П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2020 року місто Київ

справа № 759/3120/20

провадження № 22-ц/824/8835/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Вабіщевич Тетяною Володимирівною,

на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 2 березня 2020 року, постановлену у складі судді Миколаєць І.Ю.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Капітал", Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди та стягнення частини доходу від використання приміщення,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "АКБ "Капітал", ПрАТ "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди та стягнення частини доходу від використання приміщення.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 2 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Капітал", Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди та стягнення частини доходу від використання приміщення передано на розгляд до Ленінського районного суду м.Дніпра.

Не погоджуючись з такою ухвалою, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про направлення справи за підсудністю, справу передати до Святошинського районного суду м.Києва для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі посилалися на те, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що предметом спору є визнання недійсними договорів оренди та стягнення грошових коштів як частини доходів, отриманих від незаконного використання приміщення. Відповідачами у справі є сторони оскаржуваних договорів оренди ПАТ "АКБ "Капітал", ПрАТ "СГ "ТАС", ОСОБА_2 . Позивач не заявляє позовних вимог що стосуються безпосередньо об`єкта нерухомого майна, фактично просить суд стягнути безпідставно набуті грошові кошти. Вважає, що підсудність у цій справі має визначатися за правилами встановленими ст. ст. 27, 28 ЦПК України, про що зазначено у позовній заяві. Суд не врахував зазначені обставини та помилково направив справу до іншого суду за виключною підсудністю.

Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду віднесена до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Ленінського районного суду міста Дніпра, суд виходив із положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України, і вважав, що справа підлягає розгляду за місцезнаходженням нерухомого майна.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.

Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Капітал", ПрАТ "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди нерухомого майна та стягнення частини доходу від використання приміщення. Предметом договору оренди є нежиле приміщення № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Разом з тим, правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Отже, спори, що пов`язані з визнанням недійсними правочинів щодо нерухомого майна, пред`являються до суду за місцезнаходженням цього майна. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду від 25 травня 2020 року у справі №643/4648/18.

Ураховуючи, що даний спір пов`язаний з правом позивача на нерухоме майно, позов у цій справі про визнання недійсними договорів має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності, а тому висновок суду першої інстанції про направлення справи до Ленінського районного суду міста Дніпра є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позивач фактично просить стягнути на його користь безпідставно набуті грошові кошти є безпідставними, і спростовуються вимогами позивача, викладеними у позовній заяві.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Вабіщевич Тетяною Володимирівною, - залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 2 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус