ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2010 року квітня другого дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області, одноособово:

Головуючим –

у відсутність особи, яка подала скаргу та про час і місце судового розгляду належно повідомлена,

Віхровим В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2009 у справі про адміністративне правопорушення за ст.ст. 1551 ч. 1, 164 ч. 1 КУпАП, якою він, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає на АДРЕСА_1

підданий відповідно до ст. 36 КУпАП стягненню за ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу в сумі 680 гривень, –

ВСТАНОВИЛА:  

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що, обіймаючи посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаетон-авто» ( код ЄДРПОУ 23943371, м. Дніпропетровськ ), у м. Дніпропетровську на вулиці Донецьке шосе, 174, в автосалоні допустив проведення розрахункових операцій цього суб’єкта господарювання у сфері торгівлі без застосування РРО, КОРО та РК на суму 15 500 гривень і за відсутності торгового патенту, що виявлено 27.08.2009 працівниками Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську.

Апелюючи, ОСОБА_2 заперечує лише свою причетність до події проступку, не оскаржуючи істинність висновків судді щодо інших з’ясованих обставин, на підтвердження чого додав в копіях заяву, наказ про звільнення, сторінку трудової книжки з відповідним записом.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Суддею на засіданні, проведеному з суворим дотриманням ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а обставини вчиненого під час розгляду справи з’ясовані на підставі зібраних вірогідних фактичних даних в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.

З заяви ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням не вбачається, щодо якої виконуваної ним роботи припиняється трудовий договір, а так само в який саме термін (який день є останнім днем роботи і днем звільнення), бо вказується у заяві на будь-яку дату після 01.07.2009. У наказі засновника суб’єкта господарювання № 2-к від 01.02.2009 також не вказаний термін звільнення згідно з ст. 252 ЦК України і ст. 47 КЗпП України. Крім цього, відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України та ст. 65 ГК України як керівник ОСОБА_2 працювати на умовах трудового контракту, який не наданий апеляційному суду. Також ОСОБА_2 ухилився від надання до апеляційного суду витребуваних копій Статуту товариства та довідки з ЄДРПОУ про внесення змін про керівника цього товариства, яка згідно з ст.ст. 18, 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визнається допустимим засобом доказування повноважень керівника перед всіма третіми особами.

Відтак, за відсутності безспірних даних відносно того, що один засновник товариства вправі наймати та звільняти керівника, належить визнати з урахуванням наведених суперечностей і розбіжностей у фактичних даних, що надані ОСОБА_2 докази не спроможні поставити під сумнівів вірогідність відомостей актів перевірки та відмови від підпису, складених за наслідками перевірки, що проведена 27.08.2009 у присутності ОСОБА_2 як директора автосалону, на підставі чого доводи апеляції з цього приводу відхиляються.

Всі обставини вчинених особою діянь суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідно з істиною, правильно їх кваліфікувавши проступками за ст.ст. 1551 ч. 1, 164 ч. 1 КУпАП.

Обираючи заходи стягнення, суддя в порушення ст. 33 КУпАП не вмотивував незастосування додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації. Проте, на загальних засадах верховенства права за ст.ст. 8, 19, 21 Конституції України обмеження суб’єктивних прав осіб та їх підстави розширеному тлумаченню не підлягають, а тому з огляду на загальне застереження ч. 9 ст. 294 КУпАП про недопустимість погіршення правового становища засудженого в разі зміни постанови судді, накладене стягнення, його вид та міра не можуть бути змінені, а тому стягнення апеляційним судом визнається справедливим та таким, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.09.2009 про накладення адміністративного стягнення  – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і перегляду не підлягає.

Суддя апеляційного суду