Справа№2-250/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2008 року     Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Дашковської А.В.,

при секретарі  - Соболевської О.Ю.,

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    в    залі    суду

м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, зазначивши, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 01.07.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 314; від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою; протягом останнього часу спільного проживання сумісне життя з відповідачем стало неможливим та призвело до того, що позивачці та дитині довелося змінити місце проживання; за час спільного життя з відповідачем він неодноразово та систематично обмежував її у спілкуванні із іншими людьми, проявляючи зневагу до неї як до особистості, вважаючи шлюб із ним нічим іншим, як привласненням її інтересів, честі і гідності його власним потребам та інтересам; до досягнення їхньої дитини однорічного віку відповідач неодноразово примушував її влаштовуватись на роботу в той час, коли доглянути за дитиною в період робочого часу було нікому, а саме відповідач приймав пасивну участь у вихованні та забезпеченні дитини у вільний від виконання ним трудових обов'язків час; при використанні свого заробітку та спрямуванні його на розвиток їхньої родини та дитини, відповідач відводив його мінімальну частину, а деколи і зовсім не відводив; всі перелічені примушування та обмеження щодо неї та дитини, які відповідач здійснював для задоволення власних інтересів та розширення меж власного розвитку, супроводжувалися побоями та погрозами фізичною розправою із застосуванням нецензурних виразів; з відповідачем позивачка не проживає, не веде спільного господарства, втратила до відповідача повагу, як чоловіка, глави сім'ї, батька дитини, втратила надію на поновлення зазначених якостей, завдяки його неправомірним та антиморальним діям, тому просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, покласти подальші витрати по оформленню розлучення в органах РАГС на нього, доньку ОСОБА_3 залишити на її виховання до досягнення повноліття, покласти на відповідача обов'язок відшкодувати понесені нею витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 16.00 грн.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем та покласти подальші витрати по оформленню розлучення в органах РАГС на нього, покласти на відповідача обов'язок відшкодувати понесені нею витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 16.00 грн.

Відповідач по справі ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 21.04.2008 р., не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 01.07.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 314, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія І-ЖС № 006224 від 14.10.1995 року, виданим відділом реєстрації актів громадського стану Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя.

Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-ЖС №041379, виданим 01.09.2006 року Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області, яка після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою.

Шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом останнього часу спільного проживання сумісне життя з відповідачем стало неможливим та призвело до того, що позивачці та дитині довелося змінити місце проживання. При недосягненні їхньої дитини однорічного віку відповідач неодноразово примушував позивачку влаштовуватись на роботу, в той час коли доглянути за дитиною в період робочого часу було нікому.

При використанні свого заробітку та спрямуванні його на розвиток їхньої родини та дитини, відповідач відводив його мінімальну частину, а деколи і зовсім не відводив.

Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Виходячи зі змісту ст..110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, а також стійку втрату до відповідача поваги, як чоловіка, глави сім"ї, батька дитини, втрати надії на поновлення зазначених якостей, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини.

Витрати на розірвання шлюбу покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 01.07.2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Комунарського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 314.

При оформлені розірвання шлюбу в органах РАГСу витрати державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. покласти на ОСОБА_2, а ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4 витрати, понесені нею по оплаті державного мита в сумі 8 грн. 50 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 7 грн.50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.