Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 753/23813/17

провадження № 61-38571св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - народний депутат України ОСОБА_11,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

третя особа - Національний банк України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу народного депутата України ОСОБА_11 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Невідомої Т. О., Ратнікової В. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року народний депутат України ОСОБА_11 звернувся до суду з позовом, у якому, зокрема, просив припинити дії заступника Голови Національного банку України ОСОБА_3 щодо здійснення незаконної діяльності, передбаченої статтею 65 Закону України «Про Національний банк України».

Вказані позовні вимоги ОСОБА_11 мотивовані тим, що йому як народному депутату України об`єктивно стало відомо про втрату бездоганної репутації, численних випадків забороненої діяльності ОСОБА_3 під час виконання нею трудових обов`язків на посаді заступника голови правління Національного банку України, в тому числі щодо її співробітництва із сином, при виконанні ним трудових обов`язків у приватному банку «Платинум Банк» (щодо конфлікту інтересів), а також щодо системних випадків діяльності ОСОБА_3 , спрямованої на неофіційне сприяння приватним фізичним особам (акціонерам приватних банків) у вирішенні їхніх особистих питань, зокрема шляхом вчинення під час виконання трудових обов`язків дій, потрібних для вказаних осіб та всупереч інтересам і стабільності банківської системи України.

Разом із позовом народний депутат України ОСОБА_11 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив заборонити ОСОБА_3 брати участь у роботі та засіданнях Правління Національного банку України, а також заборонити вчиняти та/або виконувати всі та будь-які дії, пов`язані з виконанням та/або здійсненням повноважень заступника Голови Національного банку України, та/або будь-яку іншу діяльність на посаді заступника Голови Національного банку України до вирішення цього спору по суті.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що існують ризики щодо продовження виконання ОСОБА_3 вказаної діяльності, у зв`язку з чим здійснюватиметься нанесення непоправної шкоди благу України та українському народу шляхом активного сприяння незаконному задоволенню та заохоченню приватних інтересів акціонерів приватних банків та інших фізичних осіб у сфері банківської діяльності, що порушує його права та законні інтереси як народного депутата України, який зобов`язаний дбати про благо України і добробут українського народу, захищати інтереси виборців та держави.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у складі судді Вовка Є. І. заяву народного депутата України ОСОБА_11 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_3 брати участь в роботі та засіданнях правління Національного банку України, а також заборонено вчиняти та/або виконувати всі та будь-які дії, пов`язані з виконанням та/або здійсненням повноважень заступника голови Національного банку України, та/або будь-яку іншу діяльність на посаді заступника голови Національного банку України до вирішення цього спору по суті.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок продовження виконання ОСОБА_3 повноважень заступника Голови Національного банку України, у тому числі здійснення керівництва структурними підрозділами Національного банку України, буде завдано непоправної шкоди благу України та українського народу шляхом активного сприяння незаконному задоволенню та заохоченню приватних інтересів акціонерів приватних банків та інших фізичних осіб у сфері банківської діяльності, що, відповідно, грубо порушує права та законні інтереси позивача.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу Національного банку України задоволено, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року скасовано, у задоволенні заяви народного депутата України ОСОБА_11 про забезпечення позову відмовлено.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії члену Правління Національного банку України є незаконним, оскільки є безпосередня заборона процесуального законодавства та спеціального закону, що регулює діяльність Національного банку України. Суд першої інстанції втрутився у діяльність Національного банку України у не передбачений законом спосіб.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів

У червні 2018 року народний депутат України ОСОБА_11 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову.

Вказував на те, що у публічному доступі наявна інформація щодо правопорушень, які допускалися та умисно вчинялися заступником Голови Національного банку України ОСОБА_3 при виконанні нею своїх посадових обов`язків.

Враховуючи вчинення ОСОБА_3 протиправних дій та іншої незаконної (у тому числі забороненої) діяльності на посаді заступника Голови Національного банку України, наявний реальний та обґрунтований ризик того, що внаслідок продовження виконання ОСОБА_3 повноважень заступника Голови Національного банку України, у тому числі здійснення керівництва структурними підрозділами Національного банку України, здійснюватиметься нанесення непоправної шкоди благу України та українському народу шляхом активного сприяння незаконному задоволенню та заохоченню приватних інтересів акціонерів приватних банків та інших фізичних осіб у сфері банківської діяльності, що відповідно грубо порушує його права та законні інтереси як народного депутата України, який зобов`язаний дбати про благо України і добробут українського народу, захищати інтереси виборців та держави.

При цьому заборона ОСОБА_3 здійснювати повноваження заступника Голови Національного банку України не впливає на діяльність Національного банку України.

