Справа №1-164/09г.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2009р. Магдалинівський районний суд у складі головуючого судді Соловйова М.І., при секретарі Нестер М.А., за участю прокурора Іванченка Р.С. і потерпілого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка кримінальну справу по звинуваченню:
ОСОБА_4 17 травня 1966г. народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 а Магдалинівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_5 16 березня 1992р. інваліда дитинства, тимчасово не працюючого, раніше не судимого
- у вчинені злочину передбаченого ст. 189 ч.3 КК України
ОСОБА_6 2 липня 1985г. народження, уродженця
і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, маючого на утриманні Ніколь 23 травня 2008р., тимчасово не працюючого, раніше не судимого
- у вчинені злочину передбаченого ст. 189 ч.3 КК України
ВСТАНОВИВ:
8 кінці серпня 2008р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла домовленість на незаконне заволодіння чужого майна, не маючі ніяких претензій майнового характеру і не перебуваючи з ОСОБА_1 ні в яких договірних неіснуючих відносин.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 під вигаданим приводом повернення неіснуючого боргу, неодноразово телефонували ОСОБА_1 в період серпня 2008р. по 9 лютого 2009р. і наголошували, що мов би останній винен їм 1300 грн. і повинен передати їм заказану суму, тим самим здійснювали на того психологічний тиск.
9 січня 2009г. приблизно о 22.00 ОСОБА_4 та ОСОБА_6, в с Шевське Магдалинівського району, біля магазину ПП "Тесленко", розташованого по вул. Гагаріна, за попередньою змовою на незаконне заволодіння грошових коштів у ОСОБА_1, запропонували останньому сісти в автомобіль НОМЕР_1.
В салоні транспортного засобу, ОСОБА_6, з метою здійснити психічний тиск на ОСОБА_1, залякати та подавити волю до опору, продемонстрував останньому газовий пістолет марки ME -38 калібру 9 мм. № 070656, після чого усвідомлюючи, що демонстрація зброї, сприймається як така, що може бути реалізована і спроможна примусити виконувати його волю, пред'явив вимогу передати їм гроші 1300 грн.
Тим часом, ОСОБА_4, діючи з обговореним з ОСОБА_6, єдиним умислом направленим на незаконне заволодіння грошей у ОСОБА_7, з метою залякування для примусового виконання їх волі, висловлюючи погрози застосування насильства небезпечного для життя
та здоров'я, застосував до того насильство, небезпечне для здоров'я, яке виразилось в здавлені шиї рукою, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження, підтримав пред'явлену вимогу передати їм гроші 1300 грн.
ОСОБА_6 особисто не застосовуючи насильства до ОСОБА_1, не перешкоджав ОСОБА_4 застосовувати насильство небезпечне для здоров'я, в зв'язку з виконанням спільного умислу направленого на вимагання грошей, тим самим здійснював психічний тиск
ОСОБА_1 заляканий демонстрацією зброї та погрозами спричинення насильства небезпечного для здоров'я, та застосуванням до нього насильства небезпечного для здоров'я, усвідомлюючи, що небезпека заподіяння шкоди, яку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 погрожують заподіяти, є реальною та може стати дійсною, якщо проігнорує таку вимогу, погодився задовольнити пред'явлену йому вимогу і пообіцяв передати їм гроші в сумі 1300 грн.
Не задовольнивши усною погодженістю ОСОБА_1 видати 1300 грн., ОСОБА_4 та ОСОБА_6, користуючись тим, що той повністю підкорений виконувати їх волю, відібрали посвідчення водія серії АЕВ № 067371 видане 8 серпня 2008р. Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області в якості запоруки віддати гроші. З метою створення в майбутньому сприятливих для себе обставини по дальшому вимаганню грошей, наполягли на написанні розписки, в якій ОСОБА_1 погоджувався з тим, що заборгував ОСОБА_6 1300 грн., віддає посвідчення водія та не має претензій до них.
Крім того ОСОБА_4 та ОСОБА_6, примусили ОСОБА_1 написати розписку, в разі звернення того з заявою про злочин до правоохоронних органів, ввести в оману, використовуючи розписку, як документ, нібито підтверджуючий факт добровільного відання посвідчення водія та підтвердження боргу.
