ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2006 р. | № 13/361-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого Грейц К.В. Фролової Г.М. |
за участю представників: |
позивача | не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
відповідача | не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” |
на постанову | Житомирського апеляційного господарського суду |
від | 22.05.2006 року |
у справі | № 13/361-05 господарського суду Вінницької області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЕС” |
про | розірвання договору та зобов’язання залишити територію, яка належить позивачу |
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 10.08.2006 року у зв’язку з виходом з відпустки судді Муравйова О.В. та хворобою судді Полянського А.Г., для розгляду касаційної скарги у справі № 13/361-05 господарського суду Вінницької області, призначено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді: Грейц К.В., Фролова Г.М.
У вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЕС”, в якому просить розірвати договір № 5 від 23.12.2003 року на охорону об’єкта від 23.12.2003 року з 01.12.2005 року та зобов’язати відповідача залишити територію Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що керуючись статтями 651, 907 Цивільного кодексу України та пунктом 7.4 договору № 5 від 23.12.2003 року про охорону об’єкта він неодноразово направляв на адресу відповідача листи з повідомленням про намір розірвати договір, однак відповідач залишив їх без відповіді. Враховуючи викладене позивач просить суд розірвати договір в примусовому порядку та зобов’язати відповідача залишити територію Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро”.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 13.12.2005 року (суддя: Тісецький С.С.) по справі № 13/361-05 господарського суду Вінницької області позов задоволено частково. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “СІЕС” залишити територію Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро”. Припинено провадження у справі в частині розірвання договору № 5 від 23.12.2004 року на підставі пункт 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЕС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” 85, 00 грн. витрат на сплату державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи судове рішення, господарський суд зазначає про те, що провадження у справі в частині позовних вимог позивача про розірвання договору № 5 підлягає припиненню на підставі пункт 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору. Крім того, суд зазначає, що перебування відповідача на території відділення “Бохоники”, яка належить позивачу є безпідставним, а тому позовна вимога позивача про зобов’язання відповідача залишити територію, яка належить позивачу підлягає задоволенню.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 року (судді: Шкляр Л.Т. –головуючий, Гулова А.Г., Пасічник С.С.) рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2005 року по справі № 13/361-05 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЕС” про розірвання договору № 5 від 23.12.2003 року та зобов’язання залишити територію, яка належить позивачу відмовлено.
Постанова апеляційного господарського суду вмотивована тим, що судова колегія вважає безпідставними посилання позивача в письмових поясненнях до позовної заяви про те, що з вини відповідача складські приміщення експлуатуються сторонніми не встановленими особами, у зв’язку з чим відсутня реальна можливість передачі цих приміщень в оренду.
Не погоджуючиcь з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 року по справі № 13/361-2005 господарського суду Вінницької області, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2005 року по справі № 13/361-05 господарського суду Вінницької області залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статті 651 Цивільного кодексу України, статей 34, 35, 105 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що оскільки послуги з охорони відповідачем взагалі не надавались, то посилання апеляційної інстанції на недоведеність істотного порушення відповідачем договору, є безпідставними.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 23.12.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СІЕС” укладено договір №5 на охорону об’єкта, відповідно до якого відповідач прийняв під охорону територію відділення “Бохоники”, об’єкта та матеріальні цінності, що належать позивачу.
Строк дії договору, обумовлений договором, становить 3 роки, тобто діє з 01.01.2004 року до 31.12.2006 року (пункт 7.1 договору).
Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Так, вирішуючи питання про розірвання спірного договору, господарські суди керувались, зокрема, статтями 188 Господарського кодексу України, 651 Цивільного кодексу України, пунктом 7.3 договору.
Проте, судами не взято до уваги те, що договір № 5 від 23.12.2003 року за своєю природою є договором про надання послуг, а загальні положення містяться в главі 63 Цивільного кодексу України, зокрема, статтею 907 Кодексу передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Саме зазначеною статтею позивач обґрунтовував свої позовні вимоги.
Крім того, судами не було досліджено питання щодо фактичного виконання, дати укладання та терміну дії договору.
Як встановлено господарськими судами, позивач, починаючи з 01.10.2004 року, почав звертатись до відповідача з листами про дострокове розірвання договору.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір на охорону об’єкту був підписаний Замовником (позивачем) лише 23.12.2004 року, як і перелік охоронюваних об’єктів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” (додаток №1).
Проте, господарськими судами першої та апеляційної інстанції не було надано належної оцінки зазначеним обставинам.
Оскільки, відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарським судом порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, справа передачі на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з’ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Струм-Агро” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Вінницької області від 13.12.2005 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2006 року у справі № 13/361-05 господарського суду Вінницької області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.
Головуючий О. Муравйов
Судді К. Грейц
Г. Фролова