03.06.2020 Справа № 756/11298/18

Унікальний № 756/11298/18

Провадження № 2/756/614/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Макарової С.П.

представника позивача ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в вересні 2018 року звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідня сестра ОСОБА_2 , про що 28 липня 2016 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 .

Доказами факту родинних зав`язків між позивачем та померлою є свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 виданого 05.09.1953 року батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та свідоцтво про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3 батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зміна прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_3 відбулась у зв`язку із укладенням шлюбу із ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 . В подальшому шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було розірвано 09.10.1986 року про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу відділом РАГС Московського РІК запис № 704 від 09.10.1986 року.

Зміна прізвища ОСОБА_6 на ОСОБА_6 відбулась у зв`язку із укладенням шлюбу, що підтверджується довідкою про укладення шлюбу № 269 від 22.05.2017 року.

На момент смерті ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою комунальним концерном "Центр комунального сервісу" 12.08.2016 за № 78/2550 та була 11.08.2018 року знята з реєстрації із зазначеної адреси у зв`язку із смертю.

На день смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, зокрема квартира АДРЕСА_2 . Доказами приналежності квартири померлій є свідоцтво про право власності виданого згідно з розпорядженням №788 від 22.04.97 року та технічним паспортом.

Спадкову справу заведено 20 грудня 2016 року за № 20/2016, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру.

Померлою заповіт складений не був. За відсутності заповіту має місце спадкування за законом. Дітей у померлої не має, шлюб розірвано 09.10.1986 року, інший шлюб не укладався. Батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_5 від 20.01.1999 року. Мати ОСОБА_5 також померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 .

Відтак, спадкоємці першої черги відсутні. Вказує, що вона належить відповідно до ч.1 ст.1262 ЦК України, як рідна сестра спадкодавця до другої черги спадкоємців за законом.

Починаючи з 14.02.1980 року проживає у Російській Федерації та є громадянкою Російської Федерації, що підтверджується записом про реєстрацію у паспорті.

Із сестрою останні декілька років, а саме з березня 2014 року спілкувалися рідко через різні погляди на ситуацію, що склалася між Україною та Росією, а саме анексія Криму та війна на сході України. Про факт смерті їй стало випадково відомо у червні 2018 року. Після смерті рідної сестри не мала можливості оформити спадщину належним чином, у зв`язку з постійним проживанням у Російській Федерації, тому пропустила строк для подання заяви до нотаріальної контори. Інших спадкоємців немає. У зв`язку з тим, що тривалий час перебуває за межами України, а саме є громадянкою Російської Федерації проживає на території Російської Федерації усі зв`язки із спільними знайомими втрачені, а інших родичів на території України не залишилося, майже всі знайомі ровесники - люди похилого віку та й можливо вже й у живих немає. Особисто позивач приїхати для оформлення спадщини не має можливості через похилий вік, стан здоров`я за віком, а також із скрутним фінансовим становищем. За таких обставин у позивача виникла необхідність для прийняття певних мір аби найти довірену особу для вчинення відповідних дій для прийняття нею спадщини, що залишилися після смерті її рідної сестри. Відтак, у максимально короткі строки позивач оформила усі необхідні документи (довіреність на представника та заяву на прийняття спадщини) та направила їх представнику. Представник 16.08.2018 року звернувся із відповідними документами, зокрема із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Садихової Людмили Сергіївни, однак остання винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна її рідної сестри ОСОБА_2 через пропуск шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Зазначає, що ні позивачу ні її представнику, що подавав заяву про прийняття спадщини позивачем нотаріусу про шестимісячний строк відомо не було, оскільки вони не мають юридичної освіти та раніше з подібними питаннями не стикалися. За таких обставин, представник позивача після отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в порядку передоручення 22.08.2018 року звернувся до адвоката з метою захисту порушеного права позивача, а саме права на отримання спадщини за законом, а в подальшому і до суду.

Зазначає, що строк для прийняття спадщини пропущено з поважних причин. Вказує, що згідно Листа від 16.05.2013 №24-753/0/4/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ суди визнають поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, зокрема (але не виключно) перебування спадкоємця тривалий час за межами України. За таких обставин, Позивач вважає, що зазначені обставини, а саме громадянство та постійне проживання у Російській Федерації та відсутність матеріального забезпечення для прибуття до України для оформлення спадщини (оскільки позивач є пенсіонером) є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини. Вважає, що передбачений законом строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки вони були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Посилаючись на ст.ст. 1218, 1220, 1221, 1223, 1258, 1261, 1262, 1268, 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України просила суд визначити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_10 виданий Лівенським МРВВС Орловської обл. 06.02.2002 року) додатковий строк в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її рідної сестри ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 14.09.2018 року по справі відкрито загальне провадження.

