Справа № 2-634 2009 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренка О.В.
при секретарі - Листопад Т.О.
за участю адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про виселення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що дана квартира на підставі ордеру від 30 березня 1999 року була надана на родину з трьох осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх доньку - ОСОБА_4. Оскільки спільне подружнє життя у позивачки з відповідачем не склалось, їх шлюб був розірваний у вересні 2007 року. В своєму позові ОСОБА_2 посилається на неправомірну поведінку відповідача, яка полягає в постійних погрозах на життя позивачки, влаштовуванні скандалів та непристойній поведінці в присутності доньки, що і послугувало приводом для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів. Просила задовольнити позов на підставі ст. 116 ЖК Української РСР.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та на свідоме, тривале і систематичне порушення відповідачем правил співжиття.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, а також на те, що правила співжиття не порушує, а вважає, що позивачка навмисно і цілеспрямовано вчиняє дії щодо його виселення з місця постійного проживання.
Відділ ПРФО Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві просив розглядати справу без представника, про що повідомив суд письмово.
Суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності представника третьої особи на підставі матеріалів, що є в справі.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, (а.с. 6 - довідка по формі №3).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний 04 вересня 2007 року (а.с. 5 - копія свідоцтва про розірвання шлюбу).
Як пояснила суду позивачка, відповідач систематично порушує правила співжиття, веде аморальний і антигромадський спосіб життя, в стані алкогольного сп'яніння вчиняє сварки, погрожує фізичним насильством, комунальні послуги не сплачує, чим робить неможливим її проживання у квартирі, у зв'язку з чим вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів, але засоби громадського впливу на відповідача не дали позитивного результату і він продовжує унеможливлювати своєю антигромадською поведінкою спільне з ним проживання у одному помешканні.
Такі пояснення позивачки не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, оскільки послідовні, логічні і стверджуються письмовими доказами по справі.
Так, 08 травня 2008 року ОСОБА_2 звернулась до правоохоронних органів з заявою про неправомірну поведінку ОСОБА_3, яка була зареєстрована Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві (а.с. 33).
У листі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві позивачку повідомлено про те, що її заява від 08 травня 2008 року розглянута та з ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду про недопущення в подальшому антигромадської поведінки за місцем проживання (а.с. 54 - відповідь).
03 червня 2008 року Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, в результаті звернення позивачки з приводу вчинення ОСОБА_3 сімейної сварки в нетверезому стані, була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України (а.с. 19 - постанова).
Однак 15 вересня 2008 року позивачка знову звернулась до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві з приводу неправомірної поведінки ОСОБА_3, її заява була зареєстрована в ЖРЗПЗ за №16052 (а.с. 55 - копія заяви), в зв'язку з чим 24 вересня 2008 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 51 - копія постанови).
У відповідності до частини 1 ст.116 ЖК Української РСР, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціального співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Неправомірну поведінку відповідача по відношенню до позивачки та її доньки підтвердили допитані в судовому засіданні свідки. Так, свідок ОСОБА_6 суду показала, що позивачка є сестрою її чоловіка та знає її вже 17 років. Колишній чоловік позивачки часто перебуває в нетверезому стані, погрожує їй та грає в автомата, а також негативно впливає на розвиток їхньої неповнолітньої доньки.
Суд заслухав пояснення доньки позивача та відповідача - неповнолітньої ОСОБА_4, яка пояснила, що її батько постійно їй погрожує, приходить в нетверезому стані додому і кричить, щоб вони з матір'ю забирались з квартири, така ситуація продовжується вже понад рік.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що знає позивача та відповідачку вже 10 років, та зазначила, що відповідач грає в автомати, постійно знаходиться в нетверезому стані, тероризує позивачку, та вона чула як він казав, що винесе позивачку вперед ногами.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3, неодноразово попереджався правоохоронними органами про недопустимість в подальшому допущення антигромадської поведінки в сім'ї, що дає суду підстави зробити висновок про систематичність порушення відповідачем правил співжиття, оскільки останній на шлях виправлення не став, чим робить неможливим проживання позивачки з ним в одному житловому приміщенні.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлені обставини, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення на підставі ст. 116 ЖК Української РСР.
Керуючись ст. 116 ЖК Української РСР, ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 209, 213-215, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУТУ МВС України в м. Києві про виселення - задовольнити.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, виселити з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, знявши ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.