Справа № 2-203 2009р.
РІШЕННЯ
Іменем України
14 січня 2009р. Святошинський районний суд м.Києва в складі: головуючого судді - Пізняхівського Ф.М,
при секретарі - Іщук Є.М.
з участю пр-ка позивачки - Пал ь чук М. И.
з участю пр-ка відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, 3-тя особа: відділ ГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання реєстрації недійсною та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, 3-тя особа: відділ ГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про вселення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, 3-тя особа: відділ ГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання реєстрації за адресою АДРЕСА_1 недійсною, посилалася при цьому на ті обставини, що 17.08.1999 року в рівних долях згідно з догором купівля-продажу вона та її мати ОСОБА_5 придбали квартиру АДРЕСА_1.
17.03.2001 року відповідачка ОСОБА_5 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_4, 10.04.2001 року прописала останього в квартиру.
Оскільки сімейне життя між: відповідачами не склалось, то 03.04.2006 року їх шлюб було розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва.
Проте відповідач ОСОБА_4 продовжує проживати в кваритирі, де вчиняє сварки, дебоширить, не несе витрати на утримання будинку і прибудинкової теріторії та не сплачує комунальні послуги. Добровільно виписуватись та виселятись з квартири не бажає.
Оскільки позивачка є власником частки квартири, то вважає, що має право вимагати усунення будь-яких порушень свого права власності.
Відповідно до ст. 65 ч.2 ЖК України «Особи вселені в жиле приміщення в якості членів сім'ї наймача, набувають на рівні з іншими членами сім'ї право користування жилим прміщенням.»
Вселення в жиле приміщення набувається на підставі двох умов: 1. Вселення в установленому порядку; 2. Отримання письмової згоди на вселення.
Крім того, позивачкою ніколи не надавалась письмова згода на вселення та реєстрацію відповідача ОСОБА_4 Вказану заяву від її імені було підписано та подано відповідачкою ОСОБА_5 Тобто, відповідачами, було порушено встановлений понядок вселення в жиле приміщення, а реєстрація відповідача ОСОБА_4 у квартирі є недійсною саме з цих підстав.
Позивачка вважає, що її права грубо порушені і тому вона вимушена звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи вищевикладене та на підставі ст.65 ЖК України просила позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_5 позов визнала, пояснила при цьому, що дійсно підробила підпис ОСОБА_2 в заяві на реєстрацію ОСОБА_4 та зареєструвала його без згоди співвласниці.
ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та пред»явив зустрічний позов про його вселення в спірну квартиру, оскільки 26.08.2008року йому зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що в даній квартирі він більше не проживає та його речі знаходяться на сходах біля квартири, приїхавши зі свідками, він викликав працівників міліції, якім пояснив, що мешкає на законних підставах, а оскільки відповідачі в квартиру його не пускають, та на підставі ст.ст. 64 ч.3, 156ЖК України просив позов задовольнити.
ОСОБА_5 та представник ОСОБА_2 зустрічний позов не визнали, посилаючись на його необґрунтованість.
Представник ВГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність.
Заслухавши пояснення представника позивача, ОСОБА_5., ОСОБА_4, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає необхідним основний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.03.2001 року відповідачка ОСОБА_5 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 (а.с.86-копія свідоцтва про одруження), а 10.04.2001 року зареєструвала останього в квартиру (а. с. 23-довідка фЗ).
Як пояснив суду представник позивачки, оскільки сімейне життя між: сторонами не склалось, то 03.04.2006року їх шлюб було розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва (а.с.21-копія свідоцтва про розірвання шлюбу).
Як пояснив суду представник позивачки, відповідач ОСОБА_4 продовжує проживати в квартирі, де вчиняє сварки, дебоширить, не несе витрати на утримання будинку і прибудинкової теріторії та не сплачує комунальні послуги. Добровільно виписуватись та виселятись з квартири не бажає.
Крім того, позивачкою ніколи не надавалась письмова згода на вселення та реєстрацію відповідача ОСОБА_4 Вказану заяву від її імені було підписано та подано відповідачкою ОСОБА_5 Тобто, відповідачами було порушено встановлений порядок вселення в жиле приміщення, а реєстрація відповідача ОСОБА_4 у квартирі є недійсною саме з цих підстав.
Згідно ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також: інших осіб.
Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_5, вона дійсно підробила підпис в заяві на реєстрацію ОСОБА_4 замість ОСОБА_2 Вказані пояснення не викликають у суду сумнівів в їх достовірності, оскільки стверджуються матеріалами № 13683Ю7 на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи (а. с. 94-копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи) за заявою ОСОБА_2 від 05.10.2007року, що була подана ще до звернення ОСОБА_2 до суду в березні 2008 року.
Оскільки, відповідач ОСОБА_4 не є членом сім»ї співвласників спірної квартири, оскільки шлюб рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.04.2006 року розірвано, а також: відповідно до того, що ОСОБА_2 ніколи не давала згоду на реєстрацію ОСОБА_4 в вказаній квартирі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 156 ЖК України.
Згідно ст. 14 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 був вселений в спірне жиле приміщення в порушення ст. 156 ЖК України, без згоди співвласника ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги за основним позовом підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на ті обставини, що він оплачував комунальні послуги, про що надав відповідну квитанцію (а.с.49-копія) про сплату 446 гривень 93 копійок як доказ законності проживання його в спірному жилому приміщенні, до уваги судом прийняті бути не можуть, оскільки вказана квитанція була виписана на ОСОБА_5 та сплачена ним лише як одноразовий платіж: за січень 2007 року. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.12.2006 року про відмову в усуненні перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстраційного обліку, виселення ОСОБА_4 та визнання за ОСОБА_4 права користування жилим приміщенням (а.с.97), не вбачається, що ОСОБА_4 був вселений за згодою ОСОБА_2, а тому як доказ вселення в установленому законом порядку ОСОБА_4 прийнятий бути не може.
Приймаючи до уваги, що реєстрацію ОСОБА_4 слід визнати недійсною, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про його вселення в спірну квартиру, так як він не є членом сім»ї власників спірної квартири.
Керуючись ст. 14 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 156ЖК України, ст.ст. 208-215 ЦПК України, суд, -
В И РІШИ В:
Основний позов задовольнити.
Визнати недійсною реєстрацію ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1.
Зобов»язати відділ ГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві скасувати реєстрацію громадянина ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1.
В зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, 3-тя особа: відділ ГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про вселення, - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.