УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 686/1846/18

Провадження № 22-ц/4820/879/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар судового засідання – Кошельник В.М.,

з участю представника апелянта,

відповідача та його представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року та ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року, суддя Логінова С.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про передачу предмету застави та звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

В січні 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання передати предмет застави - автомобіль марки TOYOTA, модель LANDCRUISER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.06.2018 року вказане провадження об`єднане з провадженням за позовом ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, в якому ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № R52150321884В від 29.08.2012 року в сумі 704649,36 грн. просило звернути стягнення на автомобіль марки TOYOTA, модель - LANDCRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , шляхом надання ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права на укладення договору купівлі - продажу предмета застави, вчиненням подальших дій, пов`язаних з переоформленням даного транспортного засобу в регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві, надавши ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу та права отримувати дублікати правовстановлюючих документів свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» вказало, що 29.08.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №R52150321884В, відповідно до якого останній отримав кредит в сумі 387702грн. зі строком повернення кредитних коштів до 29.08.2019 року, з нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 16,29% річних. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 надано банку в приватне обтяження автомобіль марки TOYOTA, модель - LANDCRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що належав останньому на праві власності. 01.08.2015 року первісним кредитором у Державному реєстрі обтяжень рухомого майно на підставі договору про відступлення права вимоги укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» від 22.06.2015 року здійснено зміну заставодержателя з ПАТ «ВТБ Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», на підставі чого ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав заставодержателя відносно вищевказаного автомобіля. Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 14.02.2017 року у справі № 225/6200/16-ц задоволено позовні вимоги ТОВ «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , у розмірі 704649,36грн. перед ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором №R52150321884B від 29.08.2012 року звернуто стягнення на відповідний автомобіль шляхом надання дозволу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на укладення договору купівлі-продажу предмету застави з вчиненням подальших дій, пов`язаних з переоформленням даного транспортного засобу в регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві та зобов`язано ОСОБА_2 передати ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» вищевказаний транспортний засіб та комплект ключів до нього з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Однак при виконанні вказаного рішення суду стало відомо, що ОСОБА_3 всупереч положенням укладеного договору застави без дозволу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» розпорядився вказаним автомобілем внаслідок чого 04.06.2014 року вищевказаний транспортний засіб було відчужено на користь ОСОБА_1 . Враховуючи те, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» є заставодержателем вказаного транспортного засобу, останнє, посилаючись на умови укладеного договору застави, у якому відповідно передбачено право досудового врегулювання шляхом звернення стягнення на предмет застави, просило зобов`язати ОСОБА_1 передати ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» предмет застави, автомобіль марки TOYOTA, модель LANDCRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а також звернути стягнення на відповідний автомобіль шляхом надання ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права на укладення договору купівлі продажу вказаного автомобіля та вчиненням подальших дій, пов`язаних з переоформленням даного транспортного засобу в регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.03.2019 року замінено позивача - ТОВ «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» у відповідності до умов договору про відступлення прав вимоги від 29.01.2019 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 28.01.2020 року закрито провадження у справі в частині позову ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28.01.2020 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» просило вищевказані рішення та ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування скарги апелянтом зазначено, що оскаржувані рішення є незаконними, необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказав, що ухвалення судом двох окремих судових рішень в об`єднаному судовому провадженні не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки справи, які об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають. Крім того суд всупереч положенням ст. 259 ЦПК України не врахував, що за вимогами, об`єднаними в одне провадження, якщо відповідачем є одна особа, у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача, ухвалення часткового рішення не допускається. Суд, закриваючи провадження у справі дійшов помилкових висновків щодо підстав закриття, а саме, набранням законної сили рішенням суду ухваленим з приводу спору між тими ж сторонами та про той же предмет. Висновки суду щодо обрання ним невірного способу захисту також є помилковими, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду за захистом своїх прав.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав на законність оскаржуваних судових рішень, просив рішення суду та ухвалу суду залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу.

Відповідач та його представник в суді проти апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною четвертою статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, серед іншого, визначено порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як правильно встановлено судом першої інстанції між ОСОБА_2 та ПАТ «ВТБ Банк» 29.08.2012 року укладено кредитний договір № R52150321884В згідно якого останній отримав кредит в сумі 387702 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 29.08.2019 року з нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 16,29% річних на строк до 29.08.2019 року (а.с. 6-10).

На забезпечення виконання зобов`язань щодо повернення кредитних коштів ОСОБА_2 відповідно до договору застави №R52150321884B-Z1 від 29.08.2012 pоку, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу за реєстровим № 808, надано в приватне обтяження автотранспортний засіб - автомобіль марки TOYOTA, модель LANDCRUISER 150, тип легковий універсал, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , який належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , зареєстрованого ВРЕР №3 м. Донецька при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 28.08.2012 року (а.с. 13-14).

14.02.2017 року заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області у цивільній справі за № 225/6200/16-ц, що набрало законної сили 24.02.2017 року, позовні вимоги ТОВ «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 704649,36 грн. перед ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором №R52150321884B від 29.08.2012 року звернуто стягнення на предмет застави, автомобіль марки TOYOTA, модель LANDCRUISER 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , що зареєстрований №3ВРЕР м. Донецька при УДАІ ГУ МВСУ в Донецькій обл. 28.08.2012 року та належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , шляхом надання дозволу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на укладення договору купівлі-продажу предмету застави з вчиненням подальших дій, пов`язаних з переоформленням даного транспортного засобу в регіональному сервісному центрі МВС в м. Києві, наділивши ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» правом зняття з обліку та постановленням на облік транспортного засобу, правом на отримання дублікатів правовстановлюючих документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Зобов`язано ОСОБА_2 передати ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» предмет застави - автомобіль марки TOYOTA, модель LANDCRUISER 150, тип легковий універсал, 2012 pоку випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 з комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 187-189).

В процесі вчинення виконавчих дій було отримано відповідь Регіонального сервісного центру в Донецькій області MBС України від 27.12.2017 року №31/5-7861, відповідно до якої вищевказаний автомобіль з 04.06.2014 року зареєстрований за ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( т. 2 а.с. 118).

Державним виконавцем Ленінського РВДВС м. Донецьк ГТУЮ у Донецькій області 12.12.2017 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вказаний автомобіль знято з обліку 22.01.2014 року і транспортний засіб не належить ОСОБА_2 (а.с. 113).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною першою статті 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.

Як вбачається і змісту п. 5.2.4 укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 кредитного договору від 29.08.2012 року сторони погодили, що у випадку порушення ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором банк має право без отримання додаткової письмової згоди останнього за власним вибором здійснити будь-які дії, направлені на виконання зобов`язань позичальника за цим договором, у тому числі звернути стягнення на заставлене майно за договорами забезпечення у будь-який спосіб та/або одержати відшкодування з майна позичальника, та/або відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договорів забезпечення у будь-який спосіб та/або одержати відшкодування з майна позичальника, та/або відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договорів забезпечення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого права, передбачений законом, оскільки відповідно до п. 5.2.4. кредитного договору від 29.08.2012 року позичальник та банк погодили, що у випадку порушення позичальником своїх зобов`язань за цим договором банк має право без отримання додаткової письмової згоди позичальника за власним вибором здійснити будь-які дії, направлені на виконання зобов`язань позичальника за цим договором, у тому числі звернути стягнення на заставне майно за договорами забезпечення у будь-який спосіб та/або одержати відшкодування з майна позичальника, та/або відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договорів забезпечення.

Як вбачається із матеріалів справи 03.09.2012 року ПАТ «ВТБ Банк» зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідний запис за №12941910 про передачу в приватне обтяження автомобіля марки TOYOTA, модель LANDCRUISER 150, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 з терміном дії до 03.09.2017 року (а.с. 62-63).

22.06.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв та договір відступлення прав вимоги за договорами застави №220615зн (а.с. 15-35).