В ході скоєння злочину, ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синця шиї праворуч, після травматичного ларінгиту, які згідно висновку судово-медичної експертизи № Е-73 від 10 квітня 2009р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_4 в суді заявив, що в майбутньому подібного здійснювати не буде, жалкує про скоєне, звернувши увагу на факт, що грошей він не отримав від потерпілого.
ОСОБА_6 у свою чергу завірив, що жалкує про скоєний злочині, вказав, що подібного здійснювати не буде. Додатково вказав на те, що також грошей не отримував.
Крім особистого визнання вина підсудних підтверджується сукупністю наступних доказів.
Потерпілий ОСОБА_1 вказав, що дійсно з поміччю ОСОБА_4 отримав посвідчення водія, при цьому ніде не навчався. Це сталося з причини відносин з сином підсудного. Після того, як передав гроші за це, підсудні стали вимагали додатково ще 1500 грн. починаючі з кінця серпня 2008р. по 9 лютого 2009р. Біля магазину в с Шевське, ОСОБА_6 запропонував сісти до салону автомобіля, де стали залякувати, демонструючи пістолет, при цьому наполягали повернути борг. ОСОБА_4, який сидів позаду, лівою рукою схватив за шию, а правою за волосся, притиснув до спинки сидіння, сказав, що якщо не буде повернуто борг, з ним будуть розмовляти по іншому. Вимушено написав розписки, які разом з посвідченням водія передав підсудним. Коли приїхав додому, про все розповів матері.
Свідченнями ОСОБА_8, батька потерпілого, який вказав, що 9 січня 2009р. біля 23.00 зателефонував син, який нічого не говорив. В телефоні було чути не зрозуміли крики та нецензурна лайка. Через годину подзвонила дружина та повідомила, що їх сина побили та вимагали гроші.
Розпискою потерпілого про отримання посвідчення водія серії АЕВ № 067371 видане 8 серпня 2008р. Новомосковським ВРЕР УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області /а. с. 9/.
Актом судово-медичного обстеження /а. с. 15/ та висновком експерта № Е-73 від 4 квітня 2009г., у яких вказано, що ОСОБА_1 заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синця шиї праворуч, після травматичного ларінгиту /а. с. 34/.
Речовими доказами, розписками потерпілого про передачу посвідчення водія та відсутність претензій к ОСОБА_4 та ОСОБА_6 /а. с. 75/.
Своїми умисними діями підсудні, кожен, скоїли злочин, передбачений ст. 189 ч.3 КК України - тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим /вимагання/, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для здоровця особи.
Керуючись ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті Особливої частини Кодексу, що передбачають відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, які пом'якшують і загострюють покарання.
Даючи оцінку свідченням підсудних в ході судового слідства, прийшов
до переконання, що їх свідчення послідовні і не противорічать об'єктивним доказам, дослідженим судом. Подібна поведінка підсудних суд розцінює як розкаяння.
Підсудні вину визнали повністю, раніше не судимі і до кримінальної відповідальності не притягувалися, давали правдиві та об'єктивні свідчення, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не стоять, розкаялися в скоєному, своєю поведінкою сприяли розкриттю злочину і встановленню обставин що відбувалися, мають на утриманні неповнолітніх дітей, дитина ОСОБА_4 інвалід дитинства.
При таких обставинах, з урахуванням конкретних обставин, думки потерпілого, суд прийшов до переконання про можливість призначення кожному з підсудних покарання у вигляді позбавлення волі в порядку ст. ст. 75-76 КК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 і ОСОБА_6, кожного, визнати винними в скоєнні злочину, передбаченого ст. 189 ч.3 КК України, призначивши покарання:
- ОСОБА_4 по ст. 189 ч.3 КК України п'ять років позбавлення волі. Згідно ст. ст. 75-76 КК України ухвалити рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо протягом річного випробувального терміну не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця мешкання і роботи.
- ОСОБА_6 по ст. 189 ч.3 КК України п'ять років позбавлення волі. Згідно ст. ст. 75-76 КК України ухвалити рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо протягом річного випробувального терміну не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця мешкання і роботи.
Відмову ОСОБА_1 від позову про стягнення 3000 грн. з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 прийняти, закривши провадження в цій частині.
Запобіжний захід відносно засуджених до вступу вироку до законної сили залишити колишню кожному підписку про невиїзд.
Апеляція на вирок Магдалинівського районного суду першої інстанції,
може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку судовій палаті по кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області.