Справа №2-81/09

РІШЕННЯ

іменем України

 26 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака А.В., при секретарі - Поповій І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи -Друга Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції в місті Києві про визнання права власності на 1/6 частину спадкового майна подружжя та виділ її в натурі, -

встановив:

позивачі звернулись до суду з вказаним позовом. Мотивували свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_5. Після смерті батька вони звернулись до Другої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, однак як з'ясувалось в подальшому за життя померлого жодного майна за ним не було зареєстровано.

В судовому засіданні представники позивачів уточнили вимоги та пояснили, що їм відомо, про те що під час шлюбу померлого та відповідачки ними було придбано майно, яке складається з домоволодіння по АДРЕСА_1, який померлий будував власноручно за допомогою позивачів. Просили суд визнати за їх довірителями 1/6 частину на вказаний будинок та виділити її в натурі.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, оскільки вважали, що вони є безпідставно заявленими, а тому просили суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Третя особа надіслала до суду лист з клопотанням слухати справу у відсутність їх представника.

Заслухавши представників позивачів, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років, про що в Книзі реєстрації смертей 2006 року березня місяця 06 числа зроблено відповідний актовий запис за № 4414 (а.с. 5).

З спадкової справи № 405 заведеної Другою Київською нотаріальною конторою, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 вбачається, що померлий згідно заповіту від 09 серпня 1973 року посвідченого Державним нотаріусом Дев'ятої Київської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 1-4689 заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах кожному автомашину марки «Москвич-403» та грошовий пай внесений на будівництво гаража в кооперативі «Супутник». Будь-якого іншого майна зареєстрованого за померлим, встановлено не було (а.с. 27-56).

З свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб 04.08.1977 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1977 року серпня місяця 04 числа зроблено відповідний запис за № 1565 (а.с. 46).

З рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Друга Київська державна нотаріальна контора, про визначення та поділ спільного майна подружжя вбачається, що в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Друга Київська державна нотаріальна контора, про визначення та поділ спільного майна подружжя було відмовлено. Крім того в мотивувальній частині зазначеного рішення судом було зроблено висновок, що позивачами не надано жодних доказів на підтвердження наявності будь-якого майна, що було набуте подружжям ОСОБА_5, ОСОБА_3 за час їх шлюбу.

На даний час рішення суду є таким, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені

судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі,

що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких

беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і

постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова

для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи,

стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи

вчиненні вони цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2 в задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи -Друга Київська державна нотаріальна контора, Головне управління юстиції в місті Києві про визнання права власності на 1/6 частину спадкового майна подружжя та виділ її в натурі - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.