Справа № 2-159 2009 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Бондаренко О.В.,
при секретарі - Листопад Т.О.,
за участю адвокатів - ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Житловик», третя особа: ОСОБА_7 про визнання права користування житловим приміщенням та зміну договору найма житлового приміщення, -
встановив:
ОСОБА_4 звернулась з позовом до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Житловик» про визнання її наймачем квартири АДРЕСА_1, посилаючись на ті обставини, що наймачем даної квартири був її батько - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. Після його смерті Комунального підприємством «Житловик» було закріплено спірну квартиру, як службову з заселенням службової площі згідно постанови про службові приміщення. На думку позивачки Комунального підприємство «Житловик» порушило її законні права та інтереси, оскільки вона проживала разом з батьком і доглядала за ним, користувалась квартирою та приймала участь у витратах по її утриманню, тому вважає, що має право в подальшому користуватись спірною квартирою.
В ході судового розгляду позивач ОСОБА_4 звернулася з заявою про збільшення позовних вимог та просила визнати недійсним Розпорядження районної в місті Києві державної адміністрації за №848 від 03 червня 2008 року про включення квартир до числа службових, визнати недійсним ордер на право зайняття службових квартир за №000433 від 17 червня 2008 року на ім'я ОСОБА_7, визнати ОСОБА_4, наймачем квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати Житлово-експлуатаційну організацію Комунального підприємство «Житловик» укласти з нею договір найму житлового приміщення. В своїй заяві позивачка послалась на ті обставини, що 29.11.2007 року вона звернулась до комунального підприємства «Житловик» з листом про неприйняття ніяких дій з квартирою АДРЕСА_1 до вирішення питання в суді про зміну договору найму. Однак представник комунального підприємства «Житловик» надав суду Розпорядження Святошинської райдержадміністрації за №848 від 03.06.2008 року про включення квартири АДРЕСА_1 до числа службових та Ордер на право зайняття вищезазначеної службової квартири виданий на ім'я ОСОБА_7. Такі дії комунального підприємства «Житловик» позивачка вважає не правомірними по відношенню до неї, тому просила задовольнити позовні вимоги на підставі ст.ст. 64, 65, 106 ЖК України.
В судовому засіданні позивачка та її представники з урахуванням уточнених позовних вимог просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та зазначила, що ордер на ім'я
ОСОБА_7 був виданий на законних підставах, а зі сторони державної адміністрації порушень вимог чинного законодавства не було.
Представники відповідача Комунального підприємства «Житловик» в судовому засіданні позов не визнали, зазначивши, що відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог позивачки, оскільки суду не надані докази її проживання разом з наймачем спірної квартири.
Третя особа - ОСОБА_7 та її представник проти позову заперечували, зазначивши що ОСОБА_7 працює в Комунальному підприємстві «Житловик» двірником з липня 2007 року та подала заяву про те, що потребує житла і збирала для цього необхідні документи. В кінці червня 2008 року комунальне підприємство «Житловик» виділило їй спірне житло. За таких обставин, вона вважає, що квартира надана їй на законних підставах, тому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та допитавши свідків, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які проживали в квартирі АДРЕСА_2( а.с.7).
Як зазначила в судовому засіданні позивачка, в 1985 році її батько - ОСОБА_8 з сім'єю переїхав проживати в квартиру АДРЕСА_1(а.с. 58)
25 липня 1991 року було розірвано шлюб між ОСОБА_8 та матір'ю позивачки -ОСОБА_10 (а.с.9). Як пояснила позивачка, після розірвання шлюбу ОСОБА_8 залишився сам проживати в спірній квартирі та продовжував приймати участь у її вихованні, допомагав матеріально та часто забирав до себе, а починаючи з 1998 року ОСОБА_4 стала проживати разом з батьком ОСОБА_8 однією сім'єю.
ОСОБА_9 має двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13, 14).
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_14, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 19.11.2007 року(а.с15).
Після смерті ОСОБА_8, позивачка вирішила зробити в спірній квартирі ремонт та перевезти до себе дітей для сумісного проживання, звернувшись 29 листопада 2007 року до Комунального підприємства «Житловик» з листом про неприйняття ніяких дій з квартирою АДРЕСА_1 до вирішення питання в суді про зміну договору найму (а.с.21).
Однак в судовому засіданні 07 липня 2008 року представник комунального підприємства «Житловик» надав суду Розпорядження Святошинської райдержадміністрації № 848 від 03.06.2008 року про включення квартири АДРЕСА_1 до числа службових та Ордер на право зайняття вищезазначеної службової квартири, виданий на ім'я ОСОБА_7 (а.с.106, 107).
Відповідно до ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належить дружина наймача, їх діти та батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем та ведуть з ним спільне господарство.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду показав, що він є рідним братом ОСОБА_8 і ОСОБА_16 та пояснив, що квартиру, яка знаходилась на масиві Виноградар в м. Києві, вони розміняли на дві однокімнатні квартири, тобто одну для сім'ї ОСОБА_8, а другу для сім'ї ОСОБА_16. Донька брата ОСОБА_8 - ОСОБА_4 проживала разом з батьком, доглядала за ним, купувала ліки. У позивачки був намір покласти батька до лікарні, але він відмовлявся, вживав спиртні напої. Він не міг часто приїздити до брата, а тому позивачка взяла на себе обов'язок по догляду за батьком. Смерть брата для них була занадто передчасною, похованням ОСОБА_8 та проведенням поминальних днів займалась позивачка.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні доказав, що він добре знав ОСОБА_8, знає його доньку ОСОБА_4, як сусідів по майданчику на їх поверсі в будинку АДРЕСА_1 з 1986 року. Звернув увагу суду на те, що він не одноразово бував в квартирі ОСОБА_8 та постійно бачив у ОСОБА_8 позивачку з її дітьми. Наполягав на тому, що бачив в спірній квартирі меблі, а саме сервант, шафу, два ліжка, телевізор, холодильник, кухонні меблі. Щодо отримання квартиронаймачами квитанцій по оплаті комунальних послуг, свідок наполягав на тому, що квитанції кладуться до поштових скриньок.
Свідок ОСОБА_18 показала суду, що вона є сусідкою та подругою ОСОБА_8, добре знає його сім'ю. Дочка покійного ОСОБА_4 останні роки проживала разом з батьком, піклувалася та доглядала за ним, купувала ліки та продукти харчування. ОСОБА_8 був слабохарактерною людиною та зловживав спиртними напоями і його співмешканка зловживала спиртними напоями. Свідок показала, що в квартирі знаходились розбірні меблі, сервант, крісло, телевізор, стіл і дві софи. До них в гості приїздили брати та привозили продукти харчування. У ОСОБА_8 хворіли ноги, але ніхто не думав, що він може померти передчасно. Похоронами та проведенням поминальних днів займалася позивачка. Свідок зазначила, що вона, повертаючись з роботи, бачила викинуті з квартири ОСОБА_8 речі, навіть холодильник. Речі покійного, які вона вже перераховувала, вона добре знала, хто їх викинув їй не відомо.
Свідок ОСОБА_19 показав суду, що єдиною надією ОСОБА_8 була його донька, яка турбувалась про нього, дуже хотіла щоб батько покинув вживати спиртні напої. Позивачка працювала з ранку до ночі, купувала продукти, ліки, піклувалася за батьком більш ніж за дітьми. її чоловік, ОСОБА_16, з причин зловживання покійним спиртними напоями не хотів їздити до них в гості, а часто телефонував до них і виходила позивачка на вулицю до машини та забирала продукти харчування. Похоронами займалася позивачка та брат покійного ОСОБА_15, проте, за все розраховувалася дочка. Смерть ОСОБА_8 для їх сім'ї була передчасною.
Свідок ОСОБА_20 показав суду, що він є колишнім чоловіком позивачки, добре знав її батька ОСОБА_8 та разом з ним іноді випивав. Фактично із-за батька вони стали проживати окремо з 2004 року, тобто розійшлися. Свідок пояснив, що в шлюбі з позивачкою вони прожили лише два роки, але ОСОБА_4 рідко залишалась з ним, постійно їздила до свого батька, піклувалася за батьком більше ніж за ним, своїм чоловіком. Позивачка сильно переживала, що батько вживав спиртні напої.
Свідок ОСОБА_21 показала суду, що вона працює двірником. Знала покійного з 1999 року, він підробляв двірником. ОСОБА_8 був непоганою людиною, але любив випити, вживала спиртні напої і ОСОБА_12 - його співмешканка. Дочка ОСОБА_22 піклувалася про батька.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивачка проживала разом з батьком ОСОБА_8 - наймачем спірної квартири, однією сім'єю, користувалася квартирою як член сім'ї наймача, довгий час приймала участь у витратах по її утриманню, має змогу оплачувати житло, тому має право користуватися спірною квартирою.
Стаття 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання й«го. наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення- замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї кумача.
встановлено, що позивачка проживала у спірній квартирі разом зі своїм батьком, піклувалась про нього та має право бути наймачем квартири АДРЕСА_1
Відповідачі не довели наявність обставин, які б заперечували факт проживання позивачки разом з наймачем спірної квартири. Допитані в судовому засіданні свідки пояснень, що спростовували б доведені в суді обставини не дали.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 64, 65, 106 ЖК України, ст.ст.60, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_4 до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства «Житловик», третя особа: ОСОБА_7 про визнання права користування житловим приміщенням та зміну договору найма житлового приміщення - задовольнити.
Визнати недійсним Розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації за №848 від 03.06.08 року про включення квартир до числа службових.
Визнати недійсним Ордер на право зайняття службових квартир за № 000433 від 17.06.08 року на ім'я ОСОБА_7.
Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, право користування квартирою АДРЕСА_1
Зобов'язати Комунального підприємство «Житловик» укласти з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, договір найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва.