КОПІЯ

Личаківський районний суд м. Львова

__________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-414/10                                                                                                                                                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   
9 квітня 2010 року                 Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Гірник Т.А.

   при секретарі – Яричевській І.В.

   з участю позивача – ОСОБА_1  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” про повернення банківських вкладів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, суд –

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача, який у встановленому законом порядку уточнили заявою від 09.02.2010р. і в кінцевому просять ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 у виконання умов Договору № 857194/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 20 червня 2008 року суму еквівалентну вартості 200 грамів банківського золота в розмірі 58 100 грн., проценти на банківський вклад в розмірі 4 290 грн. 41 коп., 369 грн. 79 коп. упущеної вигоди, неустойки в розмірі 1 852 грн. 92 коп., 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 15 грн., по Договору № 868880/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий» від 13 січня 2009 року в користь ОСОБА_2 суму еквівалентну вартості 200 грамів банківського золота в розмірі 60 500 грн., проценти на банківський вклад в розмірі 2 960 грн. 96 коп., 196 грн. 22 коп. упущеної вигоди, неустойки в розмірі 1 873 грн. 73 коп., 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 29 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що, уклавши з відповідачем строковий договір банківського вкладу, всупереч вимогам п.п. 3.4.6 п. 3.4 вказаного договору після закінчення терміну розміщення депозиту, відповідач такий не повернув. На письмове звернення від 21.12.2009р. не відреагував, чим порушив умови договору, не виконавши взяті на себе зобов’язання. Оскільки банківське золото у відповідача відсутнє, тому просить позов задоволити, стягнувши суму еквівалентну вартості 200 грамів банківського золота в розмірі 58 100 грн., проценти на банківський вклад в розмірі 4 290 грн. 41 коп. у зв’язку продажем нарахованих відсотків по вкладу, упущеної вигоди в розмірі 369 грн. 79 коп. через неможливість придбання зливків золота та розміщення таких на депозитному рахунку в іншій банківській установі, пені за несвоєчасне виконання зобов’язання в розмірі 1 852 грн. 92 коп. та судових витрат в розмірі 15 грн. Також просить відшкодувати заподіяну моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., котра проявилась у фізичних та душевних стражданнях, оскільки переживав за долю багаторічних заощаджень, внаслідок неповернення вкладу погіршилось його матеріальне становище та стан здоров’я, змушений принижуватись, щоб позичити гроші. У підтвердження вимог покликається на копії договору банківського вкладу та інші документи, які просить вважати вичерпними в обґрунтування позову.

Представник позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, заявою до суду від 09.04.2010р. просить справу слухати у його відсутності та позов по уточнених вимогах підтримує в повному обсязі. З врахуванням представлених доказів, суд вважає можливим розглянути у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про слухання справи повідомлений належним чином, скерував до суду заперечення, із змісту якого слідує, що відповідач позов не визнає з підстав призначення тимчасової адміністрації в банку та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що відповідає ст.ст. 2, 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність». При цьому просить врахувати, що немає підстав для задоволення вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» на дані спірні правовідносини не поширюється, договірні відносини не передбачають відшкодування моральної шкоди. Також вважає, що вимоги про стягнення неустойки та упущеної вигоди є необґрунтованими, оскільки договорами це не передбачено. Просить справу слухати у відсутності представника банківської установи через велику кількість судових проваджень у різних судах м. Львова та Львівської області. Враховуючи представлені докази, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з таких мотивів.

У судовому засіданні встановлено, що 20 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 857194/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб», 13 січня 2009 року – Договір № 868880/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий» (а.с.6, 7).

Ст. 11 ч. 2 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобов’язання сторін.

Ст. 526 ЦК України регламентує, що зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору.

Встановлено, що позивачами належно виконано умови договорів, передано банківський метал – золото у зливках відповідно номіналом 200 грам та 200 грам, що визнано відповідачем.

У відповідності до п.п. 3.4.6 п. 3.4 Розділу 3 укладених договорів на дату повернення депозиту, а саме 20.12.2009р. та 13.01.2010р., Банк повинен був повернути вкладникам вклади. Однак, у виконання умов вказаних договорів банківського вкладу позивачам банківські вклади не повернуто, що не заперечено відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вказаних вище умов Договорів, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов’язань.

При вирішенні спору суд не погоджується з вимогами позивачів про стягнення сум, еквівалентних вартості внесеного на депозит банківського золота, оскільки з поданих суду документів жодних доказів про перерахування суми вкладу та нарахованих процентів на поточний рахунок кожного з позивачів не представлено. Це також підтверджено відповідачем у своєму запереченні, де зазначається, що тіло депозитів обліковується на депозитних рахунках, а не на поточних.

При цьому слід врахувати, що за умовами договорів встановлена відповідна процентна ставка по вкладах в розмірі 5 % річних. Як встановлено судом, всупереч п.п.2.4 п.2 зазначених вище договорів, позивачу не виплачено проценти на банківські вклади, що також є порушенням зобов’язання. Оскільки банківські вклади не повернуто, то відповідно до п.п.4.2 п.4 вказаних договорів передбачено нарахування процентів на вклад за період від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові. Тому, суд вважає, що, у відповідності до умов договорів, а саме п.п.4.2 п.4, відповідача слід зобов’язати нарахувати проценти на банківські вклади на день фактичної виплати із розрахунку 5% річних, що також відповідає вимогам ст. 1061 ЦК України.

Покликання відповідача у запереченні на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів банку не може бути підставою для відмови в поверненні депозитів, оскільки право позивачів на повернення належних їм вкладів підтверджено відповідними зобов’язаннями сторін по договорах.

Водночас суд не знаходить підстав для стягнення упущеної вигоди за користування депозитами після закінчення терміну розміщення депозиту, неустойки за несвоєчасне виконання зобов’язання та відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки такі вимоги не ґрунтується на вказаних вище договорах.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вказаних вище умов Договорів, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобов’язань і дає підстави для покладення обов’язку повернути банківські вклади та проценти на вклади, про що просить ухвалити позивач.

Враховуючи наведені вище мотиви, суд приходить до переконання про задоволення позову частково.

При цьому у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачами судові витрати по справі

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1058-1061, 1167 ЦК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити частково.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” у виконання умов Договору № 857194/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий вклад для фізичних осіб» від 20 червня 2008 року повернути ОСОБА_1 банківський вклад у формі банківського металу – золота у зливках 999,9 проби номіналом 200 грам, що складає 6,43 тройських унцій та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 проценти на банківський вклад із розрахунку 5 % річних згідно п.п.2.4 п.2 договору за період від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові у виконання п.п.4.2 п.4 договору.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” у виконання умов Договору № 868880/04-Д строкового банківського вкладу (депозиту) в банківських металах «Золотий» від 13 січня 2009 року повернути ОСОБА_2 банківський вклад у формі банківського металу – золота у зливках 999,9 проби номіналом 200 грам, що складає 6,43 тройських унцій та нарахувати і виплатити ОСОБА_2 проценти на банківський вклад із розрахунку 5 % річних згідно п.п.2.4 п.2 договору за період від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові у виконання п.п.4.2 п.4 договору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” на користь ОСОБА_1 15 грн. судових витрат.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” на користь ОСОБА_2 29 грн. судових витрат.

В решті вимоги залишити без задоволення за безпідставністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом двадцяти днів у випадку подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження.

Суддя (підпис):

З оригіналом згідно:

Суддя                                             Т.А. Гірник