Судове рішення 753/410/19 від 16.06.2020

Особи

Учасники процесу:

позивач: Коробкова Олена Анатоліївна
адвокат: Каращенко Юлія Валеріївна
Третя особа: Приватний нотаріус КМНО Морозова Світлана Володимирівна
відповідач: Крепасняк Володимир Ігорович
Представник позивача: Каращенко Юлія Валеріївна
відповідач: Крепосняк Володимир Ігорович
заінтересована особа: Коробкова Олена Анатоліївна
заінтересована особа: Каращенко Юлія Валеріївна
заявник: Крепосняк Володимир Ігорович
заінтересована особа: Приватний нотаріус КМНО Морозова Світлана Володимирівна

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #87006114

Ухвала

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 753/410/19

провадження № 61-8349ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року у складі судді Колесник О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Желепи О. В., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила:

визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 253 548,50 грн, що еквівалентно 83 890,00 дол. США;

здійснити поділ спільного майна шляхом визнання за ОСОБА_1 права особистої приватної власності на Ѕ частини від 2 253 548,50 грн, що еквівалентно 83 890,00 дол. США та становить 1 126 742,25 грн, що еквівалентно 41 945,00 дол. США;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в рахунок частки ОСОБА_1 у спільному сумісному майні у сумі 1 126 742,25 грн, що еквівалентно 41 945,00 дол. США.

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, на обґрунтування якої зазначила, що відповідач з метою уникнення стягнення грошових коштів на користь позивача, може здійснити відчуження майна, яким володіє на праві приватної власності, а тому невжиття заходів забезпечення позову утруднить виконання судового рішення.

Посилаючись на вищезазначене, ОСОБА_1 просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок, загальною площею 125,9 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і земельну ділянку, площею 0,0374 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на житловий будинок, загальною площею 125,9 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 92785363222), який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 ; земельну ділянку, площею 0,0374 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3222481601:01:052:5218 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 927877032224), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року залишено без змін.

У травні 2020 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що застосовані судом заходи забезпечення позову є неспівпірними із заявленими позовними вимогами, оскільки вартість об`єктів нерухомості значно перевищує ціну позову, а тому такі заходи забезпечення несуть надмірне та безпідставне навантаження на добросовісного (законного) власника майна.

Заявник зазначає, що апеляційним судом жодним чином не мотивовано висновок щодо співмірності застосованих заходів з предметом позову та яким чином ці заходи будуть сприяти ефективному захисту порушених чи не визнаних прав та інтересів позивача у справі.

Крім того, вважає, що суд апеляційної інстанції помилково відхилив як доказ висновок про оцінку вартості майна з тих підстав, що він підписаний директором ТОВ «Київська оціночна компанія» ОСОБА_3 , та оцінювачем ОСОБА_3 , тоді як згідно довідки про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку звіт про оцінку склала ОСОБА_4 , оскільки жодною нормою закону не передбачено, щоб оцінку проводила та вносила до бази даних одна й та сама особа.

У відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з наявності реального спору між сторонами та співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Наведені у касаційній скарзі доводи стосовно неспівмірності вжитих заходів забезпечення із заявленими вимогами не заслуговують на увагу, оскільки під час повторного розгляду апеляційним судом питання забезпечення позову у цій справі, представником позивача надано інформацію з веб-порталу https://www.olx.ua/uk/ щодо вартості житлових будинків, на підтвердження співмірності заявлених позовних вимог та застосованих заходів забезпечення позову.

Посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції помилково відхилив як доказ висновок про оцінку вартості майна, оскільки жодною нормою закону не передбачено, щоб висновок про оцінку проводила та вносила одна й та сама особа не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пунктів 59, 60 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Висновок про вартість майна підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 5 Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України від 17 травня 2018 року № 658 для реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі суб`єкт оціночної діяльності заповнює інформацію зі звіту про оцінку за відповідною формою, встановленою додатками 4 - 11 до цього Порядку, та додає її до звіту про оцінку. При цьому додатки 4 - 8 є обов`язковими для заповнення у випадках, передбачених статтею 172 Податкового кодексу України. На інформацію зі звіту про оцінку накладається кваліфікований електронний підпис керівника суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача(ів), які безпосередньо склали звіт про оцінку, після чого зазначена інформація вноситься до Єдиної бази.

Таким чином, висновок апеляційного суду про відхилення, як неналежного доказу, висновку про оцінку вартості майна узгоджується з вищенаведеними нормами.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.

Таким чином, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, постановленими із додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 травня 2020 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик