ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 червня 2020 року  м. ОдесаСправа № 916/2813/18

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:  

головуючого судді  Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевська, С.В. Таран,

секретар судового засідання – І.В. Іванов,

за участю представників сторін:

від позивача: Д.В. Приміч

від відповідачів: С.М. Сажина, В.І. Гамар

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2019 (головуючий суддя              Шаратов Ю.А., судді Щавинська Ю.М. та Невінгловська Ю.М., м. Одеса, повний текст ухвали складено 26.12.2019) про відмову у прийнятті додаткового рішення

у справі № 916/2813/18

за позовом ОСОБА_2

до відповідачів:

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів – Приватне підприємство “НІКА-2”

про визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.12.2019 у справі                            № 916/2813/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (далі також – відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі також – відповідач-2) про визнання недійсним укладеного 13.07.2015 між відповідачами договору дарування частки у статутному капіталі Приватного підприємства «НІКА-2».

12.12.2019 до господарського суду першої інстанції надійшло клопотання відповідача-1 – ОСОБА_1 про розподіл судових витрат від 10.12.2019 (вх. № 2-6091/19 від 12.12.2019), в якому вона просила стягнути з ОСОБА_2 судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 19210,00 грн. У даному клопотанні ОСОБА_1 зазначила, що 05.12.2019 до закінчення судових дебатів її представником у справі було проголошено про стягнення з позивача судових витрат у розмірі визначених орієнтованим розрахунком судових витрат, що знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, 12.12.2019 на адресу суду надійшло клопотання відповідача-2 –                     ОСОБА_3 про розподіл судових витрат від 09.12.2019 (вх. № 2-6092/19 від 12.12.2019), в якому вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 29775,50 грн. При цьому ОСОБА_3 зазначила у клопотанні, що в судове засідання, призначене на 05.12.2019, до закінчення судових дебатів відповідачем-2 було подано клопотання про застосування правових висновків Верховного Суду, де в прохальній частині також було визначено про стягнення з позивача судових витрат у розмірі визначених орієнтованим розрахунком судових витрат, що знаходиться в матеріалах справи.           

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2019 у справі                              № 916/2813/18 відмовлено у прийнятті додаткових рішень за клопотаннями ОСОБА_1 від 10.12.2019 (вх. № 2-6091/19 від 12.12.2019) та ОСОБА_3 від 09.12.2019 (вх. № 2-6091/19 від 12.12.2019) про розподіл судових витрат.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідачами ОСОБА_1 і ОСОБА_4 О ОСОБА_5 . не надано суду до закінчення судових дебатів у справі доказів, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому суд був позбавлений можливості встановити розмір цих витрат та зробити їх розподіл із покладенням на позивача під час ухвалення судового рішення. При цьому відповідачами до закінчення судових дебатів у справі не зроблено заяву про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правову допомогу та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Не є такими заявами, як зауважив суд, усне проголошення у судовому засіданні представником відповідача – ОСОБА_1 та викладення відповідачем – ОСОБА_3 у клопотанні про врахування висновків Верховного Суду від 29.11.2019 вимоги про стягнення з позивача судових витрат у розмірі визначеному орієнтовним розрахунком судових витрат.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення щодо задоволення її клопотання від 10.12.2019 (вх. № 2-6091/19 від 12.12.2019) про розподіл судових витрат. Скаржник зазначив, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення фактично було проведено тлумачення норм процесуального закону на власний розсуд та введено для сторони провадження додаткові вимоги, прямо не визначені процесуальним законодавством. Як зауважив апелянт, зі змісту положень ч. 8 ст. 129 та ч. 2 ст. 169 ГПК України слідує, що заява щодо надання доказів розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду може бути подана усно до закінчення судових дебатів, а не тільки письмово, як наполягає суд.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 23.12.2019 у справі                                 № 916/2813/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2019 у справі № 916/2813/18; встановлено учасникам справи строк до 27.02.2020 для подання відзивів на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 27.02.2020 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; призначено розгляд апеляційної скарги на 03.03.2020 о 10:30 год.          

