КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/195/2020

справа № 357/7997/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Вербова І.М.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» Танцюри Юлії Борисівни на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, постановленого суддею Кошель Л.М. 05 листопада 2019 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, постановленого суддею Кошель Л.М. 02 грудня 2019 року, по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И Л А:

У липні 2018 року позивач ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П., про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.

На обґрунтування позовних вимог вказувала, що 05.06.2014 ТОВ Агрофірма «Матюші» уклали із відповідачем ОСОБА_1 договір оренди належної відповідачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1401 га, розташованої у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220483500:01:008:0017.

Вказаний договір оренди був укладений строком на десять років та у встановленому законом порядку зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі рішення від 28.01.2015 року за № 18927004.

Наприкінці березня 2018 року ТОВ Агрофірма «Матюші» стало відомо із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що 15.03.2018 державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» здійснено державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного 02.03.2018 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Шамраївський цукровий завод», предметом якого є земельна ділянка, що перебуває в оренді у ТОВ Агрофірма «Матюші».

Вказувала, що укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки суперечить діючому законодавству та порушує права ТОВ Агрофірма «Матюші» як орендаря, оскільки попередній договір оренди, укладений 05.06.2014 між ТОВ Агрофірма «Матюші» та відповідачем ОСОБА_1 є чинним, не визнаний недійсним та не розірваний сторонами, а тому відповідач не мав права передавати ділянку в оренду іншій особі.

Зазначав, що з огляду на незаконність укладеного між відповідачами договору оренди, підлягає скасуванню рішення державного реєстратора про реєстрацію за відповідачем права оренди як похідне.

У зв?язку із наведеним, позивач ТОВ Агрофірма « Матюші» просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,1401 га, розташованої у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220483500:01:008:0017 укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Шамраївський цукровий завод» 02.03.2018 та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди від 15.03.2018.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2019 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник Оксани Петрівни, про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно відмовлено.

Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 та Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» в особі представника Кузьменко Євгенія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (ЄДРПОУ 03755348) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду, представник ТОВ Агрофірми «Матюші» Танцюра Ю.Б. подала апеляційні скарги, в яких просить скасувати рішення та додаткове рішення суду, мотивуючи тим, що судові рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевий суд не звернув уваги на те, що під час розгляду Міністерством юстиції України колективної скарги орендодавців питання дійсності Договору оренди, укладеного між ТОВ Агрофірмою «Матюші» та власником спірної Земельної ділянки Комісією не досліджувалося і питання дійсності такого договору до повноважень Комісії не належить. Позивач неодноразово наголошував у суді першої інстанції на тому, що вирішення питання щодо чинності правочину, укладеного між сторонами (зокрема, з посиланням однієї із сторін на те, що він такий правочин не підписував), не входить до компетенції Комісії Міністерства юстиції України.

Зазначає, що суд першої інстанції взагалі залишив поза увагою та не надав жодної правової оцінки доводам позивача, в яких він наголошував на тому, що оспорюваний правочин від 02.03.2018 підписаний та переданий на державну реєстрацію відповідачами в той момент, коли у Державному реєстрі прав на нерухоме майно був наявний запис про державну реєстрацію права оренди ТОВ Агрофірми «Матюші» на цю земельну ділянку. Того ж дня, 02.03.2019, відповідачі звернулися до державного реєстратора Олійник О.П. для проведення реєстраційних дій на підставі оспорюваного правочину.

Позивачем неодноразово наголошувалося у суді першої інстанції, що відповідно до положення ч. 9 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Незаконні дії державних органів та будь - яких інших осіб не можуть слугувати підставою для припинення законних прав та інтересів осіб, відносно яких були вчинені такі незаконні дії. Тому у даному випадку незаконне скасування державної реєстрації права оренди ТОВ Агрофірми «Матюші» на спірну земельну ділянку не могло слугувати підставою для припинення такого права оренди, яке виникло на підставі чинного Договору оренди від 05.06.2014.

