ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

03 серпня 2006 р.

№ 15/23

Вищий  господарський  суду  України  в складі колегії

суддів:

Грейц К.В. –головуючого, Мачульського Г.М., Фролової Г.М.,

розглянувши касаційну скаргу

ТОВ “Інвестиційно –будівельна компанія “Регіон”

на  постанову

від 11.05.2006

Львівського апеляційного господарського суду

у справі господарського Рівненської області № 15/23

за позовом

ТОВ “Інвестиційно –будівельна компанія “Регіон”

до	Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації

про	стягнення 697992,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.03.06 у справі № 15/23 (суддя В.Коломис), залишеною без змін постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 (у складі головуючого судді Д.Новосад, суддів О.Михалюк, Г.Мельник) провадження у справі № 15/23 за позовом ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Регіон” до Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації, пред’явленим на підставі договору від 16.09.2005 відступлення права вимоги, про стягнення в сумі 697992, 74 грн. за виконані первісним кредитором ОКБП “Рівнеінвестбуд” підрядні роботи за укладеним з відповідачем договором №09-04/2004 від 09.04.2004, зупинено до розгляду пов'язаної з нею справи № 14/39 за позовом УКБ Рівненської облдержадміністрації до відповідачів: ТОВ “ІБК  “Регіон” та ОКБП “Рівнеінвестбуд”  про  визнання недійсним вищезазначеного договору від 16.09.2005 про відступлення права вимоги.

Ухвала та постанова у справі мотивовані тим, що суд вбачає наявність обов’язкової, передбаченої ч. 1 ст. 79 ГПК України, умови для зупинення провадження у справі,  та неможливості її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається судом.

Позивач - ТОВ “Інвестиційно-будівельна компанія “Регіон” - з ухвалою та постановою у справі не згоден, просить їх скасувати з підстав  невідповідності вимогам процесуального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за його переконанням, відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, однак, обидві справи розглядаються господарським судом Рівненської області.

Вказаний у частині 2 зазначеної норми перелік підстав зупинення провадження у справі є вичерпним, а, отже, у господарського суду були відсутні підстави для зупинення провадження у справі з інших підстав.

Крім того, скаржник зазначає, що апеляційний суд не надав оцінки доводам, наведеним ТОВ “ІБК “Регіон” в апеляційній скарзі, зокрема, про те, що відповідач - УКБ Рівненської ОДА - не був позбавлений можливості звернутися до суду з зустрічним позовом про визнання договору уступки недійсним для розгляду справи в межах одного судового провадження.

Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні  касаційної інстанції не скористались.

Склад колегії суддів, якою згідно ухвали від 14.07.2006 прийнято касаційну скаргу до провадження, змінено розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 03.08.2006 №02-12.2/238.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні правильність застосування норм процесуального права в постанові апеляційного та ухвалі місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “ІБК “Регіон” звернулось з позовом до УКБ Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення 697992,74 грн., в т.ч. 458767,50 грн. основного боргу, 41289,06 грн. інфляційних втрат, 12594,11 грн. річних, 153228,35 грн. пені та 32113,72 грн. штрафу.

Позовні вимоги випливають з невиконаних належним чином зобов’язань  відповідача, що виникли на підставі укладеного 16.09.2005 між  позивачем та ОКБП “Рівнеінвестбуд” договору про відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого первісний кредитор (ОКБП “Рівнеінвестбуд”) відступив, а  новий  кредитор  (позивач)  набув  право  належної первісному  кредиторові  вимоги за  виконані підрядні роботи  за договором генпідряду № 09-04/2004 від 09.04.2004, укладеним між первісним кредитором та   відповідачем - Управлінням капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у даній справі  21.02.2006 подано до господарського суду Рівненської області позов до ТОВ “ІБК “Регіон” та ОКБП “Рівнеінвестбуд” про визнання договору б/н від 16.09.2005 про відступлення права вимоги недійсним. Вказана позовна заява ухвалою господарського суду Рівненської області від 23.02.06 у справі № 14/39 прийнята до розгляду, в зв’язку з чим і на підставі ч.1 ст.79 ГПК України суд першої інстанції зупинив провадження у справі № 15/23 до розгляду пов’язаної з нею справи № 14/39.

 Згідно ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

За змістом зазначеної норми суддя зобов’язаний зупинити провадження у справі за наявності одночасно наступних обставин: розгляд іншої справи іншим судом, взаємозв’язок такої справи з справою, що розглядається та неможливість розгляду справи до вирішення пов’язаної з нею справи іншим судом. При цьому, "іншим судом",  про  який  йдеться  у  зазначеній  нормі  ГПК, є будь-який орган,  що  входить  до  складу  судової системи України згідно із статтею 3 та частиною 1 статті 18 Закону України “Про судоустрій України”,  а  також  створений відповідно до закону арбітраж (третейський суд).

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом даного спору є стягнення з відповідача 697992,74 грн. за договором уступки вимоги від 16.09.2005, питання дійсності якого є предметом спору у справі № 14/39, яка розглядається господарським судом Рівненської області, тобто судом, що входить до складу судової системи України, а зазначені справи є пов’язаними.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо доцільності зупинення провадження у справі № 15/23, оскільки з матеріалів справи вбачається неможливість розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею справи № 14/39, результат розгляду якої визначить питання дійсності договору б/н від 16.09.2005 про відступлення права вимоги, на якому позивач у справі № 15/23 ґрунтує свої позовні вимоги щодо стягнення з Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації 697992,74 грн.

Відтак, колегія суддів вбачає наявність обов’язкової, передбаченої ч. 1 ст. 79 ГПК України, умови для зупинення провадження у справі, а саме - неможливості її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається судом.

Оскільки провадження у даній справі зупинено господарським судом Рівненської області з правильним застосуванням норм процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку про законність та обґрунтованість ухвали цього суду від 01.03.2006 та, відповідно, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006, якою зазначену ухвалу залишено без змін.  

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову є правом, а не обов’язком відповідача, і можливість реалізації такого права не є перешкодою для пред’явлення до суду за встановленою підвідомчістю окремого позову.

Таким чином, доводи скаржника, викладені ним в касаційній скарзі, ґрунтуються на довільному тлумаченні норм процесуального права, а, отже, не містять підстав для скасування ухвали та постанови у справі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу  України, Вищий господарський суд України    

                                      ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 у справі господарського суду Рівненської області № 15/23 залишити без змін.

Касаційну скаргу ТОВ “Інвестиційно –будівельна компанія “Регіон” залишити без задоволення.

Головуючий                                                         К.В.Грейц

            

            Судді                                                                      Г.М.Мачульський

                                                                                

                                                                               

                                                                               Г.М.Фролова