У зв`язку із перебуванням на лікарняному судді-доповідача Л.В. Поліщук з 02.03.2020 по 13.03.2020 судове засідання, призначене на 03.03.2020 о 10:30 год., не відбулось.          

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.03.2020 постановлено розглянути вказану апеляційну скаргу у розумний строк; розгляд скарги призначено на 14.04.2020 о 10:30 год.

06.04.2020 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду повідомлено учасників справи №916/2813/18, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2019, призначений на 14.04.2020 о 10:30 год., не відбудеться; ухвалено провести розгляд справи №916/2813/18 за даною апеляційною скаргою поза межами встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу “COVID-19”, забезпечення прав учасників на участь їх представників в судових засіданнях апеляційного господарського суду; зазначено, що про дату та час розгляду справи №916/2813/18 буде повідомлено учасників справи додатково.          

25.02.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він  просив залишити цю скаргу без задоволення.

Крім того, 08.04.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через обмежувальні протиепідемічні заходи, яке залишено судовою колегією без розгляду у зв`язку з постановленням вказаної вище ухвали від 06.04.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2019 про відмову у прийнятті додаткового рішення у справі                 № 916/2813/18 призначено на 09.06.2020 о 15:30 год.

Судова колегія зазначає, що справа №916/2813/18 за вказаною апеляційною скаргою розглядається поза межами встановленого частиною 2 статті 273 ГПК України строку - у розумний строк, тривалість якого визначено з урахуванням існування в Україні карантину через спалах у світі короновірусу “COVID-19”.

Так, 04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.

Враховуючи викладене, прийняття Урядом України рішення про пом`якшення режиму карантину, введеного у зв`язку з поширенням короновірусу “COVID-19”, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду даної справи.

У судовому засіданні 09.06.2020 оголошено перерву до 12.06.2020 об 11:00 год.

У засіданнях суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваної ухвали суду. При цьому представник скаржника зазначав, що у судовому засіданні місцевого господарського суду 05.12.2019 ним до закінчення судових дебатів було заявлено про стягнення з ОСОБА_2 судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.  

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

В силу приписів частини 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3                  ст. 126 ГПК України).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 названого Кодексу).

Така правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі 922/445/19.

Відповідно до положень      частини 1 статті 221 ГПК     України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною другою статті 169 ПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

ОСОБА_1 до її відзиву на позовну заяву було додано тільки попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, яку вона очікувала понести на правову допомогу у даній справі - 13 447,00 грн.

Відтак, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 не було надано Господарському суду Одеської області до закінчення судових дебатів у справі доказів, що підтверджують розмір понесених або тих, що будуть сплачені нею, судових витрат на професійну правничу допомогу, а надавались лише орієнтовні витрати, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості встановити розмір цих витрат та зробити їх розподіл із покладенням на позивача під час ухвалення судового рішення.

Також названим відповідачем до закінчення судових дебатів у справі не було подано відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України заяви про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу, та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У процесі підготовки до розгляду апеляційної скарги судовою колегією прослухано звукозапис судового засідання господарського суду першої інстанції від 05.12.2019 та встановлено, що представник ОСОБА_1 у ході судових дебатів просив відмовити у задоволенні позову та стягнути судові витрати, що відображено у відповідному протоколі судового засідання (а.с.6 т. 4). При цьому даний представник не вказав суму понесених або запланованих судових витрат на професійну правничу допомогу та нічого не повідомив про наявність поважних причин, через які відповідач-1 не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір судових витрат, як це передбачено ч. 1 ст. 221 ГПК України.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 не було дотримано приписи ч. 1 ст. 129 та ч.1 ст. 221 ГПК України, Господарський суд Одеської області правомірно відмовив у прийнятті додаткового рішення за відповідним клопотанням відповідача-1 про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків господарського суду першої інстанції, а тому скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

За таких обставин підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269-271, 276, 281-284 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

          Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.12.2019 у справі № 916/2813/18 про відмову у прийнятті додаткового рішення залишити без змін.

          Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

          Повний текст постанови складено 17.06.2020.

          Головуючий суддя                                                                        Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                          Л.О. Будішевська

          Суддя                                                                                          С.В. Таран