Договором відступлення прав вимоги за договорами застави №220615зн від 22.06.2015 року передбачено, що первісним кредитором відступлено новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує належні первісному кредитору права заставодержателя в зобов`язаннях за договорами застави, укладеними між первісним кредитором (заставодержателем) та заставодавцями, що укладені в якості забезпечення виконання боржниками своїх зобов`язань перед первісним кредитором за кредитними договорами. Перелік кредитних договорів, договорів застави, заставодавців та боржників наведено у додатку 1 до даного договору. Право вимоги, що відступається за цим договором є право звернення стягнення, у випадку невиконання чи неналежного виконання боржниками умов кредитних договорів, на рухоме майно, яке належить заставодавцям на праві власності, що є предметом застави за договорами застави. Перелік такого майна наведено в додатку 1 до даного договору (пункти 1-3 договору).

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 24.06.2019 року, яка набрала законної сили 09.07.2019 року, замінено стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» у виконавчому листі по справі №225/6200/16-ц за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором № R52150321884В від 29.08.2012 року (т.2 а.с. 105-106).

Як вбачається зі змісту даної ухвали 24.02.2017 року на виконання заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 14.02.2017 року у цивільній справі за № 225/6200/16-ц видано виконавчий лист.

29.01.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» укладено договір факторингу №29/01/19-1, відповідно до якого ТОВ ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до ОСОБА_2 за кредитним договором №К52150321884В від 29.08.2012 року (а.с. 225-228).

14.03.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами застави до договору фактору №29/01/19-1 від 29.01.2019 року, за яким ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло права вимоги до ОСОБА_2 за договором застави № К52150321884В-21 від 29.08.2012 року на предмет застави, а саме автомобіль марки TOYOTA, модель LANDCRUISER 150, тип легковий універсал, 2012 pоку випуску, колір - білий, реєстраційний номер  НОМЕР_1  (змінений – НОМЕР_3 ), номер шасі (кузова, рами НОМЕР_7   НОМЕР_2 (а.с. 230-231).

Вищевказане також підтверджується ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 24.06.2019 року, яка набрала законної сили 09.07.2019 року (а.с. 105-106), відтак встановлені у даному судовому рішенні обставини в силу положень ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Застава є способом забезпечення зобов`язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 1 Закону України «Про заставу» та стаття 572 ЦК України).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, отже, на неї може бути звернено стягнення з підстав, передбачених статтею 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13 та від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14.

Тобто, у разі відчуження предмета обтяження боржником без згоди обтяжувача, обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Таким чином сама по собі позовна вимога про зобов`язання відповідача до передачі предмета застави з комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу без вирішення питання щодо звернення стягнення на предмет застави не може бути визнано належним способом захисту порушеного права з урахуванням вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Закриваючи провадження у справі у частині позову ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на автомобіль суд зазначив, що вказане провадження підлягає закриттю, оскільки набрало законної сили рішення суду у справі, що ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Висновки суду в цій частині не є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Посилаючись на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області 14.02.2017 року, яке набрало законної сили 24.02.2017 року, як на підставу для закриття провадження, суд першої інстанції не врахував, що вказане судове рішення ухвалене з приводу спору між іншими сторонами та з інших підстав. Позивачем у вказаній справі є ТОВ «Довіра та Гарантія», відповідачем ОСОБА_2 . Позовні вимоги стосуються звернення стягнення на автомобіль, що належав ОСОБА_2 як заставодавцю. В той час як у даній справі позов подано до ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , з посиланням на обставини щодо незаконного відчуження ОСОБА_1 спірного автомобіля, тобто за наявності інших, не тотожних у попередньому позові до ОСОБА_2 правових підстав.

Таким чином, враховуючи, що вищевказане порушення норм процесуального права призвело до постановлення помилкового судового рішення, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року залишити без змін.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 червня 2020 року.

Судді:                                                        Р.С. Гринчук

Л.М. Грох

А.М. Костенко