Фактично суд першої інстанції безпідставно ототожнив поняття «припинення дії договору оренди» та «внесення до ДРРПНМ запису про припинення іншого речового права - права оренди», самоусунувся від повного та всебічного з`ясування причин внесення такого запису та залишив поза увагою допущені державним реєстратором Олійник О.П. порушення вимог закону у сфері державної реєстрації, яка своїми діями зумовила існування подвійної реєстрації права оренди на одну і ту саму Земельну ділянку за різними особами.

Крім того, вказує, що постановляючи додаткове рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що всупереч вимог ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ТДВ «Шамраївський цукровий завод» не направило копії оспорюваного правочину на такий адвокатський запит, не повідомило про причини невиконання такого адвокатського запиту, що і стало причиною необхідності подання відповідних документів на запит суду.

Надане суду платіжне доручення не містить посилання на додаткову угоду № 17 від 10.01.2019 до договорів про надання правничої допомоги №_/08-К від 18.10.2018 та № 16/08-К від 26.11.2018, в якій було визначено вартість послуг правничої допомоги, що надається саме в межах розгляду справи № 357/7997/18.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційні скарги, просила їх задовольнити, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно - правовий договір про відчуження права оренди.

А за ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 792 ЦК України, статті 13 Закону України «Про оренду землі» за договором оренди землі орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря;відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; (Частину першу статті 31 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008); набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; (Частину першу статті 31 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1702-VI від 05.11.2009) припинення дії договору, укладеного в рамках державно - приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). (Частину першу статті 31 доповнено абзацом дев?ятим згідно із Законом № 2404-VI від 01.07.2010) Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов?язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. (Статтю 31 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016).

За ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов?язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов?язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов?язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 2,1401 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), кадастровий номер 3220483500:01:008:0017, розташованої у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

05 червня 2014 року між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ТОВ Агрофірма «Матюші» прийняла у строкове платне користування для сільськогосподарського використання належну ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір оренди укладений строком на 10 років і у встановленому законом порядку зареєстрований реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області на підставі рішення державного реєстратора від 24.01.2015 року за № 18927004.

Згідно із пунктом 37 Договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Судом установлено, що наказом МЮ України № 729/5 від 15 березня 2018 року задоволена колективна скарга громадян, в тому числі відповідача ОСОБА_1 , та серед іншого скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірма «Матюші» на належну ОСОБА_1 ділянку з кадастровим номером 3220483500:01:008:0017, яка була зареєстрована на підставі договору оренди від 24 січня 2015 року.

Підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ Агрофірма «Матюші» стало звернення власників земельних ділянок до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України із скаргою, яка обґрунтована тим, що договори оренди із ТОВ Агрофірма «Матюші» були зареєстровані за відсутності необхідних на те документів, зокрема, без підписаних власниками земельних ділянок договорів, заяв на вчинення реєстраційних дій, відповідних проплат за вчинення реєстраційних дій та інше.

Судом установлено, що 02 березня 2015 року між відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «Шамраївський цукровий завод» був укладений договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передав ТОВ « Шамраївський цукровий завод» у строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,1401 га, розташовану у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер 3220483500:01:008:0017. Договір оренди укладений строком на сім років і 15 березня 2018 року зареєстрований державним реєстратором КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав».

Судом установлено, що укладений 05 червня 2014 року між ТОВ Агрофірма «Матюші» і ОСОБА_1 договір оренди землі було у встановленому законом порядку зареєстровано, однак наказом МЮ України № 729/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора від 28 січня 2015 року про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано.

Судом також установлено, що протягом усього часу дії договору оренди землі від 05.06.2014, ТОВ «Агрофірма «Матюші» користувався та належно сплачував ОСОБА_1 орендну плату. Спору щодо розміру орендної плати не було.

