Справа № 298/1682/17 Провадження № 2/304/25/2020

У Х В А Л А

11 червня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ганька І.І. у цивільній справі № 298/1682/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, штрафу та пені за порушення договірного зобов`язання, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з них у солідарному порядку на його користь 78 000 грн. боргу в рахунок оплати передбачених договором платежів, 28 080 грн. штрафу за період з 16 червня 2011 року по 15 грудня 2013 року та 182 208 грн. пені за період з 15 червня 2011 року по 06 листопада 2017 року. Свою позицію мотивує тим, що 23 грудня 2010 року між ним та відповідачами було укладено нотаріально-посвідчений договір найму-продажу транспортного засобу, згідно якого він зобов`язався передати останнім у користування, а згодом і у власність належний йому автомобіль марки «ВАЗ-21101СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а такі, у свою чергу, до 15 числа кожного місяця сплачувати плату за найм автомобіля у розмірі не менше 2 600 грн. Після внесення плати за найм у загальній сумі, що визначена у п. 2.2 Договору, він повинен передати право власності на автомобіль. Так, свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі, передавши відповідачам зазначений автомобіль у день підписання договору, що стверджується підписаним актом приймання-передавання від 23 грудня 2010 року. Однак, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушили взяті на себе зобов`язання, а саме не сплачували обумовлені договором платежі, відтак рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28 лютого 2012 року з них на його користь у солідарному порядку стягнуто 15 600 грн. плати за найм транспортного засобу, 4 266 грн. неустойки, 9 360 грн. моральної шкоди та 318,6 грн. судових витрат. Разом з цим, вказане рішення суду відповідачами не виконане та заборгованість не сплачена, відтак він має право вимагати сплатити йому пеню  із  суми боргу 15 600 грн. за період з 15 червня 2011 року (день звернення до суду) по теперішній час (06 листопада 2017 року) у розмірі 182 208 грн. Крім цього, оскільки рішенням суду від 28 лютого 2012 року борг за договором стягнуто лише частково, тобто за період з 23 грудня 2010 року по 15 червня 2011 року, тому він просить стягнути решту суми боргу у сумі 78 000 грн. за час 16 червня 2011 року по 23 грудня 2013 року (п. 1 Договору) та штраф за прострочення сплати платежів у розмірі 28 080 грн.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року провадження у даній справі відкрито та призначено судове засідання.

На підставі ухвали Великоберезнянського районного суду Закарпатської області 25 лютого 2019 року дану справу направлено до Перечинського районного суду Закарпатської області як суду найбільш територіального наближеного.

Ухвалою Перечинського районного суду від 14 травня 2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Леньо І.О. про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого судового засідання задоволено – постановлено проводити розгляд цієї цивільної справи за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та визначено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою цього ж суду від 21 жовтня 2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 , постановлено викликати та допитати в якості свідків ряд осіб.

11 червня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Ганька І.І., яку мотивує тим, що останній навмисно затягує розгляд даної справи та прямо зацікавлений в результатах її розгляду з огляду на таке. Так, у цій справі суддею вже було призначено 14 судових засідань, з яких відбулося лише два. При цьому, 29 жовтня 2019 року він подав до суду заяву про надіслання йому копії клопотань відповідачів з додатками про виклик свідків. Надалі, 23 листопада 2019 року він подав до суду повторне звернення про надіслання йому копій документів. Також просив доповнити електронну справу всіма наявними матеріалами для ознайомлення ним з наданими відповідачами документами у кабінеті системи «Електронний суд». Вказаний запит також залишений суддею без відповіді та задоволення. Відтак, 13 квітня 2020 року у зв`язку з постійним відкладенням справи з невідомих йому причин ним було подано заяву, в якій просив повідомити причину відкладення справи та попередив, що у разі подальшого затягування з розглядом він звернеться із скаргою до Вищої ради правосуддя. Вказана заява залишена суддею без розгляду. За таких обставин, 11 червня 2020 року він звернувся до Вищої ради правосуддя із скаргою  для  притягнення  судді Ганька І ОСОБА_5 І. до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи вищенаведене та те, що подальший неупереджений розгляд цієї справи суддею Ганько І.І. є неможливим, тому просить заяву задовольнити.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши матеріали справи, необхідні для вирішення поданої заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7, 8 ст. 40 цього Кодексу питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України» Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм. Суд у зазначеному рішенні нагадав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Встановлено, що розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, штрафу та пені за порушення договірного зобов`язання неодноразово відкладався з поважних причин: як за клопотаннями відповідачів та їх представника (в тому числі через хворобу), так і у зв`язку із неявкою сторін, а також відсутністю у суду відомостей про належне повідомлення учасників про розгляд справи (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень поверталися до суду з підстав закінчення встановленого строку зберігання та інших причин – адресат за межами України.

Крім цього, постановами Кабінету Міністрів України № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року та № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» від 20 травня 2020 року на території України з 12 березня до 22 червня 2020 року установлено карантин. У зв`язку з наведеним, Рада Суддів України листом №186/20 від 16 березня 2020 року рекомендувала судам встановити особливий режим роботи. Відтак, враховуючи неявку сторін, судові засідання, призначені у цей період (30 березня, 23 квітня, 14 травня та 03 червня 2020 року), також були відкладені. Чергове судове засідання у даній справі з метою непорушення прав усіх учасників процесу призначене після закінчення вказаного карантину, а саме на 06 липня 2020 року.

Що стосується заяв позивача від 29 жовтня та 25 листопада 2019 року, а також 13 квітня 2020 року, то відповіді на такі надані судом у встановленому законом порядку та надіслані ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Всі документи, що містяться у матеріалах справи є відсканованими та знаходяться в електронній формі в автоматизованій системі документообігу суду. Іншим чином впливати на формування чи доповнення електронної справи, яка відображається в підсистемі «Електронний суд», неможливо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Однак, будь-яких заяв від ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи до суду не надходило.

Крім цього, серед обов`язків учасників справи, визначених у ч. 2 ст. 43 ЦПК України, міститься зобов`язання сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Разом з цим, вказані обов`язки позивач ОСОБА_1 виконує не в повній мірі, що серед іншого також є причиною тривалого розгляду справи судом. Зокрема, ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року його явку визнано обов`язковою. При цьому, його доводи про неможливість явки у судове засідання через те, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, не можуть бути достатньою підставою для невиконання ухвали суду, якою його явку визнано обов`язковою, оскільки цивільно-процесуальним законом визначені також інші способи участі сторони у розгляді справи, зокрема у режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду (технічна можливість для цього у Перечинському районному суді наявна).

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що наведені у заяві про відвід мотиви не знайшли свого підтвердження, такі не спростовують безсторонність суду, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 36, 39, 40, 182-183, 258-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ганька І.І. у цивільній справі № 298/1682/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором, штрафу та пені за порушення договірного зобов`язання – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ганько І. І.