Справа № 2-386/10р.

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   15 квітня 2010 року                                                                 м. Берегово                

               Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:  головуючого - Ільтьо І.І.., при секретарі - Куні О.І., з участю позивачки ОСОБА_1, її адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

   встановив:

Сторони зареєстрували   шлюб 28 лютого 1981 року, у виконкомі Дідівської сільської ради Берегівського району, Закарпатської області актовий запис №1.

Від шлюбу подружжя мають дітей, які досягли повноліття.

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки між ними стосунки склалися неналежним чином, мають різні погляди на життя, на підставі чого сім’я фактично розпалася. Зазначає, що подальше збереження сім’ї стало неможливим. Шлюб існує лише формально, а тому просить шлюб розірвати. Зазначила, що на протязі тривалого часу сторони проживають окремо, ведуть окреме господарство та мають роздільний бюджет. Одночасно з подачею позову про розірвання шлюбу позивачка ставить вимогу про розподіл майна подружжя набутого під час шлюбу та просить визнати за нею право спільної часткової власності на ? частку із житлового будинку садибного типу та надвірних споруд, яке знаходиться у с. Дийда по вул. Прикордонна, 29, Берегівського району.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов та просила задовольнити його з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач до суду не з’явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, а тому по справі необхідно постановити заочне рішення, відповідно до ст. 224 ЦПК України через неявку відповідача в судове засідання.

Вислухавши позивача, її представника, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також, враховуючи інші обставини життя подружжя, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з наступних підстав.  

В силу ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам одного з подружжя, а тому відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України такий шлюб розривається судом.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами на протязі тривалого часу припинилися шлюбні відносини, і сім’я фактично перестала існувати, що дає для суду підстави вважати, що припинення шлюбних відносин між сторонами носить не тимчасовий, а постійний характер, що унеможливлює їх примирення.

Крім того, судом встановлено, що спільним майном подружжя є житловий будинок, що розташований в с. Дийда по вул. Прикордонна, 29, Берегівського району, який набутий ними в період шлюбу та зареєстрований в Берегівському БТІ  12.05.2006 року. (а.с. 6-9).

Згідно з ст. 60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що розподіл майна,  запропонований позивачем,  не суперечить інтересам сторін,  а тому приходить до висновку про обґрунтованість вимог та розподіл майна подружжя в порядку,  визначеному в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 208, 212-215, 218, 226 ЦПК України,  ст.ст. 60, 69-71, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 28 лютого 1981 року у виконкомі Дідівської сільської ради Берегівського району, реєстраційний запис за № 1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3   - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в відділі РАЦС стягнути держмито з відповідача ОСОБА_3 в сумі 17 (сімнадцять) гривень, а позивачку ОСОБА_1 від оплати звільнити.

Поділите майно між подружжям наступним чином.

Визнати за ОСОБА_1, право спільної часткової власності на ? частку із житлового будинку садибного типу та надвірних споруд, що розташоване в с. Дийда, вул. Прикордонна, 29, Берегівського району Закарпатської області.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            Суддя:                                                                                 І. І. Ільтьо

        Справа № 2-386/10р.

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   15 квітня 2010 року                                                                 м. Берегово                

   Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:  головуючого - Ільтьо І.І.., при секретарі - Куні О.І., з участю позивачки ОСОБА_1, її адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя,

   встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки між ними стосунки склалися неналежним чином, мають різні погляди на життя, на підставі чого сім’я фактично розпалася. Зазначає, що подальше збереження сім’ї стало неможливим. Шлюб існує лише формально, а тому просить шлюб розірвати. Зазначила, що на протязі тривалого часу сторони проживають окремо, ведуть окреме господарство та мають роздільний бюджет. Одночасно з подачею позову про розірвання шлюбу позивачка ставить вимогу про розподіл майна подружжя набутого під час шлюбу та просить визнати за нею право спільної часткової власності на ? частку із житлового будинку садибного типу та надвірних споруд, яке знаходиться у с. Дийда по вул. Прикордонна, 29, Берегівського району.

Зважаючи на необхідність значного часу для обґрунтування висновків суду та викладення повного рішення суду, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резулятивну частини.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 208, 212-215, 218, 226 ЦПК України,  ст.ст. 60, 69-71, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 28 лютого 1981 року у виконкомі Дідівської сільської ради Берегівського району, реєстраційний запис за № 1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3   - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в відділі РАЦС стягнути держмито з відповідача ОСОБА_3 в сумі 17 (сімнадцять) гривень, а позивачку ОСОБА_1 від оплати звільнити.

Поділите майно між подружжям наступним чином.

Визнати за ОСОБА_1, право спільної часткової власності на ? частку із житлового будинку садибного типу та надвірних споруд, що розташоване в с. Дийда, вул. Прикордонна, 29, Берегівського району Закарпатської області.

Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на  рішення  суду  подається  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            Суддя:                                                                                 І. І. Ільтьо