Личаківський районний суд м. Львова

__________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2а-548/10                                                                                                                                                      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року                                                                        Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Гірник Т.А.  

               при секретарі – Яричевській І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції при ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, просить скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ у м. Самборі при ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 серії ВС № 053807 по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2009р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 04.03.2009 року уповноваженим працівником відповідача за результатами фотофіксації порушення за допомогою приладу «Візир» винесено оскаржувану постанову. Вважає, що в постанові не відображено дійсні обставини події, факт вчинення правопорушення не доведений жодними доказами. Пояснив, що фотознімки не можуть бути доказом вчинення порушення оскільки зйомка велась приладом „Візир”, що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, а тому інспектор повинен був зупинити транспортний засіб та скласти протокол про адміністративне правопорушення. Постанову у справі про адміністративне правопорушення було винесено у його відсутності, що також вважає грубим процесуальним порушенням. Крім того не встановлено, хто саме здійснював експлуатацію транспортного засобу, оскільки таким правом наділена інша особа, а саме згідно наказу № 1 від 01.01.2009р. по ТзОВ „Ренам” ЛТД автомобіль ОСОБА_3 № НОМЕР_1 закріплений за ОСОБА_4. Тому дані обставини просить врахувати при прийнятті рішення. Водночас просить поновити строк звернення до суду, оскільки оскаржувану постанову отримав листом з ДАІ не під розписку 16.03.2009 року. У підтвердження вимог покликається на копію оскаржуваної постанови, фотозйомку, наказ та інші докази.

У попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав по вищенаведеним мотивам, просить позов задоволити в повному обсязі. У судове засідання позивач не з’явився, заявою до суду від 27.11.2009р. (а.с.12) просить розглянути справу у його відсутності. Враховуючи представлені докази суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені суду документи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Безспірно встановлено, що автомобіль ОСОБА_3, д.н.з. НОМЕР_1, зображений на фотознімку, зробленому інспектором ДАІ за результатами фотофіксації приладом «Візир», належить на праві приватної власності ТзОВ „Ренам” ЛТД (а.с.5). Згідно наказу №1/1 від 01.01.2009 р. по ТзОВ „Ренам” ЛТД вищевказаний автомобіль закріплено за ОСОБА_4 (а.с.8). Як вбачається з подорожнього листа службового легкового автомобіля ОСОБА_3, д.н.з. НОМЕР_1 автомобіль перебував в цілодобовому розпорядженні ОСОБА_4 з 1 по 31 березня 2009 року (а.с.9).

З долученої до справи копії постанови інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ м. Самбір ОСОБА_2 серії ВС № 053807 по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2009р. (а.с.2) вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. за вчинення адміністративного проступку, який проявився в тому, що ОСОБА_1 04.03.2009 року о 11 год. 31 хв. по вул. Львівській в м. Рудки Львівської області перевищив максимально встановлену швидкість руху на даній ділянці автодороги - 40 км/год на 34 км/год, рухаючись зі швидкістю 74 км/год., чим допустив порушення п.п.12.9 „б”  Правил дорожнього руху України.

У відповідності до ст. 14-1 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами,  що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.  

Згідно з ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

               Відповідно до ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

У судовому засіданні встановлено, що оскаржувана постанова була винесена за результатами проведеної фото фіксації за допомогою приладу «Візир» № 0812367.

Згідно інструкції по експлуатації приладу «Візир», даний прилад призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, відеозапису факту порушення правил дорожнього руху відображення його на екрані монітора, обробки, збереження відтворення відеозапису, прилад «Візир» забезпечує відеозапис (або фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимах роботи. В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний. 

Автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини. Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). 

При таких обставинах суд вважає, що інспектор ДПС, відповідно до ст.ст. 254, 258 КУпАП повинен був перед винесенням оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення скласти протокол про адміністративне правопорушення та виконати вимоги ст.ст. 33, 268, 283, 284 КУпАП.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

   Відповідно до п. 2.12 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. N 77, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й  обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови вимоги вказаної інструкції працівниками ДАІ не дотримані, не досліджені і не перевірені, як достовірні, пояснення позивача з приводу керування транспортним засобом іншою особою.

У відповідності до вимог п.7.6 «Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009р. N 111, працівники підрозділів ДПС мають право та зобов’язані використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів.

Слід врахувати, що у виконання п.4.1 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009р. N 77, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Як встановлено судом, перед винесенням оскаржуваної постанови протокол про адміністративне правопорушення не складався, що також свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.

Оцінюючи подані позивачем докази, як належні, що підтверджують факт експлуатації транспортного засобу, зображеного на фотознімках, зроблених приладом «Візир», іншою особою, у суду немає підстав вважати, що позивачем порушено ПДР України.

     Також при винесенні постанови було грубо порушено права позивача ОСОБА_1, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази , заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката ,  іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи ,  виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача , якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення  розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

     Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих , свідків , висновком експерта , речовими доказами, показаннями технічних приладів  та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису , які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів , а також іншими документами.

Отже, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач в особі інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ м. Самбір ОСОБА_2 позбавив позивача прав, гарантованих чинним законодавством України, та не виконав вимоги матеріального і процесуального права України.

Враховуючи вищенаведене, а також вимоги ч. 2 ст. 71 КАС України, якою обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови, а відтак про задоволення адміністративного позову в цілому.

 У судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржувану постанову отримав простим листом без повідомлення про вручення під розписку в межах десяти днів, що передували зверненню до суду. Інших даних про час отримання постанови суду не представлено і такі не здобуто при розгляді справи по суті. При таких обставинах, звертаючись до суду з даним позовом 30.03.2009р., суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду із поважної причини, тому, відповідно до вимог ст.102 КАС України, строк для подачі адміністративного позову слід поновити.

   Керуючись ст.ст. 10, 11, 69-72, 86, 102, 158-163 КАС України, ст.ст. 9, 33, 251, 254, 258, 268 КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити строк звернення до суду.  

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ м. Самбір при ГУМВСУ в Львівській області ОСОБА_2 серії ВС № 053807 по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2009р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.

    На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 186, 187 КАС України.

Суддя                                                 Т.А. Гірник