Справа № 2-а-353/2010 р.

    №2-а-1327/2009 р.

П О С Т А Н О В А

іменем України

          02  березня 2010 року                                                                                                               м. Пирятин.

           Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої - судді Сімонової С.Г.

розглянувши у письмовому провадженні у м. Пирятині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач   звернувся до  суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі  Полтавської області про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, яким просив  зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому , як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3 302 грн. 60 коп.  за період з 2006 по 2008 роки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався  на те, що він  належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 01 липня 2008 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Однак, відповідач в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

Позивач направив  до суду письмове клопотання, в якому просить справу розглянути за його  відсутності,  позовні вимоги підтримав , просить задовольнити позов, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача управління пенсійного фонду України управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі  Полтавської області з позовом не згідний, просить справу розглянути без його участі і письмово направив заперечення на позов, вказуючи на те, що на час підписання Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування підвищень та надбавок до пенсій здійснювалося, виходячи з розміру 19 гр. 91 коп., що було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

 Крім цього Законом України від 5.10.2005р. було внесено зміни у Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де  передбачене поетапне його запровадження. Законом України «Про Державний бюджет України на 2006р» від 20.12.2005 р. дія ст. 6 зазначеного закону була призупинена.  ОСОБА_2 юстиції від 31.08.2007 р. роз’яснено, що розмір мінімальної пенсії за віком слід вирішувати шляхом внесення змін до даного закону. І тому позов є безпідставним.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд по справі здійснено в порядку письмового провадження.

Суд,  дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов піддягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом, встановлено, що   позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено. Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року, який набрав чинності 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.

Закони України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється, а тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, на підставі рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України районне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача з 22.05.2008 року повинно було діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений частиною першою цієї" статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, ураховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії , суд уважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, у даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі  Полтавської області  здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1   за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» позивачу підлягають виплаті в 2007 році: липень – 123,02 грн., серпень - 123,02 грн., вересень - 123,02 грн., жовтень - 124,53 грн., листопад - 124,53 грн., грудень - 124,53 грн., всього за 2007 рік – 742,65 грн.

Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в 2008 році виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії: травень – 144,30 грн., червень - 144,30 грн., липень - 144,60 грн., серпень - 144,60 грн., вересень - 144,60 грн., жовтень – 149,40 грн., листопад - 149,40 грн., грудень - 149,40 грн. всього за 2008 рік – 1170,60 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивач не отримував надбавку як «Дитина війни» в 2007 році, а        отримує надбавку як «Дитина війни» з 01 січня 2008 року. Розмір надбавки становить: з 01.01.2008 року – 47,00 грн.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн.; з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року – 48,80 грн. з 01.12.2008 року – 49,80 грн.  З травня 2008 року по грудень 2008 року позивачем отримано  388,20 грн., тоді як необхідно було виплатити  1170,60 грн., отже різниця між виплаченими та не виплаченими сумами доплати за 2008 рік становить 782,40 грн. (1170,60грн. - 388,20 грн.)

Таким чином, сума доплат за 2007 та 2008 роки, яка має бути сплачена позивачу становить 1525,05 грн. (742,65 грн. +782,40 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про покладення на  управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі  Полтавської області   обов’язку щодо нарахування   ОСОБА_1   1525,05 грн. доплати до пенсії та здійснити їх виплату. Перерахунок доплат, яка має бути сплачена позивачу в сумі 1525,05 грн.  необхідно здійснити до  02 травня 2010 року.  

Із змісту позовної заяви убачається, що у даному спорі фактично оскаржуються бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд, вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.

Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідне управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Згідно вимог ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 6-14, 71 , ч.3 ст. 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

             Позовні вимоги   ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі Полтавської області про поновлення пропущеного строку про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі  Полтавської області  протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Пирятинському районі  Полтавської області  здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1   з підвищенням її  на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» до                                   02 травня 2010 року  та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1525,05 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь   ОСОБА_1   в итрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Пирятинський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, установлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :