ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року квітня другого  дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

з участю                   особи, яка подала скаргу,

потерпілих

Віхровим В. В.,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2010 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює з доходом до 1 300 гривень на місяць, мешкає на АДРЕСА_1

підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком в один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 30.01.2010 о 14 год. 45 хв. на вулиці братів Трофімових у м. Дніпропетровську в умовах вкритого снігом дорожнього покриття, керуючи мікроавтобусом «Форд», д/н НОМЕР_1, обрав інтервал під час об’їзду попутного автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_2, що стояв, за якого не зміг убезпечити останній від заносу, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, спричинивши зіткнення цих автомобілів з їх пошкодженням.

Апелюючи, ОСОБА_2 не оскаржує істинність встановлених суддею обставин і посилається на незаконність призначеного стягнення внаслідок його несправедливості через надмірну суворість.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доводи ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3 і  ОСОБА_4, які не заперечували проти задоволення скарги, покладаючись цілком на розсуд суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши в межах апеляційної скарги законність і обґрунтованість постанови судді, дійшов висновку про необхідність її перегляду, виходячи з наступного.

Суддя на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, під час розгляду справи з’ясував всі обставини вчиненого особою, правильно його кваліфікувавши проступком за ст.124 КУпАП, проте який явним зневажливим ставлення до правил безпеки руху не характеризується, бо скоєний через необачність, що особа відверто визнала ( а.с. 7 ), і внаслідок пригоди транспортні засоби отримали незначні пошкодження ( а.с. 3зворот, 8 ), чим сукупно визначається ступінь його суспільної небезпечності.

Призначаючи адміністративне стягнення, суддя помилився в оцінці характеру діяння, безпідставно визнавши його грубим, і за відсутності обтяжуючих відповідальність обставин обрав найсуворіший захід адміністративного стягнення з-поміж передбачених санкцією ст. 124 КУпАП, не враховуючи ступінь вини особи, внаслідок чого в порушення ст.ст. 30, 33 КУпАП накладено невиправдано суворе адміністративне стягнення, на підставі чого апеляційний суд згідно з п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП постановляє змінити постанову судді з призначенням штрафу, що, будучи законним та справедливим, відповідатиме вимогам ст. 23 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 27, 294, 296 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.03.2010 про накладення на ОСОБА_2 стягнення за ст. 124 КУпАП  змінити, замінивши позбавлення права керування транспортними засобами строком в один рік на штраф у сумі 425 гривень.

Посвідчення водія повернути за належністю.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду