Єдиний унікальний номер 234/7059/18

Номер провадження 22-ц/804/1543/20

Головуючий у 1-й інстанції Нейло І.М. Єдиний унікальний номер 234/7059/18

Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/1543/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Біляєвої О.М., Тимченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 грудня 2019 року цивільну справу № 234/7059/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Відділ державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, про зміну розміру аліментів, (головуючий у 1 інстанції суддя Марченко Л.М., повний текст рішення складено 16 травня 2019 року),

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. В обґрунтування вимог зазначила, що сторони по справі мають двох спільних дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання яких за рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06.08.2012 року ОСОБА_2 на користь позивача сплачував аліменти у розмірі ? частки усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням законної сили та до досягнення повноліття старшої дитини - ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 донька досягла повноліття. Оскільки розмір аліментів, якій нараховується державним виконавцем на сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є недостатнім, то позивачка вважає необхідним змінити розмір аліментів встановлений судом у 2012 році.

Враховуючи, що відповідно до змін в законодавстві мінімальний гарантований розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то ОСОБА_1 , просила збільшити розмір аліментів які стягуються на сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 до ? частки усіх видів доходів ОСОБА_2 , але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів зазначила, що оскільки розмір аліментів було визначено єдиною часткою на двох дітей, то після досягнення старшою дитиною повноліття вона відповідно до ч.3 ст. 183 СК України має право на звернення до суду для визначення нового розміру аліментів. З 18 травня 2018 року розмір аліментів, якій сплачується на неповнолітнього сина становить 1/8 частки заробітку відповідача що є недостатнім.

Відмовляючи у збільшенні розміру аліментів суд першої інстанції виходив з того, що має місце погіршення матеріального стану відповідача яке полягає у втраті роботи та наявності заборгованості по сплаті аліментів. Але відсутність офіційного доходу не є доказом погіршення матеріального стану та не звільняє від обов`язку по утриманню дитини. Крім того, за цей час підвищився мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину з 30 до 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та визначена судом.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому в якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить рішення суду залишити без змін. В обґрунтування зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим. Факт того, що з нього стягуються аліменти у розмірі ? з усіх доходів, підтверджуються розрахунками ВДВС м. Краматорська.

Відповідно до ст. 368 та ч.ч.1, 3 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні без повідомленням учасників справи.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 травня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд якої відповідно до п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.

Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст..180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Статтею 182 СК України визначено обставини які підлягають врахуванню при визначенні розміру аліментів.

За ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Зазначені вище положення закону повинні бути застосовані у кожній конкретній справі, виходячи з її обставин та інтересів дітей.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

З матеріалів справи убачається, що сторони по справі з 13 липня 1999 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням суду, про що зроблено актовий запис №262 та 27 квітня 2005 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Від шлюбу мають двох дітей: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04.04.2005 року з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх, на той час, дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23.03.2005 року.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06.08.2012 року змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 04.04.2005 року на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/3 до ? частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, та що аліменти у визначеному розмірі стягуються до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06.06.2013 року, яке залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 07.08.2013 року, ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17 травня 2018 року донька сторін по справі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.

Згідно довідки головного управління ДПС у Донецькій області від 15.11.2019 про доходи ОСОБА_2 , відповідач з 2014 року офіційних доходів не має.

За рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29.02.2012 року ОСОБА_2 сплачує на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі ? частки заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючі з 10.02.2012 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно наданого Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області розрахунку від 31.08.2018 року боржник ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 станом на 31.08.2019 борг у сумі 102853, 50 коп.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 , за період вересень - жовтень 2018 року позивачу була нарахована заробітна плата у сумі 10977, 14 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на ст.192 СК України, виходив з того, що з урахуванням майнового стану відповідача, якій починаючі з 2014 року офіційно не працює, не має доходів та має заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_10 , відсутні підстави для зміни розміру аліментів стягнутих рішенням суду. Підвищення мінімального розміру аліментів, які визначений законодавством, не є підставою для ухвалення нового рішення про збільшення розміру аліментів.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального закону.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, вказана правова норма пов`язує підстави зміни розміру аліментів саме зі зміною матеріального та сімейного становища як платника так і стягувача аліментів, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Проте зі змісту позовної заяви убачається, що звертаючись до суду ОСОБА_1 було ініційовано позов про визначення розміру аліментів саме у зв`язку з досягненням однією дитиною повноліття у порядку передбаченому ч.3 ст.. 183 СК України.

Частиною другою та третьою ст. 183 СК України визначено, що у разі якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що досягнення старшою дитиною повноліття відповідно до ч.3 ст.. 183 СК України є самостійною підставою для визначення розміру аліментів встановлених судовим рішенням у єдиній частці на двох дітей, яка визначена законом та не пов`язана з майновим становищем сторін по справі.

За таких обставин, наявні передбачені законом підстави для зміни розміру аліментів визначених рішенням суду, та правовий висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позову є помилковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» убачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання про розмір аліментів апеляційний суд з урахуванням положень ст.ст. 182, 183 СК України враховує, майновий стан сторін по справі, наявність у відповідача інших утриманців, та вважає за можливе визначити розмір аліментів, які стягнути за рішенням суду неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши їх у розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючі з дати ухвалення рішення суду апеляційної інстанції та до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційний суд не приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що аліменти у розмірі 1/8 частки доходів відповідача будуть достатніми для гармонійного розвитку неповнолітнього ОСОБА_5 , оскільки Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН згідно резолюції 1386 (XIV) від 20 листопада 1959 року встановлено, що дитина потребує любові і розуміння та повинна зростати в умовах турботи, знаходитись під піклуванням і відповідальністю своїх батьків. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відсутність у відповідача офіційного працевлаштування не може бути підставою для відмови у позові, оскільки убачається, що відповідач є працездатною особою, та він не перебуває на обліку у центрі зайнятості. Дані обставини не звільняють його від обов`язку забезпечувати належне утримання свого неповнолітнього сина та сплачувати аліменти у розмірі, визначеному законом.

Апеляційний суд не приймає до уваги заперечення відповідача, щодо наявності у нього заборгованості по сплаті аліментів на іншу дитину на користь третьої особи, оскільки ця обставина не має правового значення та не позбавляє його обов`язку сплачувати аліменти на іншу дитину.

Водночас висновок суду про те, що збільшення розміру аліментів із підстав зміни законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не відповідає нормам законодавства є вірним, та відповідає правовій позиції Верховного Суду (постанова КСЦ ВС від 12 вересня 2018 року у справі № 459/2181/17). Однак даний факт з урахуванням інших обставин справи не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем ця обставина не зазначена як єдина підстава для визначення розміру аліментів.

За таких обставин, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення по справі та має місце неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Задовольняючі апеляційну скаргу позивача частково, апеляційний суд, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та того, що позивач звільнена від сплати судового збору за п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави суму судового збору у розмірі 563,84 грн. за подання позовної заяви та у розмірі 845,76 грн. за подання апеляційної скарги, тобто у загальному розмірі 1409,60 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 04 грудня 2019 скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , Відділ державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, про збільшення розміру аліментів, задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів стягнутих рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 серпня 2012 року з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши їх у розмірі 1/5 частки від його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 1409 грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: В.В. Папоян

О.М. Біляєва

О.О. Тимченко