КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4020/15-ц

Провадження № 4-с/552/17/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Павленко Л.М.

за участю особи, що подала скаргу ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Полтавського виконавчого округу Скрипника Володимира Леонідовича,-

ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою на дії приватного виконавця Полтавського виконавчого округу Скрипника В.Л. посилаючись на те, що останнім винесено постанову від 05.06.2019 року про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 552/4020/15 щодо стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості по кредитному договору. 22.04.2019 року приватним виконавцем винесена постанова про повернення цього ж виконавчого документу стягувачу на підставі п.8 ч.4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» . Заява про відкриття виконавчого провадження надіслана невстановленою особою за підробною довіреністю, а не стягувачем, а тому повідомлення підлягає скасуванню. Також просила визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2019 року незаконною та скасувати її , оскільки відкриття виконавчого провадження відбулось не за вибором стягувача, аза вибором приватного виконавця .

       Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа.

       Ухвалою суду від 02 березня 2020 року зобов`язано приватного виконавця надати суду для огляду матеріали виконавчого провадження

       У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала та пояснила, що всі кредитні договори були застраховані , а тому заборгованість по її кредитному договору відсутня. Відсутня воля стягувача на звернення виконавчого документу до виконання, вважає, що приватний виконавець міг самостійно виготовити документи для виконання. Копія рішення про зміну уповноваженої особи банку не засвідчена . Стягувач довго не отримував виконавчий лист та не звертався щодо його виконання. Просила скаргу задовольнити.

       Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, надав суду заяву про розгляд скарги в його відсутність, у задоволенні якої просив відмовити. Суду надав відзив щодо безпідставності обставин викладених у скарзі ОСОБА_1 , пропуском строку звернення до суду.

        ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні за безпідставністю, пропуском заявником строків звернення до суду, справу розглянути в його відсутність.

       Суд, заслухавши особу, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_1 , дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду, Київським районним судом м. Полтави 10 липня 2017 року виданий виконавчий лист № 552/4020/15ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» 17 817.93 доларів США, що складає 374912,14 грн., заборгованості по тілу кредиту, 1663.13 доларів США, що складає 34994.39 гривень заборгованості по відсоткам, 543.09 долари США,що складає 11427.31 гривень.

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою та клопотанням про поновлення строку на оскарження дій приватного виконавця посилаючись на те, що вся кореспонденція, яка була адресована їй направлялась на адресу за якою вона не проживає, фактична адреса її проживання була відома стягувану. Офіс приватного виконавця розташований поза межами Полтави, що також вимагало додаткових зусиль та часу для можливості ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, на неодноразово її запити, останнім направлялись їй документи. Після отримання всієї необхідної інформації звернулась до суду.

Викладені заявником обставини в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення зі скаргою заслуговують на увагу. Тому суд приходить до висновку про поновлення ОСОБА_1 пропущеного з поважних причин строку .

Як вбачається з матеріалів приєднаних до скарги, в рамках виконавче провадження № 58957236 щодо примусового виконання виконавчого листа № 552/4020/15ц, згідно повідомлення від 22 квітня 2019 року виконавчий документ повернутий стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску.

Однієї із вимог скарги є скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану від 22 квітня 2019 року.

Приймаючи до уваги обставини на які посилається заявник щодо скасування даного повідомлення, суд дійшов висновку , що в цій частині скарга не підлягає задоволенню, оскільки такі дії не призведуть до відновлення будь-яких прав позивача та взагалі дане повідомлення не впливає на хід виконання рішення суду. Підстава для повернення , яка зазначена приватним виконавцем, а саме не надання стягувачем підтвердження внесення авансового внеску, відповідає вимогам п. 8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічна вимога щодо надання стягувачем квитанції про сплату авансового внеску міститься і в ч.2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Дана норма закону діяла до 15 травня 2019 року, тобто на час винесення повідомлення , а саме 22 квітня 2019 року .

Визнання неконституційним ч.2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відбулось 15 травня 2019 року згідно Рішення КСУ у справі за конституційною скаргою

ОСОБА_3 не наведено обґрунтованих доводів, що служили б підставою для скасування такого повідомлення.

На виконання ухвали суду приватним виконавцем надано копію виконавчого провадження № 59279054 щодо виконання виконавчого листа № 552/4020/15ц .

Суд не може прийняти до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо не врахування зазначених копій виходячи з того, що відсутні саме їх оригінали, оскільки остання в судовому засідання не заперечувала , а й підтвердила ідентичність копій матеріалів виконавчого провадження з якими вона знайомилась в оригіналах у приватного виконавця з тими, що надійшли до суду.

Також суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин, що також є перешкодою для надання в судове засідання оригіналу виконавчого провадження, яке перебуває у приватного виконавця в м. Кременчук Полтавської області.

05 червня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59279054 за вих.. № 2792 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави № 552/4020/15-ц від 10.07.2017 року. У зв`язку з технічною помилкою постанова скасована , про що винесено відповідну постанову від 05.06.2019 р. за вих.. № 2794.

05 червня 2019 року виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59279054 за вих. № 2795 з примусового виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави № 552/4020/15-ц від 10.07.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 509/06-К від 21.12.2006р.

Як на підставу для скасування даної постанови, ОСОБА_1 посилається на відсутність волевиявлення стягувача на звернення до примусового виконання рішення суду.

Проте суд не може прийняти до уваги зазначені доводи виходячи з наступного.

04 червня 2019 року (згідно вхідного штампу приватного виконавця) на адресу приватного виконавця Скрипник В.Л. надійшла заява ПАТ КБ «Надра» про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави № 552/4020/15-ц від 14.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в розмірі 421 333,84 грн. Заява підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ`Надра» Біла І.В. До заяви згідно додатків надано оригінал виконавчого листа Київського районного суду м. Полтави № 552/4020/15-ц від 14 квітня 2016 року , копія повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану від 22.04.2019 р., копія рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 3383 від 17.12.2018 р.

Як вбачається з наданих додатків, представником стягувача на підтвердження своїх повноважень надано належним чином завірене рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3383 від 17.12.2018 р. «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», відповідно якого з 18 грудня 2018 р. призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» та делеговано всі повноваження уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, визначені Законом ОСОБА_4 .

Крім того, зазначена інформація є у вільному доступі.

Таким чином, до приватного виконавця звернувся представник стягувача з наданням доказів на підтвердження своїх повноважень.

Що стосується посилань заявника, що стягувач тривалий час не отримував виконавчий лист та не звертав його до виконання, то це є правом стягувача подати виконавчий документ на виконання у строки та спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Також є неприйнятними посилання заявника щодо відсутності заборгованості по кредитному договору в зв`язку з можливим погашенням боргу страховою компанією з якою укладався договір страхування, оскільки вказані обставини по своїй сутті є заперечення заявника щодо судового рішення, а тому в рамках скарги на дії приватного виконавця не підлягають розгляду.

При розгляді скарги ОСОБА_1 не довела , що приватний виконавець самостійно виготовив документи для примусового виконання рішення Київського районного суду м. Полтави № 552/4020/15, була відсутня воля стягувача на звернення до примусового виконання виконавчого документу виданого на підставі даного рішення суду.

Також суд враховує, що лише стягувачу відповідно до норм ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» належить право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах, у яких розташований його виконавчий округ.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

       Керуючись ст. ст.. 450,451 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

       Поновити ОСОБА_5 строк на звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.

       У задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Полтавського виконавчого округу Скрипника Володимира Леонідовича відмовити.

       Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд міста Полтави протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий                                                        Ж.В. Кузіна

Повний текст ухвали виготовлений 19 червня 2020 року