14.01.2019 року до суду надійшла спадкова справа стосовно майна померлої ОСОБА_2

10.05.2019 р. по справі проведено підготовче засідання.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримувала, з обставин викладених в позові та просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні 05.08.2019 представник відповідача проти задоволення позову заперечував просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд оголошував по справі перерву до 28.11.2019 року у зв`язку з витребуванням у позивача оригіналів письмових доказів.28.11.2019 року справу знято зі складу у зв`язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню.

16.03.2020 р. на 12 год. та 26.05.2020 на 12 год. 30 хв. представник відповідача не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи без участі відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що 28 липня 2016 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1

Доказами факту родинних зав`язків між позивачем та спадкодавцем є свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 виданого 05.09.1953 року батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та свідоцтво про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3 батьками якої записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зміна прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_3 відбулась у зв`язку із укладенням шлюбу із ОСОБА_8 , про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_4 . В подальшому шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було розірвано 09.10.1986 року про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу відділом РАГС Московського РІК запис № 704 від 09.10.1986 року.

Зміна прізвища ОСОБА_6 на ОСОБА_6 відбулась у зв`язку із укладенням шлюбу, що підтверджується довідкою про укладення шлюбу № 269 від 22.05.2017 року.

На момент смерті ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою комунальним концерном "Центр комунального сервісу" 12.08.2016 за № 78/2550 та була 10.08.2016 року знята з реєстрації із зазначеної адреси у зв`язку із смертю. З даної довідки також убачається, що ОСОБА_2 за вказаною адресою була зареєстрована одна.

На день смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, зокрема квартира АДРЕСА_2 . Доказами приналежності квартири померлій є свідоцтво про право власності виданого згідно з розпорядженням №788 від 22.04.97 року .

Спадкову справу заведено 20 грудня 2016 року за № 20/2016, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру.

Померлою заповіт складений не був. За відсутності заповіту має місце спадкування за законом. Дітей у померлої не має, шлюб розірвано 09.10.1986 року, інший шлюб не укладався. Батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_5 від 20.01.1999 року. Мати ОСОБА_5 також померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 .

Відтак, спадкоємці першої черги відсутні. Позивач належить відповідно до ч.1 ст.1262 ЦК України, як рідна сестра спадкодавця до другої черги спадкоємців за законом.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.08.2018 року позивачу було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що спадкоємцем пропущений передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У строк, передбачений ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини не подала. Позивач постійно проживає на території Російської Федерації.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала про те, що встановлений ч.1 ст.1270 ЦК строк для звернення із заявою про прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки з березня 2014 року з сестрою ОСОБА_2 вони спілкувалися рідко через різні погляди на ситуацію, що склалася між Україною та Росією, а саме анексія Криму та війна на сході України. Про факт смерті їй стало випадково відомо у червні 2018 року. Після смерті рідної сестри не мала можливості оформити спадщину належним чином, в зв`язку з постійним проживанням у Російській Федерації, тому пропустила строк для подання заяви до нотаріальної контори. Вона є людиною похилого віку, юридично необізнаною, а її місце проживання віддалене від місцезнаходження спадкового майна. З копії спадкової справи убачається, що із заявою про прийняття спадщини 20.12.2016 року звертався ОСОБА_10 та посилався на те, що з ОСОБА_2 проживав однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Як зазначала представник позивача в судовому засіданні ОСОБА_10 помер і на даний час судом також вирішується спір між спадкоємцями померлого стосовно визнання заповіту недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові похилий вік та відсутність необхідних юридичних знань не є об`єктивними та непереборними труднощами. Такий висновок зробив ВС в постанові № 756/2764-15-ц від 05.12.2018. Аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 №6-85цс12 та від 14.09.2016 №6-1215цс16.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду в постанові №161/9998/17 від 17.04.2019. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26.09.2012 у справі № 6-85цс12 та від 04.11.2015 у справі №6-1486цс15.

Як встановлено судом позивач постійно проживає на території Російської Федерації та з дня відкриття спадщини до закінчення встановленого законом 6-місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини на територію України не в`їжджала. Суд вважає, що вказані позивачем обставини не свідчать про існування поважних причин в розумінні ст.1272 ЦК України. Факт проживання позивача на території Російської Федерації та не спілкування з сестрою через різні погляди на ситуацію, що склалися між Україною та Росією не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Оскільки позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які давали б підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.3, 4, 10, 13, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_3 ) до Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (код 22883141 м.Київ, вул. Хрещатик, 36) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2020 року.

Суддя Н.О. Яценко