Справа №2-2851/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2008 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі: головуючого - судді Масенко Д.Є., при секретарі - Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Луганськвугілля" про стягнення коштів за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в обґрунтування якого вказала наступне. В період з 10.01.2008 року до 06.08.2008 року вона працювала в ДП „Луганськвугілля" на посаді заступника головного бухгалтера зі звідного обліку та аналізу витрат на виробництво. 06.08.2008 року позивачка була звільнена з підприємства за угодою сторін. Кінцевий розрахунок з нею був проведений тільки 18.09.2008 року, що не відповідає вимогам діючого законодавства України про працю. В телефонній розмові з бухгалтером розрахункового відділу ДП „Луганськвугілля" ОСОБА_2 позивачці було повідомлено, що загальна кількість прострочення складає 29 днів. Загальна сума нарахувань за час затримки кінцевого розрахунку складає 2756, 45 грн. З урахуванням середньоденної суми у 95, 05 грн. з загальної суми сплачується податок у розмірі 15%, а саме 413, 47 грн. Таким чином, на думку позивачки, вона повинна отримати за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні 2342, 98 грн. але головний бухгалтер ДП „Луганськвугілля" - ОСОБА_3 відмовляється видати позивачці довідку про кінцевий розрахунок, свою відмову обґрунтовує тим, що цю довідку ДП „Луганськвугілля" зможе надати тільки за запитом суду. Просила стягнути з відповідача на її користь 2342, 98 грн. - кошти за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн. та судові витрати.

У судове засідання позивачка не з'явилася, до його початку надала заяву, де відмовилася від вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 200 грн., в іншій частині позов підтримала, просила розглядати справу за її відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, до його початку надав відзив на позовну заяву, де частково визнав позовні вимоги, зазначив, що вважає необгрунтованими вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 200 грн., просив розглядати справу за його відсутності.

30 грудня 2008 року відмова ОСОБА_1 від позову в частині вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 200 грн. прийнята судом.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 10.01.2008 року до 06.08.2008 року працювала в ДП „Луганськвугілля" на посаді заступника головного бухгалтера зі звідного обліку та аналізу витрат на виробництво. 06.08.2008 року остання була звільнена з підприємства за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів України про працю. Кінцевий розрахунок з нею був проведений 18.09.2008 року, тобто з простроченням у 29 днів.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду доказами та не заперечуються відповідачем.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Відповідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше

наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно наданого позивачкою розрахунку, розмір належної їй виплати складає 2342, 98 грн.

Оскільки відповідач не надав суду заперечень щодо неправильності розрахунку розміру позовних вимог, суд, перевіривши розрахунок позивачки, вважає його математично вірним і приймає до уваги.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, стягнувши з Державного підприємства „Луганськвугілля" на користь ОСОБА_1 кошти за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні в розмірі 2342, 98 грн. та судові витрати на підставі ст.88 ЦПК України в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 212-215, 217 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства „Луганськвугілля" про стягнення коштів за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля" на користь ОСОБА_1 кошти за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні в розмірі 2342 (дві тисячі сорок дві) грн. 98 коп.

Стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля" у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розміру 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в порядку апеляційного провадження через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі, якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.