Позивач вказував, що в березні 2018 року йому стало відомо з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 2.03.2018 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Шамраївський цукровий завод» договір оренди № б/н, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3220483500:01:008:0017 , площею 2,1401га, а державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. 02.03.2018 розпочала державну реєстрацію права оренди на Земельну ділянку за ТОВ «Шамраївський цукровий завод», та 15.03.2018 прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТОВ «Шамраївський цукровий завод» з індексним номером 40138697.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що 02.03.2018 державний реєстратор КП «Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. прийняла документи для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТОВ «Шамраївський цукровий завод» та розпочала реєстраційні дії, та 15.03.2018 прийняла рішення, яким зареєструвала за ТОВ «Шамраївський цукровий завод» право оренди на земельну ділянку.

Частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (№ 1952-ІV) передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Подання документів для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, право оренди на яку вже зареєстровано у ДРРПНМ за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 30.03.2016 року у справі № 21-1434а15, від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16.

У порушення норм частини третьої статті 10, абзацу першого частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТОВ «Шамраївський цукровий завод» державний реєстратор Олійник О.П. залишила поза увагою існуючі суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельну ділянку, а саме наявність зареєстрованого права оренди ТОВ Агрофірма «Матюші» на земельну ділянку, не перевірила відсутність суперечностей, що існували на дату державної реєстрації, і не прийняла рішення про відмову у державній реєстрації всупереч пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV, а натомість прийняла рішення про державну реєстрацію договору оренди з порушенням строку проведення реєстраційних дій, встановленого абзацом першого частини першої статті 19 Закону № 1952-ІV.

Посилання відповідача на те, що наказом Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року скасована державна реєстрація договору ОСОБА_1 з ТОВ «Агрофірма «Матюші» не може бути прийнята до уваги, оскільки реєстрація є дією похідною від питання укладення договору. Реєстрація може бути вчинена або скасована лише у разі вирішення питання укладення чи розірвання самого договору. Вирішення питання дійсності договору не належить до компетенції Міністерства юстиції України, вирішення даного питання належить до компетенції суду. В судовому порядку питання дійсності договору між ОСОБА_1 та позивачем не вирішувалося, а тому підстав для скасування реєстрації не було.

ТОВ «Агрофірма «Матюші» оскаржувало Наказ Міністерства юстиції України № 729/5 від 15 березня 2018 року до адміністративного суду, однак, провадження по справі було закрито, оскільки адміністративний суд визначився , що в даному випадку має місце спір про право, а тому справа щодо законності наказу підвідомча загальному цивільному суду .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем було передано в оренду іншого орендаря ту саму земельну ділянку, яка перебувала в користуванні ТОВ Агрофірма «Матюші» на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився.

Також судом установлено, що відповідно до положень п. «в» ст.152 ЗК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним оспорюваний договір оренди землі, оскільки при його укладенні було порушено вимоги діючого законодавства, земельна ділянка правомірно перебувала в оренді іншого орендаря, визначені законом та договором підстави для розірвання договору оренди з позивачем судом не встановлені.

Реєстрація договору оренди є похідною від самого договору, а тому вчиняється в залежності від укладення чи припинення договірних стосунків, у зв`язку із цим на думку колегії суддів скасування реєстрації діючого договору оренди на підставі лише адміністративного акту є таким, що не відповідає вимогам закону.

Крім того, судом установлено, що позивач не є стороною договору оренди від 02.03.2018 року, але разом із тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги, щодо правомірності розірвання в односторонньому порядку договору від 07.08.2014 року, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 , яка визнана державним реєстратором, колегією суддів не приймаються, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав державному реєстратору належних доказів того, що він висував претензії, щодо невиконання позивачем своїх обов?язків з приводу не виплати орендної плати. Так, відповідач не довів, що позивач отримав таку вимогу чи претензію. Судом також не було встановлено порушення позивачем умов договору оренди.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

З наведених положень Договору оренди та положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» убачається, що у разі відсутності згоди сторін, дострокове розірвання договору на вимогу однієї зі сторін можливе виключно в судовому порядку за рішенням суду.

