РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 червня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді   Панкова М.В. суддів   Белинчук Т.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі   Дігалової Г.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 17 листопада 2005 року,

встановила:

ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що 04 жовтня 2002 року з вини ОСОБА_2, який управляв автомобілем «ВАЗ-21061», відбулася дорожньо-транспортна подія в результаті якого автомобіль «ЗАЗ-1102», який належить йому, був пошкоджений, сам він одержав тілесні ушкодження. Позивач просив стягнути матеріальний збиток 9172 грн. 36 коп., заподіяний пошкодженням автомобіля, 629 грн. 19 коп. - витрат на лікування, 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пред'явив зустрічний позов про відшкодування матеріального збитку у розмірі 3549 грн., посилаючись на те, що дорожньо-транспортна подія відбулася з обоюдної вини, у тому числі і водія ОСОБА_1, який мав можливість уникнути зіткнення. ОСОБА_2 просив стягнути в його користь заподіяний йому матеріальний збиток, а по моральній шкоді провести взаємозалік.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 17 листопада 2005 року позовні вимоги сторін у справі задоволені частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальний збиток - 7117 грн. 56 коп., 4000 грн. моральної шкоди. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3104 грн. 14 коп.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність. Позивач указує, що ДТП відбулося з вини ОСОБА_2, який виїхав з другорядної дороги, не поступившись дорогою автомобілю під його управлінням, який рухався по головній дорозі.

ОСОБА_2 не погодившись з рішенням суду, також приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що ступінь вини в ДТП обох водіїв рівний.

Заслухав суддю доповідача, вислухавши ОСОБА_1, ОСОБА_2, його представника, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 22-25564/2006                       Головуючий у першій

інстанції  Белоусов М.М.

Доповідач                                 Ісаєв Г.А.

Задовольняючи позовні вимоги сторін, суд першої інстанції виходив з того, що 

ДТП відбулося з вини обох водіїв, при цьому ступінь вини ОСОБА_2 складає 70 %, а 

ОСОБА_1 - 30 %.                                                                                                                           

Колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з висновками суду про взаємність вини обох водіїв, вважає, що ступінь вини кожного в ДТП інша, ніж та, яку визначив суд.  

З матеріалів справи вбачається, що 04 жовтня 2002 року, ОСОБА_2, управляючи автомобілем «ВАЗ-21061», виїжджаючи з міждворового проїзду на вулицю Київську, яка є головною дорогою, не поступившись дорогою автомобілю «ЗАЗ-1102», що рухався справа по вулиці Київській під управлінням ОСОБА_1, почав перетинати проїжджу частину вулиці Київської і на смузі руху автомобіля «ЗАЗ-1102» допустив зіткнення з вказаним автомобілем.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя від 21 вересня 2004 року ОСОБА_2 визнаний винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.

Згідно висновків авто-технічної експертизи водій ОСОБА_2 порушив п. 10.2 ПДР

України, а водій ОСОБА_1 допустив порушення п. 12.3 ПДР України, обидва водія мали

технічні можливості запобігти зіткненню.                                                                                       

Відповідно до п. З Постанови Пленуму ВС України № 6 від 27 березня 1992 року, п. З ст. 1188 ЦК України за наявності вини обох власників розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Аналізуючи обставини дорожньо-транспортної події, колегія суддів вважає, що аварійну ситуацію створив ОСОБА_2, допустив грубе порушення ПДР, виїхавши на головну дорогу не пропустивши автомобіль, що рухався по ній, його вина в ДТП складає 90 %.

На думку суду апеляційної інстанції, вина водія ОСОБА_1 незначна і складає 10 %, оскільки він не своєчасно відреагував на появу на дорозі автомобіля ОСОБА_2

З    урахуванням    викладеного,    розмір    відшкодування    матеріального    збитку визначається відповідно до ступеня вини сторін і на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 8255 грн. і 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. На користь   ОСОБА_2 підлягає стягненню 1034 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія    суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 17 листопада 2005 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріального збитку - 8255 грн. 13 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 4000 грн., всього стягнути 12255 грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1034 грн. 72 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Провести залік взаємних вимог і визначити до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 11220 грн. 41 коп.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців.

Судді:                                                                                                                           

Панков М.В.                               Белинчук Т.Г.               Ісаєв Г.А.