Справа № 2- 499 / 2010

Р І Ш Е Н Н Я

                             ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

16 березня 2010 року   Антрацитівський     міськрайонний     суд     Луганської області

       у складі:    головуючого -  судді         Чигриної  Л.Г.

  при секретарі                     Рашиній   І.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в  залі суду  м. Антрацит

цивільну  справу   за  позовом   Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк» до ОСОБА_1,  Відділу  державної  виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції   Луганської  області , Відкритого акціонерного товариства « ОСОБА_2 Аваль» “ Про  звільнення   майна  з арешту»,

      В С Т А Н О В И В :

    Акціонерно – комерційний  банк соціального розвитку  „ Укрсоцбанк»  звернувся до суду з  позовом до ОСОБА_1,  ВДВС  Антрацитівського міськрайонного управління юстиції   Луганської  області, ВАТ « ОСОБА_2 Аваль»   про  звільнення  з  під арешту  заставленого майна, а саме, квартири, розташованої   адресою:  м. Антрацит,  

вул. 9 Травня,3/41, що належать на праві  власності   ОСОБА_1

В обгрунтування позовних  вимог позивач  послався на те, що 22.02.2007 року  між Акціонерно –комерційним банком соціального розвитку   „Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений   кредитний   договір  № 585/20-6-509611 .

Відповідно до вказаного договору,   АКБ „ Укрсоцбанк»    надав ОСОБА_1  кредит у вигляді грошових коштів в розмірі  42 000 гр. на споживчі цілі на строк 10 років, тобто  до 21.02.2017 року,  зі сплатою  18 % річних.

За умовами п.1.1 та 1.1.1 кредитного договору   № 585/20-6-509611  від 22.02.2007 року    ОСОБА_1 була зобов»язана щомісячно, до 20 числа   кожного місяця, згідно графіку погашати  суму основної  заборгованості.

    З метою  забезпечення належного виконання зобов»язання також був укладений іпотечний договір від 22.02.2007 року, реєстр № 208, де предметом  іпотеки є  квартира, розташована за адресою: м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41,   яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею – 41,3 кв.м., а також кухні, ванної, туалету,  коридору,  шафи, загальною площею – 67,4 кв.м..

При укладенні договору іпотеки  приватний нотаріус  Антрацитівського   міського  нотаріального  округу   Луганської  області ОСОБА_3  до Єдиного реєстру заборон відчуження  об»єктів  нерухомого майна  наклала  заборону на  квартиру  за адресою:

м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41.                                 Оскільки   ОСОБА_1    не виконувала  зобов’язання по кредитному договору, не  сплачувала  кредитні платежі  та  відсотки  за  користування  кредитом, виконавчим написом   приватного  нотаріуса   Лутугінського  районного   нотаріального   округу  Луганської   області № 1776   від   17.04.2009 року   було   звернуто   стягнення   на    майно   ОСОБА_1, а саме,    квартиру, розташовану   за   адресою:   м. Антрацит,  

вул. 9 Травня, 3/41.

    Згідно  вказаного виконавчого   напису  від   17.04.2009 року   за рахунок коштів, виручених від реалізації  заставленного майна, мали  бути  задоволені вимоги   АКБ

„ Укрсоцбанк»    в сумі   39 088 гр.21 коп. та  витрати, понесені за вчинення  виконавчого напису нотаріусом 1700 гр., а всього в розмірі  40 788 гр.21 коп.

    22.04.2009 року   АКБ „ Укрсоцбанк»   до   державної  виконавчої    служби Антрацитівського  міськрайонного управління юстиції   була  направлена заява від 22.04.2009 року  про  відкриття   виконавчого  провадження  за  виконавчим  написом нотаріуса  № 1776 від 17.04.2009 року.

    5.05.2009 року  державною  виконавчою  службою    Антрацитівського міськрайонного  управління  юстиції  було відкрито виконавче провадження  з примусового виконання  виконавчого напису нотаріуса № 1776 від 17.04.2009 року.

Постановою  від 24.04.2009 року  на  майно ОСОБА_1, що знаходиться  під  заставою, а саме,  на квартиру  за адресою: м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41 державним  виконавцем   державної  виконавчої служби Антрацитівського МРУЮ був  накладений арешт.

З запису № 7  від 24.04.2009 року  з Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів  нерухомого майна АКБ „ Укрсоцбанк»  стало відомо, що 24.04.2009 року за  № 8669563

зареєстровано   обтяження, згідно з  постановою АА № 249022 від  24.04.2009 року ВДВС  Антрацитівського міськрайонного управління юстиції   Луганської  області  про  арешт  майна та оголошення заборони на  його відчуження, внаслідок якого об»єктом обтяження стало все нерухоме майно   ОСОБА_1.

    Однак, трикімнатна квартира ОСОБА_1М , розташована за адресою:

м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41 є забезпеченням  виконання  зобов»язань по кредитному договору   № 585/20-6-509611  від 22.02.2007 року    укладеним  банком з ОСОБА_1, згідно договору іпотеки від 22.02.2007 року, реєстр № 208.

    На  квартиру ОСОБА_1М , розташовану  за  вказаною адресою,  у  встановленому  законом  порядку  було зареєстровано  обтяження в  Державному реєстрі заборон відчуження об»єктів  нерухомого майна 22.02.2007 року, реєстраційний

№ 453848458.

Відповідно до  Витягу  про реєстрацію  у державному  реєстрі  іпотек від 22.02.2007 року  за Акціонерно- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» зареєстровано  пріоритет права  на об»єкт  обтяження – квартиру за адресою:                     м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41, оскільки вказана квартира  ОСОБА_1  знаходиться під іпотекою, а АКБ „ Укрсоцбанк»  є  його іпотекодержателем.

Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок  предмету іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 3 ч.6 Закону України «Про іпотеку» права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню, згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст.52 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.                     Відповідно  до ст.52 ч.4 Закону України «Про виконавче провадження» при зверненні стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді , коли йому стало відомо , що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Вважає, що ДВС Антрацитівського МРУЮ  не мала права  накладати арешт на заставне майно, оскільки після укладання  іпотечного  договору, приватним   нотаріусом ОСОБА_3 22.02.2007 року, вже була накладена заборона на відчуження  квартири  за адресою: м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41.

Просить  звільнити  з  опису та   арешту  заставлене майно, а саме, квартиру, розташовану   за  адресою:  м. Антрацит,  вул. 9 Травня,3/41, що належать на праві  власності   ОСОБА_1.

Зобов»язати  ВДВС  Антрацитівського міськрайонного управління юстиції   Луганської  області виправити запис у Єдиному  реєстрі заборон відчуженя об»єктів нерухомого майна  про арешт всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1.

В судовому  засіданні   представник  позивача – АКБ „ Укрсоцбанк»  ОСОБА_4

позовні   вимоги підтримує,  але уточнив  та зменшив їх об»єм.

Просить  звільнити  з  під  арешту  заставлене майно, а саме, квартиру, розташовану   за  адресою:  м. Антрацит,  вул. 9 Травня,3/41, що належать на праві  власності   ОСОБА_1.

Відповідачка   ОСОБА_1 в судовому засіданні   позовні вимоги АКБ                           „ Укрсоцбанк»  визнає  повністю, не заперечує  проти  звільнення   з  під арешту   квартири, розташованої   за  адресою:  м. Антрацит,  вул. 9 Травня,3/41,яка належать  їй на праві  власності, оскільки квартира знаходиться в іпотеці у АКБ „ Укрсоцбанк», згідно з договором іпотеки від 22.02.2007 року.  

В судове  засідання   представник  відповідача  - Відкритого Акціонерного Товариства  « ОСОБА_2 Аваль» - не з»явився,  4.03.2010 року   направив  клопотання   про розгляд справи  за його  відсутністю,  проти позовних   вимог АКБ                           „ Укрсоцбанк»  не заперечував.( л.с.25)              

Представник  ВДВС   Антрацитівського МРУЮ   ОСОБА_5  в судове засідання  також не з»явився, надіслав лист від 12.03.2010 року  про розгляд справи  за його  відсутністю  та зазначив, що не заперечує проти  звільнення з-під арешту квартири ОСОБА_1   за адресою: м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41, що знаходиться в заставі АКБ „ Укрсоцбанк». ( а.с.36)

  Дослідивши  матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних  у справі доказів, суд  вважає,  що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він  підлягає   повному  задоволенню   з наступних підстав.    

В судовому засіданні встановлено, що 22.02.2007 року  між АКБ   „Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений   кредитний   договір  № 585/20-6-509611, згідно якого  останній  був наданий  кредит  в розмірі  42 000 гр. на споживчі цілі на строк                         10 років, тобто  до 21.02.2017 року,  зі сплатою  18 % річних. ( а.с.17-19)

За умовами п.1.1 та 1.1.1 кредитного договору   № 585/20-6-509611  від 22.02.2007 року    ОСОБА_1 була зобов»язана щомісячно, до 20 числа   кожного місяця, згідно графіку погашати  суму основної  заборгованості.( а.с.17-19)

    Також в судовому засіданні встановлено, що з  метою  забезпечення належного виконання зобов»язання, між АКБ   „Укрсоцбанк» та ОСОБА_1  був укладений іпотечний договір від 22.02.2007 року, реєстр № 208.( а.с.11-13)

    За вказаним  договором предметом  іпотеки є  квартира, розташована за адресою: м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41. ( а.с.11-13)

    У зв»язку з посвідченням договору  іпотеки від 22.02.2007 року, реєстр № 208, 22.02.2007 року приватним   нотаріусом ОСОБА_3 була  накладена  заборона відчуження зазначеного в договорі майна, а саме,  квартири  за адресою: м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41.( а.с.11-13)                                

    Внаслідок невиконання   ОСОБА_1  зобов’язань по кредитному договору, виконавчим написом   приватного  нотаріуса   Лутугінського  районного   нотаріального   округу  Луганської   області № 1776   від   17.04.2009 року   було   звернуто   стягнення    на    квартиру ОСОБА_1  за   адресою:   м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41.( а.с.30)

    Згідно  вказаного виконавчого   напису  від   17.04.2009 року   за рахунок коштів, виручених від реалізації  заставленного майна, мали  бути  задоволені вимоги   АКБ

„ Укрсоцбанк»    в сумі   39 088 гр.21 коп. та  витрати, понесені за вчинення  виконавчого напису нотаріусом 1700 гр., а всього в розмірі  40 788 гр.21 коп. ( а.с.30)

    22.04.2009 року   АКБ „ Укрсоцбанк»   до   державної  виконавчої    служби Антрацитівського  міськрайонного управління юстиції   була  направлена заява від 22.04.2009 року  про  відкриття   виконавчого  провадження  за  виконавчим  написом нотаріуса  № 1776 від 17.04.2009 року.( а.с. 31)

    5.05.2009 року  державною  виконавчою  службою    Антрацитівського міськрайонного  управління  юстиції  було відкрито виконавче провадження  з примусового   виконання  виконавчого  напису   нотаріуса  № 1776  від 17.04.2009 року.

( а.с.33)

Постановою  від 24.04.2009 року  на  майно ОСОБА_1, що знаходиться  під  заставою, а саме,  на квартиру  за адресою: м. Антрацит,  вул. 9 Травня, 3/41 державним  виконавцем   державної  виконавчої служби Антрацитівського МРУЮ був  накладений арешт.( а.с.34)

Згідно  ст. 5  Закону України «Про виконавче провадження»   від   21.04.1999 року          

№ 606-XIV  державний  виконавець зобов»язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання  рішення у спосіб і порядок, визначені  виконавчим документом, при цьому він має право, у тому числі,  накладати арешт на майно боржника, реалізовувати його в порядку, встановленому  законодавством.

Відповідно до ст.24 вказаного Закону України державний виконавець зобов»язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження. У разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного виконання, він попереджає боржника про примусове виконання рішення.

З метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець вправі  накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його  арешті (описі), вилученні і примусовій реалізації.

Згідно ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року           № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем, зокрема, шляхом:

- винесення постанови  про накладення арешту на майно боржника  та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок  предмету іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 3 ч.6 Закону України «Про іпотеку» права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню, згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст.52 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.                     Відповідно  до ст.52 ч.4 Закону України «Про виконавче провадження» при зверненні стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді , коли йому стало відомо , що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

За умовами п. 2.4.3 іпотечного договору від 22.02.2007 року, реєстр № 208  іпотекодержатель, яким є  позивач по справі, має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов»язання за кредитним договором.

Згідно п.2.4.4  іпотечного договору  від 22.02.2007 року, реєстр № 208  у разі невиконання  іпотекодавцем, яким є ОСОБА_1, хоча б одного із своїх   обов»язків, встановлених зхгідно п.п. 2.1.1- 2.1.5, 2.1.7 – 2.1.11 цього договору – задовольнити свої  забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.2.4.6 іпотечниого договіру від  22.02.2007 року, реєстр № 208  

за рахунок коштів, отриманих  від реалізації предм ета іпотеки, відповідно до чинного  законодавства  України  задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги.

Укладаючи вказаний договір іпотеки, іпотекодавець , яким є ОСОБА_1, підтверджувала, що  предмет іпотеки  не є предметом іпотеки по  його договорах  за іншими договорами, не обтяжений іншими  зобов»язаннями.

Згідно ст. 62 -1 Закону України «Про виконавче провадження»  від  21.04.1999 року     № 606-XIV звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодерджателями.

Таким чином, суд вважає, що саме позивач АКБ „ Укрсоцбанк»    має першочергове право на задоволення своїх вимог щодо звернення стягнення на заставне майно  

ОСОБА_1.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність  звільнення  

з  під  арешту  заставленого майна, а саме, квартири, розташованої   за  адресою:  

м. Антрацит,  вул. 9 Травня,3/41, що належать на праві  власності   ОСОБА_1.

На підставі викладеного,                                 керуючись ст.ст.3,10,11,60,79, 88, 212-215  ЦПК України,             ст.ст. 5,24,50, 52 ч.1, 52 ч.4, 55,62-1  Закону України «Про виконавче

провадження», ст. 3 Закону України «Про іпотеку»

ст.ст. 589,590  ЦК України , суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги  Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк»  -  задовольнити повністю.

1.   Звільнити з під арешту  належне ОСОБА_1   заставне майно , у вигляді  квартири   за адресою:   м. Антрацит,   вул. 9 Травня, 3/41, яка складається з трьох житлових кімнат, житловою площею – 41,3 кв.м., а також кухні, ванної, туалету,  коридору,  шафи, загальною площею – 67,4 кв.м., що надана в іпотеку

АКБ „ Укрсоцбанк», згідно   іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом  Антрацитівського   міського  нотаріального  округу   Луганської  області ОСОБА_3 22.02.2007 року, реєстр № 208

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження  протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя   Антрацитівського   міськрайонного   суду                   Чигрина Л.Г.