Справа № 1-88/10

                      ВИРОК

                  ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 квітня 2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого         Закутського В.І.

при секретарі     Сиверин Л.А.

з участю прокурора     Луценко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, тимчасово проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 11.06.2002 року місцевим судом Веселинівського району Миколаївської області по ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 18.03.2006 року по відбуттю строку,

       у скоєні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 186 КК України,

                      ВСТАНОВИВ

      29.12.2006 року біля 20.00 годин в с. Бузькому Вознесенського району ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп»яніння, з корисливих мотивів, з метою вчинення крадіжки, шляхом вільного доступу,  проникли в гараж домоволодіння №49 вулиці Леніна с. Бузьке, звідки намагалися таємно викрасти належні громадянину ОСОБА_4 чотири алюмінієвих бідони ємкістю по 38 літрів кожен вартістю 180 грн. за один бідон на загальну суму 720 грн.,  але при цьому були виявлені потерпілою ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5, і , незважаючи на це, продовжили свої дії, направлені на заволодіння вказаними бідонами, та відкрито заволоділи чотирма алюмінієвими бідонами, загальна вартість яких складає 720 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на вказану суму.

      Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України не визнав і пояснив суду, що ніякої крадіжки з ОСОБА_3 він не скоював, що 1 чи 2 грудня 2006 року він приїхав із ОСОБА_6, де був на заробітках, приїхав до своєї сестри в м. Вознесенськ, і в день скоєння злочину його знайомим ОСОБА_3 – 29 грудня 2006 року, він був у своєї сестри в м. Вознесенську.

      Але, незважаючи на невизнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_1 повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4, неявка якої в судове засідання визнана судом поважною у зв»язку з її хворобою та похилим віком, які вона давала на досудовому слідстві і які досліджені в судовому засіданні, яка пояснила, що 29 грудня 2006 року біля 18 годин  вона з чоловіком, впоравшись по господарству, знаходились в будинку.  Біля 20.00 годин на подвір»ї загавкали собаки, спочатку вийшов чоловік, потім вийшла вона. Чоловік ішов з городу і каже, що хтось був на подвір»ї і утік  на  город. В цей час з-за дерева вибіг ще один хлопець, це було біля неї, в руках у нього було два бідони, який за щось зачепився і впав.  Вона почала кричати,  але хлопець  піднявся, і в цей час вона побачила, що це був ОСОБА_3, який недавно працював у них,  і  який, не випускаючи з рук бідони,  побіг. Наступного ранку вона з чоловіком перевірили наявність бідонів, які були в гаражі, і виявили, що зникло чотири бідони, вартість яких складає 720 грн. З позовом вона не звертається, матеріальних претензій вона не має.

      свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що 30 грудня 2006 року біля 10.00 годин до  нього додому прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_1, які принесли чотири алюмінієвих бідони у деформованому стані, і ОСОБА_3 запропонував купити їх у них. Він погодився і купив бідони за 125 грн. Обох хлопців він знає, бо вони проживали на квартирі недалеко від нього. В судовому засіданні він пояснив суду, що саме підсудний приходив з ОСОБА_3 і принесли чотири бідони.

      свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що він працював в 2006-2007 році старшим оперуповноваженим кримінального розшуку Вознесенського МВ УМВС, і 4 квітня 2007 року відбирав пояснення від ОСОБА_1 і ОСОБА_3, які розповіли йому яким чином вони скоювали крадіжку алюмінієвих бідонів у потерпілої ОСОБА_4 в с. Бузькому 29 грудня 2006 року, при цьому вказані свідчення вони давали без примусу, добровільно. ОСОБА_1 пояснив йому, що в кінці грудня 2006 року він разом з ОСОБА_3 в нічний час , маючи умисел на скоєння крадіжки у ОСОБА_4 по вул. Леніна, 49 с. Бузьке, прийшли до домоволодіння ОСОБА_4, ОСОБА_3 залишився стояти біля сараю, а він пішов в сарай і виніс звідти два алюмінієвих бідони і віддав ОСОБА_3, після чого знову пішов в сарай і взяв ще два бідони, в цей час почув крики, він став тікати з бідонами, за ним гнався хазяїн ОСОБА_5, але не наздогнав. Потім він почув, що кричить жінка ОСОБА_5, яка кричала, що тут є другий. До нього підбіг ОСОБА_3 з бідонами і вони пішли додому, де побили бідони, а на другий день здали їх в м. Вознесенську на вулиці Ватутіна.

