповідачем 27.11.2016. При цьому станом на момент виявлення правопорушення обов`язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України протягом 10 діб, встановлений пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України, виконаний не був, що останнім не заперечувалося.

Отже, порушення ОСОБА_1 обов`язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України протягом встановленого законом строку є триваючим.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 12.06.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна,

Судді Верховного Суду