Справа № 428/3312/20

Провадження № 2-а/428/271/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року                                                         м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                                       Шубочкіної Т.В.,

за участю секретаря                                     Погребної Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 3 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Горбачко Євгена Михайловича про визнання незаконною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до інспектора взводу № 1 роти № 3 БПП в м.Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Горбачко Євгена Михайловича про визнання незаконною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 09.04.2020 року відносно нього було винесено постанову серії ДПО18 №782202 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Відповідно до змісту постанови, він, керуючи транспортним засобом BMW Х5, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год у населеному пункті, при дозволеній швидкості 50 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася за допомогою технічного приладу TRUCAM. Із зазначеною постановою він не згоден, оскільки вона винесена безпідставно і з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Вимірювання швидкості руху було здійснено приладом фото та відеофіксації у ручному режимі, підстав для застосування якого не було. На пред`явленому йому фото не можна зрозуміти номерний знак машини та хто знаходиться за кермом. Відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, без складання протоколу, а тому позивач не зміг скористатися своїми правам, передбаченими ст.268 КУпАП, а саме подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою. Просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

21.04.2020 року судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні за необгрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1  статті 8 Закону України "Про Національну поліцію"  поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України.

Згідно п. 8 ч.1  статті 23 зазначеного Закону  поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1  статті 9 КУпАП  адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до  Закону України "Про дорожній рух"  встановлюють  Правила дорожнього руху, затверджені  постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. 

Підпункт 5.45 пункту 33 Правил дорожнього руху України визначає дорожній знак «Початок населеного пункту" - найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Пункт 12.4 ПДР України визначає, що населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

09.04.2020 року інспектором взводу № 1 роти № 3 БПП в м.Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Горбатко Є.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДПО18 № 782202 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 09.04.2020 року об 14 год. 16 хв. в м. Краматорськ Донецької області 10 км таси Н20, керуючи транспортним засобом BMW Х5, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год у населеному пункті, при дозволеній швидкості 50 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України.

Справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст. 258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі – Інструкція).

Так, ч. 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 1, 2  ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п`ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідає вимогам ст.ст.222, 258 КУпАП та Інструкції.

Зазначене свідчить про неспроможність доводів позивача щодо того, що відповідач розглянув справу за місцем зупинки автомобіля та порушив вимоги щодо процедури розгляду справи.

Щодо доводів позивача про те, що під час розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення відповідач, склавши постанову, не дав можливості скористатись своїми правами, суд відзначає наступне.

Відповідач надав суду в якості доказів диск DVD-R номер НОМЕР_2 із відеофайлами, які спростовують вищезазначені доводи позивача щодо порушення його прав під час розгляду справи відповідачем. Позивачу були роз`яснені його права та надано право скористатися правовою допомогою, що останній і зробив, здійснивши дзвінок. Йому було також пред`явлено запис на лазерному вимірювачі.

Як зазначав в своїх поясненнях відповідач, лазерний вимірювач швидкості ТruСам СТІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб та номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Однак, суд визначає, що в представлених відеоматеріалах з лазерного вимірювача проглядається лише автомобіль білого кольору. При цьому, не можливо розгледити марку автомобіля, державний номерний знак автомобіля, а також обличчя та стать водія. Відсутнє відео зупинення даного автомобіля, тому суд не може прийняти цей файл в якості доказу вини саме ОСОБА_1 .

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які  фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається   на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що докази правопорушення з боку саме ОСОБА_1 при розгляді даної справи відсутні.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

В постанові про накладення адміністративного правопорушення відсутня інформація про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, про ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та про порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Крім того, в постанові не зазначені додатки, які додаються до постанови, при цьому до суду надані відеоматеріали з бодікамер.

Враховуючи порушення при складанні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241- 247, 250, 255, 286, 293, 295, 297, Перехідними положеннями КАС України, ст.283 КУпАП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДПО18 № 782202 від 09.04.2020 року.

Провадження по адміністративній справі закрити.

Рішення може бути оскаржене в Першому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                         Т. В. Шубочкіна