      свідка ОСОБА_3, неявка якого в судове засідання визнана судом поважною у зв»язку з відсутністю його в Україні /а.с. 63/, і покази якого, які він давав на досудовому слідстві, досліджені в судовому засіданні, який пояснив, що 29 грудня 2006 року ввечері ОСОБА_1 запропонував йому скоїти крадіжку металевих виробів у ОСОБА_4 Вони прийшли до будинку ОСОБА_4, зайшли на подвір»я через хвіртку на городі, він залишився біля сінника, що розташований поряд з гаражем, а ОСОБА_1 пішов у гараж, звідки виніс два бідони і дав йому, а сам знову пішов у гараж і вийшов ще з двома бідонами. В цей час загавкала собака і з будинку вийшов хазяїн ОСОБА_5, який, побачивши ОСОБА_1 з бідонами, побіг за ним і ОСОБА_1, не випускаючи бідони, почав тікати. Він заховався за дерево і коли побачив, що ОСОБА_5 повертається, також почав тікати, але зачепився за щось і впав з бідонами на землю. В цей час  рядом закричала жінка, він побачив, що це баба ОСОБА_4, піднявся і, не випускаючи бідони, побіг в кінець городу.  Вдома ОСОБА_1 побив викрадені чотири бідони, а на другий день він разом з ОСОБА_1 відвезли вказані бідони в м. Вознесенськ на вулицю Ватутіна, 36, де здали їх ОСОБА_7 за 125 грн.

      свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що працює слідчим Вознесенського МВ УМВС і коли закінчувала досудове слідство по кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_1, останній знайомився з матеріалами кримінальної справи в повному обсязі, але ніяких доповнень і клопотань не мав.

      Вина підсудного ОСОБА_1 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:  протоколом усної заяви потерпілої ОСОБА_4, яка повідомила, що 29.12.2006 року невідомі особи з сараю її домоволодіння скоїли крадіжку чотирьох алюмінієвих бідонів /а.с. 5/;

      довідкою про вартість бідонів /а.с. 15/;

      вироком Вознесенського міськрайонного суду від 3 липня 2007 року, згідно якого засуджений ОСОБА_3, який за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, скоїли крадіжку чотирьох бідонів у потерпілої ОСОБА_4 в с. Бузькому Вознесенського району /а.с. 76/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

      Аналіз і оцінка приведених у сукупності доказів приводить суд до переконання, що підсудний  ОСОБА_1 скоїв відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, вчинений повторно та поєднаний з проникненням  у приміщення, і органи досудового слідства правильно кваліфікували його дії по ч. 3 ст. 186 КК України.

      При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного.

      В якості обтяжуючих вину обставин, суд враховує рецидив злочинів.

      В якості пом»якшуючих вину обставин суд  враховує те, що даний злочин скоєний 3 роки і 3 місяці назад, за вказаний період підсудний не скоював інших злочинів.

      З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, який переховувався від слідства, був оголошений у розшук,  який не має постійного місця проживання, вину свою не визнає і не кається у скоєному, суд не знаходить підстав для призначення покарання, не пов»язаного з позбавленням волі, але при цьому вважає можливим застосувати мінімальне покарання, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 186 КК України.

      Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

                      ЗАСУДИВ

       ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 / чотирьох/ років позбавлення волі.

      Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 залишити тримання під вартою, зарахувавши йому в строк відбуття покарання тримання під вартою з 21 січня 2010 року.

      Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.

          Суддя