ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 р. | № 2-3/6009-2006 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. –головуючого, Муравйова О.В., Фролової Г.М., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ “Крименерго” |
на постанову | від 24.05.2006 |
Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду АР Крим № 2-3/6009-2006 |
за позовом | ВАТ “Крименерго” |
до | ЖЕО Київського району м. Сімферополя в особі ЖЕД-5 |
про | стягнення 261220,49 грн. |
за участю представників: - позивача |
Котовської Н.Д. |
- відповідача | Палей Л.В., Смирнової Л.Є. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2006 у справі № 2-3/6009-2006 (суддя Соколова І.О.), залишеним без змін постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 (у складі головуючого судді Плута В.М., суддів Горошко Н.П., Прокопанич Г.К.), в задоволенні позовних вимог ВАТ “Крименерго” до Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району міста Сімферополя в особі Житлово-експлуатаційної дільниці № 5 про стягнення 261220,49 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за договором № 820 від 28.02.1991 відмовлено.
Рішення та постанова у справі мотивовані тим, що оскільки між сторонами за справою укладено новий договір на користування електричною енергією від 08.04.1998 № 570, розрахунки за яким проведені по грудень 2005 року включно, а старий договір від 28.02.1991 № 820, що був укладений з ЖЕД-5, припинив свою дію 31.12.1991, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, заснованих саме на договорі від 28.02.1991 № 820.
Не погодившись з рішенням та постановою у справі, позивач звернувся з касаційною скаргою, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано не прийняли до уваги рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07-28.11.2005 у справі №2-14/629-2005, відповідно до якого позов про визнання договору від 28.02.1991 № 820 недійсним залишено без задоволення.
Крім того, позивач посилається на помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанцій про те, що додаток до договору з переліком місць установок електролічильників та застосовуваних тарифів для розрахунків за електроенергію відноситься саме до договору на користування електричною енергією від 08.04.1998 № 570.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій і вбачається з матеріалів справи, ВАТ “Крименерго” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району міста Сімферополя особі Житлово-експлуатаційної дільниці №5 заборгованості в сумі 261220,49 грн. за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2003 по 01.01.2006 за договором користування електричною енергією № 820 від 28.02.1991.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з 1998 року взаємовідносини сторін врегульовані новим договором на користування електричною енергією від 08.04.1998 № 570 і взаєморозрахунки по цьому договору за термін, пред’явлений позивачем, були проведені сторонами у грудні 2005 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 664 від 29.07.2005, що підтверджується Протоколом погодження розрахунків № 72/12 від 19.12.2005, який був підписаний, в т.ч. представниками сторін.
Колегія суддів визнає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про припинення дії договору на користування електричною енергією від 28.02.1991 №820, укладеного позивачем з ЖЕД-5 Київського району - структурним підрозділом відповідача - терміном до 31.12.1991, оскільки між сторонами за справою 08.04.1998 укладено новий договір на користування електроенергією № 570, відповідно до розділу 3 якого визначення кількості відпущеної та спожитої електроенергії для її оплати здійснюється за показниками розрахункових електролічильників, в т.ч. електролічильників субабонентів, згідно додатку №3 до договору.
Як встановлено судами, в додатку №3 до договору вказано перелік місць (адреси) установок електролічильників та застосовуваних тарифів для розрахунків за електроенергію по житловим будинкам ЖЕО Київського району, до переліку включені всі структурні підрозділи відповідача - ЖЕО Київського району м. Сімферополя, у тому числі ЖЕД №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, зазначений додаток №3 підписано і скріплено печатками сторін договору №570, в т.ч. Житлово-експлуатаційним об'єднанням Київського району міста Сімферополя, а не окремо Житлово-експлуатаційною дільницею № 5, яка була стороною за попереднім договором від 28.02.1991 № 820.
Таким чином, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій було достеменно встановлено і матеріалами справи підтверджується приналежність додатку №3 з переліком місць установок електролічильників та застосовуваних тарифів для розрахунків за електроенергію саме до договору на користування електричною енергією від 08.04.1998 № 570, тому у колегії суддів відсутні підстави піддавати сумніву цей факт, адже, встановлення фактичних обставин справи не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.
Слід визнати правомірним неприйняття судом апеляційної інстанції в якості преюдиціального рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07-28.11.2005 у справі №2-14/629-2005, відповідно до якого позов про визнання договору від 28.02.1991 № 820 недійсним залишено без задоволення, оскільки зазначене рішення не може бути підставою для визнання договору від 28.02.1991 № 820 діючим і на теперішній час, а відмова у задоволенні позову про визнання цього договору недійсним пов’язана з визначенням повноважень структурного підрозділу Житлово-експлуатаційного об'єднання Київського району міста Сімферополя - ЖЕД-5 - щодо права укладення цього договору, тобто позивач, заперечуючи припинення зобов’язань за договором № 820, ототожнює поняття дії договору в часі з визнанням його недійсним.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Протоколу-погодження № 72/12 від 19.12.2005 підприємств, установ та організацій, які приймають участь в розрахунку згідно ст. 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та Постанови Кабінету Міністрів України № 664 від 29.07.2005, який був підписаний за участю сторін у справі, в т.ч. ВАТ “Крименерго” та ЖЕО Київського району, заборгованість відповідача за електроенергію, що виникла з 01.09.2004 по грудень 2005 р. за договором №570 від 08.04.1998 у розмірі 189794,26 грн., була погашеною.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що підстави для задоволення позовних вимог, заснованих саме на договорі від 28.02.1991 № 820, відсутні.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення касаційної скарги ВАТ “Крименерго” відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 у справі господарського суду АР Крим № 2-3/6009-2006 залишити без змін.
Касаційну скаргу ВАТ “Крименерго” залишити без задоволення.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.В.Муравйов
Г.М.Фролова