Також вказував на те, що справу розглянуто неповноважним складом суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2018 року Національний банк України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої, частиною третьою статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 , позивач просив припинити дії заступника Голови Національного банку України ОСОБА_3 щодо здійснення незаконної діяльності, передбаченої статтею 65 Закону України «Про Національний банк України».

Вказані позовні вимоги позивач просив забезпечити шляхом заборони ОСОБА_3 брати участь у роботі та засіданнях Правління Національного банку України; заборони вчиняти та/або виконувати всі та будь-які дії, пов`язані з виконанням та/або здійсненням повноважень заступника Голови Національного банку України, та/або будь-яку іншу діяльність на посаді заступника Голови Національного банку України до вирішення цього спору по суті.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про Національний банк України» Правління Національного банку є колегіальним органом та складається з шести осіб: Голови Національного банку України, першого заступника та заступників Голови Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 64-1 Закону України «Про Національний банк України» позови, подані, зокрема проти членів Правління Національного банку, вважаються позовами, поданими проти Національного банку.

Згідно з частиною другою статті 74 Закону України «Про Національний банк України» забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії не допускається

Застереження аналогічного змісту передбачені частиною сьомою статті 150 ЦПК України.

Ураховуючи, що відповідно до положень частини другої статті 64-1 Закону України «Про Національний банк України» позови, подані, зокрема проти членів Правління Національного банку, вважаються позовами, поданими проти Національного банку України, відповідно забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати повноваження заступника Голови Національного банку України є забороною у здійсненні діяльності Національного банку України.

Забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 виконувати дії, пов`язані із здійсненням повноважень заступника Голови Національного банку України, у цьому випадку накладає обмеження саме на діяльність Національного банку України, забороняючи здійснювати його функції.

Наведене свідчить про те, що, заборонивши ОСОБА_3 брати участь у роботі та засіданнях Правління Національного банку України, а також заборонивши вчиняти та/або виконувати всі та будь-які дії, пов`язані з виконанням та/або здійсненням повноважень заступника Голови Національного банку України, та/або будь-яку іншу діяльність на посаді заступника Голови Національного банку України, суд першої інстанції допустив втручання у діяльність юридичної особи публічного права, здійснення заступником Голови Національного банку України повноважень, передбачених Законом України «Про Національний банк України».

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2019 року (провадження № 11-350сап19).

Заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції, наклали обмеження на Національний банк України шляхом встановлення непропорційної та невиправданої заборони ОСОБА_3 виконувати дії, пов`язані з виконанням та/або здійсненням повноважень заступника Голови Національного банку України, делегованих відповідно до статей 15, 16, 20 Закону України «Про Національний банк України».

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 здійснювати повноваження заступника Голови Національного банку України є незаконним, оскільки наявна безпосередня заборона процесуального законодавства та закону, що регулює діяльність Національного банку України.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 355/867/19 (провадження № 61-18152св19).

З огляду на це, безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що заборона ОСОБА_3 здійснювати повноваження заступника Голови Національного банку України не впливає на діяльність Національного банку України.

Перевіряючи доводи касаційної скарги про те, що в апеляційному суді справа розглянута неповноважним складом суду, колегія суддів виходить із такого.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2018 року справу призначено судді-доповідачу Пікуль А. А. Судді, які входять до складу колегії: Пікуль А. А. - головуючий суддя, Гаращенко Д. Р., Невідома Т. О.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року у складі судді Пікуль А. А., зі складу колегії суддів: Пікуль А. А. (суддя-доповідач) Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., поновлено Національному банку України строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року та відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 02 травня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А. (суддя-доповідач) Гаращенко Д. Р., Левенця Б. Б., справу призначено до розгляду на 10 травня 2018 року.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10 травня 2018 року у зв`язку із відпусткою судді Гаращенка Д. Р. змінено склад колегії суддів: Пікуль А. А. (суддя-доповідач) Гаращенко Д. Р., Невідома Т. О., замінено суддю Гаращенка Д. Р. на суддю Ратнікову В. М.

Згідно з протоколом судового засідання від 10 травня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів: Пікуль А. А. (суддя-доповідач) Невідомої Т. О., Ратнікової В. М., відкладено розгляд справи на 15 травня 2018 року.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Невідомої Т. О., Ратнікової В. М., апеляційну скаргу Національного банку України задоволено, ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року скасовано, у задоволенні заяви народного депутата України ОСОБА_11 про забезпечення позову відмовлено.

Отже, доводи касаційної скарги про неповноважний склад апеляційного суду спростовуються протоколами автоматичного розподілу судової справи, що вчинені у порядку, передбаченому статтями 33, 34 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу народного депутата України ОСОБА_11 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк