РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня  2010 року                                                                                     м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Куцина М. М.,

суддів: Павліченко С. О., Собослоя Г. Г.,

при секретарі : Рогач І. І.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою   ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» на рішення Міжгірського районного суду від  29 грудня  2009 року  по справі за позовом   ОСОБА_1 до ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» про визнання недійсним акту та виставленого до оплати рахунку і за зустрічним позовом ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків , завданих порушенням користування електричною енергією,

                                                        Встановила:

    ОСОБА_1 звернувся  з позовом до  ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» про визнання недійсним акту та виставленого до оплати рахунку.

    ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків , завданих порушенням користування електричною енергією.

    Позивач у первісному позову зазначав, 14 листопада у його помешканні працівниками відповідача було проведено перевірку  дотримання Правил користування електроенергією для населення ( далі « Правил»), за  результатами якої був складений акт. На підставі даного акта  від 23 листопада 2008 року комісією нараховані збитки, які становлять 5435.10 гривень .

    З актом відповідача та протоколом комісії про нарахування збитків він не згідний, оскільки ніяких порушень « Правил» не вичиняв.

    У  процесі перевірки існування схованої електропроводки при відключенні лічильника від струму ,  у цій  схованій електропроводці був  струм.,  а тому працівники відповідача прийшли до висновку про існування прихованої безоблікової електропроводки. Даний акт складався за його відсутністю, від підпису, як зазначено в акті, він не відмовлявся, електричну енергію поза обліком не споживав, жодного порушення ПКЕЕН він не допускав, за спожиту електроенергію  вчасно сплачував .

    Позивач, посилаючись   на зазначені  у первісному позові у суді першої інстанції та з підстав, передбачених ст. 55 Конституції України, с.15 ЦК України, «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою Кабінету України  від 26 липня 1999 року №13576, Закону України « Про захист прав споживачів» просив визнати у повному обсязі   акт відповідача за № 81039 від 14 листопада 2009 року та виставлений йому до оплати відповідачем рахунок  №723633 на суму 5435.10 гривень  на оплату нарахування по цьому акту.

    Відповідач  у  зустрічному  позові зазначав, що відповідно до акта за №81039 від 14 листопада 2009 року в помешканні споживача було виявлено  самовільне підключення поза приладом схованої електропроводки  із НШ- 0.4  сходової клітини. Спожита таким чином електроенергія не обліковувалася і не сплачувалася.

    Даним порушенням « Правил» споживач, відповідно до висновку комісії по нарахуванню збитків, заподіяв ВАТ у період з 14 березня 2008 року по 14 листопада 2009 року шкоду на загальну суму 5435.10 гривень.

    Енергетична компанія, посилаючись на обставини  у зустрічному позові  та з підстав, передбачених ст. ст.11,16,610,614,526,623 ЦК України та п. п.48,53 ПКЕЕН, просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 5435.10 гривень заподіяної шкоди та судові витрати.

    Ухвалою місцевого суду від 22 грудня 2009 року обидва позови об’єднані в одне провадження.

Рішенням Міжгірського  районного суду від 22 грудня 2009 року  первісний позов ОСОБА_1  задоволено частково. Виставлений ОСОБА_1  до оплати Міжгірським РЕМ розрахунок №723633 на суму 5465.10 визнати частково недійсним на суму 3786.75 гривень. В решті вимог відмовлено.

Зустрічний позов ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго»  Міжгірського Рем за завдані збитки по акту № 81039 суму 1648.35 та судові витрати на загальну суму 81 гривень.

  У апеляційній  скарзі  ВАТ порушило питання про скасування   рішення місцевого суду у повному обсязі й ухвалення нового рішення про задоволення  позовних вимог товариства та стягнення з ОСОБА_1  судових витрат , посилаючись на неправильне застосування  судом першої інстанції норм  процесуального і матеріального права.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримала подану апеляційну скаргу у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у суді  апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

    Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового  задоволення з  таких обставин.

    Місцевий суд, задовольняючи первісний  позов частково  щодо визнання частково недійсним  розрахунку №723633 від 23 листопада 2009 року на суму 3786.75 гривень,  вважав  неправильним розрахунок енергетичної компаній щодо заподіяної шкоди  у сумі 5435.10 гривень.  Рахуючи, що   у відповідача не було правових підстав  для розрахунку збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 81039 від 14 листопада 2009 за період з 14 березня 2008 року по 14 листопада 2009 року на суму 5435.10 гривень, і зменшив розмір відшкодування заподіяних збитків  до суми 1648.35 гривень, оскільки  розрахунок заподіяної шкоди повинен проводитися за шість місяців, оскільки  позивач належним чином оплачував  спожиту електроенергію.

    Проте з таким висновком суду щодо  часткового задоволення первісного позову та відмову зустрічного позову ВАТ погодитися не може, оскільки суд дійшов до цього висновку  з неправильним  застосуванням норм матеріального права  та з порушенням норм процесуального права.

Встановлено, що між сторонами існують правовідносини з приводу постачання та споживання електричної енергії, які регулюються Законом України «Про електроенергетику», ЦК України, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року, методикою обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електоропостачальнику внаслідок порушення споживачем « Правил», затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року ( далі Методика) та договором на користування електричною енергією,  укладеного між сторонами.

Із зазначених предмета та підстав  первісного позову вбачається, що предметом спору стала правомірність  складання акта про порушення Правил користування електричною енергією працівниками ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» та розрахунку збитків за актом « Акт про порушення ПКЕЕН за №81039  від 23 листопада 2009 року.

Разом з тим,  згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має прав в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених  невизнаних  або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Разом із тим, відповідно  до ч.2 ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є лише те рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Відповідно до пунктів 3,4 ч.1 ст.214 ЦПК, суд повинен вирішити під час ухвалення рішення, які правовідносини  сторін випливають із встановлених обставин і яка правова норма підлягає застосуванню саме до цих правовідносин.

Правові підстави для зменшення суми, визначеної для сплати,  передбачені пунктами 2.4 та 3 ,7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією ( далі- методики), затвердженої постановою Національної комісії регулювання енергетики від 4 травня 2006 року  №562 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції 4 липня 2006 за №782/12656

Проте  порушення, виявлене у  ОСОБА_1  та зафіксоване у Акті від 14 листопада 2009 року №81039 не підпадає під ознаки, вказані у підпунктах  1-3 пункту 3.1 Методики, тобто так звані « порушення, пов’язані з приладами обліку».

Оскільки,  у відповідача виявлено факт поза облікованого споживання електроенергії шляхом підключення до електромережі через приховану електропроводку поза приладами обліку, що підпадає під ознаки п.5 Методики. Отже, в даному конкретному випадку п.3.7 Методики по зменшенню позивачу завданих енергокомпанії збитків не застосовуються.

 Задовольняючи частково позовні вимоги первісного позову в сумі- 1648,35, місцевий суд  брав до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 проводив ремонт  квартири у квітні- травні 2009 року і тому нарахування суми облікованої електричної енергії  комісією Між гірського РЕМ необхідно було  здійснювати в межах шести місяців.

    Таким чином, спеціальними нормами, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, не передбачено такої підстави для зменшення розміру збитків.

    Проте місцевий суд на зазначене уваги не звернув і, зменшивши без відповідної правої підстави розмір збитків, неправильно застосував норми матеріального права, тобто неправильно  застосував до них   положення п.3.3 Методики.

Судом встановлено, що між сторонами існують договірні  правовідносини на користування електричною енергією, а саме укладено Договір від 9 листопада 2000 року №0326-73.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона ( постачальник) зобов’язується надавати другій стороні ( споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач ( абонент)  зобов’язується сплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Положенням ч.4 ст.26 Закону « Про електроенергетикою» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством  за порушення умов договору та правил користування електроенергією,  затверджених Кабінетом Міністрів  України.

Матеріалами справи  встановлено , що 14 листопада 2009 року працівниками ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» у  помешканні позивача ( по вул. Возєднання 13/23 смт.  Міжгір’я Закарпатської області) було проведено  перевірку щодо дотримання « Правил» , за наслідками якої був складений акт про порушення « Правил» № 81039. В  акті зазначено про виявлення  порушення використання електроенергії, а саме: виявлено  самовільне підключення поза приладом схованої електропроводки , із НШ- 0.4  сходової клітини при включенні електронавантаження  електронапруга  є , при цьому диск лічильника не обертається, тобто  електроенергія не обліковується .

Відповідно до п.48 ПЕЕН ст. 27 Закону України « Про електроенергетику», за порушення правил користування електричною енергією, а також за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електропроводки і споживання електричної енергії без приладу або поза приладом  обліку споживач несе відповідальність, і в разі виявлення такого  підключення складається акт.

Відповідно до змісту п.53 « Правил», у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником  енергопостачальника  та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, який має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка  про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три працівники енергопостачальника. Акт про порушення правил розглядається комісією з розгляду актів.  Рішення комісії оформляється протоколом. Збитки обчислюються  відповідно до  Методики.

Акт від  14 листопада 2009  року, підписаний чотирма  працівниками ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго»,   може бути визнаний судом  належним і  допустимим доказом, який доводить ті обставини, на які посилається ВАТ ( ст. ст. 58-59  ЦПК України).

Акт про порушення правил користування електроенергією, складений працівниками ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго», які діяли як посадові особи на підставі відповідних положень, указаних вище «Правил». На підставі даного акту комісією по розгляду актів ВАТ та « Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальній організації внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН ( далі Методика) від 23 листопада 2009 року була нарахована шкода, за період з 14 березня по 14 листопада 2009 року у сумі 5435.10 гривень( а. с. 20)

Таким чином,  визнання недійсним акту  відповідача за №81039 від 14 листопада 2009 року, у якому  зафіксовано  факт порушення Правил та виставлений відповідачу до оплати  розрахунок №723633 на суму 5435.10 гривень,   який не встановлює для споживача будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбаченої чинним законодавством в якості способу захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювалися дії, рішення, які є обов’язковими до виконання, зокрема, при визнанні неправомірними дій відповідача щодо відключення від електропостачання та відшкодуванні шкоди або при заявленому позові про стягнення матеріальних збитків від самовільного підключення до електромережі, при вирішенні яких суд зобов’язаний буде дати оцінку вказаному акту.

Проте позивач позовних вимог про визнання неправомірними дій та рішення відповідача у суді першої інстанції не заявляв.

    Обставини, викладені у  позовній заяви позивачем про те, що в його квартирі проводилися  ремонтні роботи після підтоплення сусідами квартири, була погоріла електропроводка, і заміною цієї проводки  займався сусід ОСОБА_2, за фахом електрик, який просвердлив   несучу стінку на сходовій клітинці і провів тимчасову проводку для заміни пошкодженої. Але після закінчення ремонтних робіт вся  електромережа була приєднана до приладу обліку, і в роботу приладів обліку  електроенергії він не втручався ніколи.  Внаслідок чого при проведенні перевірки працівника РЕМ  у  спальній кімнаті виявлено  коробку відгалуження електропроводки , яка виявилася потім   підключеною до загального  кабелю електропроводки  на сходовій  площадці.  Яким чином на сходовій площадці цей провід було підключено до загальної  електромережі йому не відомо. Даний провід знаходився на видному місці у постійно відкритій щитовій  коробці на сходовій площадці  і міг бути підключений сторонньої особою.

    Із тексту позовної заяви вбачається, що позивачем по справі, у порушення встановленого законом порядку та дозволу,  були проведені  ремонтні роботи, які полягали у встановленні тимчасової електропроводки . І цим  самим ним     визнається факт того, що він тимчасово на час заміни  пошкодженого електричного проводу  тимчасового користувався   зазначеною  електропроводкою.      

    Факт проведення ремонтних робіт не підтверджується належними та допустимими  доказами, а позивачем,   відповідно до положень ст.60 ЦПК України, не доведені  зазначені обставини, на які він посилається, як підставу своїх позовних вимог.

    За  таких  обставин та з врахуванням положень ст. ст. 6,611, 626_631,526 ЦК України, договір, укладений позивачем з енергетичною компанією,  є обов’язковим для виконання, та, у відповідності до правил ст. 611 ЦК України, у разі порушення  зобов’язання наступають правові наслідки , встановлені договором  або законом, та  до правил  ч.1 ст. 1166 ЦК України  на позивача слід покласти обов’язок по відшкодуванню майнової шкоди.

Відповідно до п.3 та п.4 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

    За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1  та задоволення позову ВАТ.

    Керуючись ст. ст.307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,

                                                               Вирішила:

Апеляційну скаргу ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго»     задовольнити                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

Рішення   Міжгірського  районного суду від  29 грудня  2009  року  скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні   первісного позову     ОСОБА_1 до ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» про визнання недійсним акту та виставленого до оплати рахунку - відмовити.

Зустрічний позов ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення збитків , завданих порушенням користування електричною енергією - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ ЕК « Закарпаттяобленерго»  5465 гривень заподіяної шкоди та 80.50  гривень судового збору та 60  гривень витрат  на інфомаційно- технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення  набирає законної сили з моменту  його  проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним  законної сили  шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: