Справа № 1-341/10

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

м.Луцьк                                                                                                                09 квітня 2010 року

Луцький міськрайонний  суд Волинської області під головуванням

судді -                                                       Сівчука А.Є.

за участю секретаря -                               Іваничко Т.Г.

прокурора -                                               Стецюка О.В.

потерпілого                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

•   за ст.185 ч.1 КК України, -  

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 02.10.2009 року близько 12-00 год., знаходячись на зупинці громадського транспорту під назвою “Станція переливання крові”, що розташована по пр.Волі в місті Луцьку, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно, скориставшись необачністю потерпілого ОСОБА_1, таємно викрав з  кишені його куртки мобільний телефон марки “Самсунг С-130” імеі 353867029946870 вартістю 200 гривень, в якому знаходились сім-карта оператора мобільного зв’язку “Білайн” вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 7 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 матеріальних збитків на загальну суму 232 гривні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно, у вказані  час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. Сім-карту з мобільного телефону викинув по дорозі до дому, а мобільний телефон дав у користування своїй донці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, не повідомивши, що телефон крадений. Збитки потерпілому ОСОБА_1І відшкодовані повністю. У вчиненому підсудний щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, а саме:

•   показаннями потерпілого ОСОБА_1, даними ним в судовому засіданні, про те, що 02.10.2009 року близько 12-00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, він прийшов на зупинку громадського транспорту під назвою “Станція переливання крові”, що розташована по пр.Волі в місті Луцьку, на якій сидів візуально знайомий йому чоловік (як пізніше з’ясувалося ОСОБА_2Д.). Там він (потерпілий) продовжував пити пиво, в результаті чого почав дрімати та взагалі заснув. Прокинувшись наступного дня, він пішов до свого місця проживання, а, коли вирішив зателефонувати, виявив зникнення свого телефону марки “Самсунг С-130”. У викраденні телефону він відразу ж запідозрив особу, яка перебувала з ним на зупинці. На даний час збитки йому відшкодовані повністю. Претензій до підсудного він не має. Просить карати його не суворо;

•   протоколом огляду предметів від 30.10.2009 року, постановою про визнання та приєднання до справи предметів, як речових доказів від 17.02.2010 року, згідно яких було оглянуто, визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів справи мобільний телефон марки “Самсунг С-130” (а.с.13-15, 51).

Відповідно до ст. 299 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по справі, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

    До обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, задовільно характеризується (а.с.32), зобов’язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, збитки потерпілому відшкодовані поністю, останній претензій до ОСОБА_2 не має, на суворому покаранні не наполягає, а тому, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,  -

З А С У Д И В

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

 - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

 - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання і навчання;

 - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речовий доказ – мобільний телефон “Самсунг С-130” імеі 353867029946870, який, згідно розписки, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_1 – залишити останньому за належністю (а.с.17, 51).

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Луцького міськрайонного суду                                   А.Є.Сівчук