Ані умови Договору оренди, ані положення чинного законодавства не передбачають можливості розірвання договору оренди землі на підставі одностороннього повідомлення про таке розірвання, якщо встановлені певні умови для виникнення права на таке розірвання, які потребують встановлення та доказування належними та допустимими доказами.

Правовий аналіз наведених правових норм свідчить про те, що у разі наявності будь - яких претензій з боку орендодавця щодо порядку та строків виконання орендарем умов договору оренди та наміру орендодавця розірвати такий договір, останній зобов`язаний у встановленому законом порядку звернутися до суду з відповідною вимогою та довести наявність підстав для дострокового розірвання договору за рішенням суду.

У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо дострокового розірвання договору оренди, наявний спір про право іншої сторони здійснити таке розірвання на її вимогу. При цьому, умовами даного Договору оренди , а також положеннями закону передбачено, що вимога про дострокове розірвання такого правочину повинна бути предметом судового розгляду, за наслідками якого і приймається відповідне рішення про задоволення вимоги однієї із сторін щодо дострокового розірвання договору, або про відмову у задоволенні заявленої вимоги з огляду на відсутність для цього правових підстав.

Доводи, щодо правомірності укладення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Шамраївський цукровий завод» від 02.03.2018, з огляду на те, що станом на 15.03.2018 він не був обтяжений договірними відносинами з позивачем, мав всі правомочності власника щодо зазначеної земельної ділянки, тому не мав жодних перешкод реалізувати своє волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ «Шамраївський цукровий завод», колегія суддів не приймає, оскільки вважає дії державного реєстратора щодо скасування реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Матюші» неправомірними.

Доводи про відсутність підстав для скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Шамраївський цукровий завод» колегія суддів не приймає з огляду на те, що судом було встановлено відсутність законних підстав для дострокового розірвання Договору оренди від 05.06.2014 в односторонньому порядку, неправомірність обраного ОСОБА_1 способу розірвання Договору оренди, неправомірність дій державного реєстратора при проведенні державної реєстрації припинення права оренди ТОВ Агрофірми «Матюші» на спірну Земельну ділянку, відсутність правових підстав для передачі Земельної ділянки в оренду іншій особі - ТОВ «Шамраївський цукровий завод», і, як наслідок укладення оспорюваного правочину із порушенням вимог чинного законодавства України, що відповідно до приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Згідно з нормами частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності договору оренди земельної ділянки в орендаря за таким договором не виникає право оренди земельної ділянки, з огляду на те, що відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди цього орендаря, здійснена в ДРРПНМ на підставі такого договору.

У зв?язку із тим, що Оспорюваний правочин є недійсним, відповідно до частини першої статті 216 ЦК України у ТОВ «Шамраївський цукровий завод» не виникло право оренди Земельної ділянки, а, отже, одночасно з визнанням оспорюваного договору недійсним на підставі ч. 2 ст. 26 вказаного Закону підлягає скасуванню рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на спірну Земельну ділянку за ТДВ «Шамраївський цукровий завод».

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ Агрофірми «Матюші» підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Так як суд скасовує рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову, то підлягає скасуванню додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідачів судових витрат.

Оскільки колегія суддів задовольняє позовні вимоги, то з відповідачів на користь позивача стягує судові витрати по 5495 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегіясуддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Матюші» Танцюри Юлії Борисівни задовольнити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 листопада 2019 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 грудня 2019 року скасувати та постановити нове рішення, яким визнати договір оренди землі № бн від 2.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,1401 га з кадастровим номером 3220483500:01:008:0017 недійсним.

Скасувати рішення державного реєстратора КП Великодимерської селищної ради «Комунальна служба реєстрації речових прав» Олійник О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про державну реєстрацію іншого речового права- права оренди: індексний номер 40138697 від 5.03.2018 р. 22:08:26.

Стягнути з ТДВ «Шамраївський цукровий завод», ОСОБА_1 , Державного реєстратора Олійник Оксани Петрівни по 5 492 гривни з кожного на користь ТОВ «Агрофірма «Матюші».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 9 червня 2020 року.

Суддя - доповідач:

Судді :