Справа № 2  - 412 /2010

РІШЕННЯ    

і м е н е м   УКРАЇНИ

12 квітня  2010 року                         місто Сімферополь

    Центральний районний суд  м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Боровікової І.Ю.,  з участю адвоката – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи ВГІРФО Центрального РВ СМУ МВС України в Криму про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням

встановив:

    Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, мотивуючі свої вимоги тією обставиною, що вона відповідно з рішенням Центральної районної ради м. Сімферополя № 55(6) від 01.03.1977 р. є наймачем квартири АДРЕСА_1. Крім позивача в спірній квартирі також зареєстровані  відповідачі. З вересня 2005 р. відповідачі у спірній квартирі не проживають, їх місце знаходження не відомо. З вказаного періоду позивачі в спірній квартирі не мешкають, жодного разу в квартирі не з'являлися, особистого майна відповідачів в квартирі не має. Реєстрація відповідачів в спірній квартирі порушують право позивача на користування житлом, оскільки вона несе додаткові витрати на оплату комунальних послуг. Просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням – квартирою № 1 в буд. № 28 по вул.. Училищна у м. Сімферополі та зобов’язати  ВГІРФО Центрального РВ СМУ МВС України в Криму зняти відповідачів з реєстраційного обліку за спірною адресою.

    Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі доручення, належним чином оформленого, в судовому засіданні пояснила, що вона є донькою позивачки, квартира має 2 входу, на двері частки квартири, де зареєстровані відповідачі з вересня 2005 р. знаходиться замок, з вказаного часу відповідачі там не мешкають, де мешкає, ні вона ні позивачка не знають, крім того пояснила, що іноді бачила, що там виїзжає машина, іноді в дворі сохне білизна. Просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

    Представник позивача ОСОБА_7, який діє на підставі доручення, належним чином оформленого, в судовому засіданні пояснив, що відповідачі втратили право користування житловим приміщенням в спірній квартирі, оскільки там не мешкають з вересня 2005 р. Місце мешкання відповідачів невідоме.

    Відповідачка ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.

    Представник відповідачки ОСОБА_3 – ОСОБА_8, який діє на підставі запису в журналі судового засідання, в судовому засіданні пояснив, що відповідачі  мешкають в спірній квартирі, оплачують за світ, газ, на яки вони мають світ особистий рахунок, позивачка знає, що відповідачі постійно мешкають в спірній квартирі, відповідачка ОСОБА_3 виїзжає на роботу на 3 місяця, а інші відповідачі там постійно мешкають.

    Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він постійно мешкає в квартирі, позивачка знає про це, квартира має 2 входу, вони мешкають в одній частині квартирі, позивачка в другій.

    Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він мешкає в спірній квартирі, в серпні 2006 р. він одружився, позивачка була присутня на його весіллі, тобто вона фактично знає, що він мешкає в спірній квартирі, його мати платить за користування світом, газом, брат користується послугами Інтернету, оплачує його, крім того мати оплачує послуги зв’язку.  

            Представник третьої особи  ВГІРФО Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в Криму до судового засідання не з'явився, надав суду заяву щодо розгляду справи в його відсутність.

    Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні вимоги не засновані на вимогах Закону та задоволенню не підлягають.

        Судом встановлено, що сторони знаходяться у відносинах, які регулюються Житловим кодексом України.

    Відповідно до ст. 71 ЖК України п ри тимчасовій відсутності наймача або членів його  сім'ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

          Відповідно до вимог ст. 72 ЖК України, в изнання особи такою,  що втратила право  користування  жилим приміщенням  внаслідок  відсутності  цієї  особи понад встановлені  строки, провадиться в судовому порядку.
    Судом встановлено, що позивачка та відповідачі зареєстровані в спірній квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_2.

    Основним квартиронаймачем в спірній квартирі є позивачка.

    Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки, зі слів позивачки знає,  що відповідачі не платять за комунальні послуги, не оказують допомоги, відповідачів за зазначеною адресою не бачить.

    Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою позивачки, відповідачі в квартирі не мешкає, в квартирі відповідачів ніколи не буває.

    Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що відповідачі постійно мешкають в спірній квартирі, відповідач ОСОБА_5 є його однокласником, був на його весіллі в 2006 р., весілля була за спірною адресою, в спірній квартирі буває 2-3 разу за неділю.

    Свідок  ОСОБА_12  в судовому засіданні суду пояснив, що відповідачі мешкають в спірній квартирі, він це знає, так як не менш одного разу на місяць буває в спірній квартирі. В квартирі є речі відповідачів, квартира є обладнаною та жилою.

    Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що навчається разом з відповідачем ОСОБА_4, буває часто в спірній квартирі, оскільки користується у нього Інтернетом,  відповідачі мешкають в спірній квартирі. Квартира є жилою, там знаходяться їх речі.

    Судом встановлено, що підставою для звернення до суду з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням є та обставина, що відповідачі постійно не мешкають в спірній квартирі з вересня 2005 р. та позивачка не знає де вони мешкають.

    Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доведенню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін і інших осіб, які беруть у справі, виникає спір.  

    Судом встановлено, що систематично, в період з 2006 р. та по теперішній час відповідачі сплачували послуги за надану єлектроєнергію, протягом 2008 – 2009 р. сплачувала послуги за наданий газ, відповідні докази були надані відповідачами в судовому засіданні, а саме суду надані копії розрахункових книжок, згідно з якими платником є відповідачка ОСОБА_3

    Судом встановлено, що відповідачі отримують особисту кореспонденцію за спірною адресою, про що суду надані відповідні докази у вигляді копій конвертів на ім’я відповідачки  ОСОБА_3, поштовий переказ на ім’я ОСОБА_4, копії конвертів на його  ім’я.

    Також встановлено, що відповідачі оплачували за послуги зв’язку за телефон, про що надані відповідні квитанції починаючі з жовтня 2006 р.

    Відповідачі користуються послугами Інтернету, про що наданий відповідний договір від 22.02.2007 р., укладений  між Інтернет – центром «Фарлайн» та відповідачем ОСОБА_4, крім того суду надані відповідні квитанції, яки свідчать про сплату послуг Інтернету.  

    Факт відсутності відповідачів в спірній квартирі понад 6 місяців в судовому засіданні не був підтверджений достовірними доказами, оскільки допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не підтвердили факт відсутності відповідачів у спірній  квартирі понад 6 місяців, так як вказані свідки фактично дали пояснення зі слів позивачки по те, що відповідачі їй не допомагають,  в частині квартири, яку займають відповідачі ніколи не бували. Інших доказів, яки б підтверджували факт відсутності відповідачів на спірній житловий площі понад 6 місяців позивачем суду не надано.        

               Оскільки судом встановлено що відповідачі інтересу до спірної квартири не втратили, факт їх відсутності в спірній квартирі понад шість місяців не доведений, відповідачі систематично сплачують житлова – комунальні послуги, отримують за спірною адресою поштову та іншу кореспонденцію, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.                

На підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись  ст.ст. 10,11, 60,  88, 208-209, 212-215     ЦПК України, суд

                                                              ВИРІШИВ :

     ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи ВГІРФО Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в Криму про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням  – відмовити.    

    Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Криму через Центральний районний суд  м . Сімферополя    шляхом подачі  в 10 – денний  строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги.

Суддя: