Справа №2-1134/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

21 травня 2008 року

Микитівський районний суд м.  Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Мілєйко Є.Д.,  при секретарі Пальчик Я.О.,  за участю позивача ОСОБА_1,  представника позивача ОСОБА_2А та представника відповідача ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду ОСОБА_1 підтримав у судовому засіданні свої позовні вимоги,  просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень посилаючись на те,  що з він працював на підземних роботах у шкідливих умовах праці з 1993 по 2005 роки забійником.  З 20 червня 2002 року до 7 лютого 2005 року він працював забійником на шахті «ім.  А.І. Гаєвого». 13 жовтня 2004 року з ним стався нещасний випадок на виробництві,  про що було складено акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-І. Внаслідок нещасного випадку йому було заподіяно травму голови,  а саме - ушиблену рану лобної частини голови. З 7 лютого 2005 року йому було первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві. Далі його стан здоров'я погіршився та з 8 лютого 2008 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою на виробництві. Крім шкоди стану його здоров'я він вважає,  що нещасний випадок на виробництві спричинив йому моральну шкоду,  характер якої він може викласти таким чином: з часу погіршення стану його здоров'я з причини нещасного випадку на виробництві він не може займатися будівництвом дачного будинку на своїй ділянці,  найняти для будівництва робочих він не має змоги,  тому що не має зайвих коштів. Дані обставини спричиняють йому моральні страждання тому,  що він не відчуває себе повноцінною людиною,  з причини хвороби він відчуває фізичні болі і це спричиняє йому фізичні страждання (дуже часто болить голова). За цієї причини він не має повноцінного сну,  його життєвий ритм значно порушився,  він примушений постійно лікуватися у лікарнях та вдома,  він не може працювати додатково,  щоб більш забезпечувати свою сім ю матеріально і це також спричиняє йому моральні страждання.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з наведених обставин.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала пояснивши,  що факт заподіяння позивачу моральної шкоди не встановлений та не доведений. Крім того,  положення ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності",  якими передбачалось відшкодування моральної шкоди - виключені,  ОСОБА_4 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" зупинена дія положень ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди,  тому вважає,  що вимоги позивача про відшкодування Фондом соціального страхування моральної шкоди є безпідставними,  просила в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами,  суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення  ст.  ст.  21,  28,  34 ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" в редакції,  що діяла до прийняття ОСОБА_4 України „ Про внесення змін до ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У та ОСОБА_4 України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № І07-У1,  передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

За змістом  ст.  ст.  21,  28,  30,  34. 35 ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності,  у томі числі виплати за моральну шкоду,  виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

У судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_5 7 лютого 2005 року висновком МСЕК було первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом та його було визнано інвалідом третьої групи. 8 лютого 2008 року висновком МСЕК йому було повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності.

Таким чином,  право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як ОСОБА_4 України „ Про внесення змін до ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У,  так і ОСОБА_4 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-УІ.

Згідно  ст.  58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч. ч. 1, 2  ст.  5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,  крім випадків,  коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

ОСОБА_4 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату,  тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Як вбачається із пояснень позивача,  у зв'язку з його роботою в шкідливих умовах праці він отримав трудове каліцтво,  що потягло стійку втрату працездатності,  у зв'язку з чим останній повинен постійно підтримувати стан свого здоров'я,  приймати медичні препарати. Згідно з  ст.  ст.  23,  1167 ЦК України моральна шкоди потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складається з фізичної болі,  душевних страждань,  які йому заподіяні у зв'язку з пошкодженням здоров'я. Досліджені докази свідчать про те,  що ушкодження здоров'я,  пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків,  заподіює йому моральні та фізичні страждання,  обмежує його можливість вести активний образ життя,  що встановлено висновками МСЕК. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - моральна шкода може складатися з моральних стражданнях у зв'язку з втратою нормальних життєвих зв'язків,  з неможливості продовжувати активного образу життя,  при настанні інших негативних наслідків. Негативні наслідки настали для позивача у зв'язку з втратою працездатності,  стійкого погіршення стану його здоров'я.

Суд вважає,  що доводи та заперечення відповідача суперечать вимогам як законодавства по відшкодуванню шкоди,  так і обов'язковому для виконання відповідачем Рішенню Конституційного Суду України № І-рн/2004 від 27.01.2004 року про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування,  у якому вказані доводи визнані такими,  що суперечать діючому законодавству та Конституції України.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди,  суд враховує ступінь втрати ОСОБА_1 професійної працездатності встановлений висновком МСЕК у розмірі 60%,  наявності для позивача вимушених змін у його професійній діяльності пов'язаної із забороною праці з фізичними навантаженнями,  неможливістю відновити втрачене здоров'я,  та виходячи з засад виваженості,  розумності та справедливості,  суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 8000 гривень.

На підставі  ст.  1167 ЦК України,  керуючись  ст.   ст.  208, 209,  212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково,  стягнути з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 8000 (восьми тисяч) гривень.

Стягнути з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки на користь УДК у м. Донецьку (рахунок 31216259700004. отримувач УДК у м. Донецьку,  ЄДРПОУ 34686537,  МФО 834016,  банк ГУ ДКУ у Донецькій області) 1 грн. 50 коп.

На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання,  на протязі 10 днів з дня проголошення рішення,  заяви про апеляційне оскарження,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.