Справа № 22ц-6923/08         Головуючий 1-ої інстанції -Черновський Г.В.,

Категорія- 30         Доповідач - Сіромашенко Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Сіромашенко Н.В.,

Суддів - Котушенко С.П., Максюти Ж.І., при секретарі - Шило С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Дніпропетровської області, 3-я особа: прокуратура Бабушкінського району м. Дніпропетровська про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушив питання про скасування рішення суду з постановлениям нового рішення, посилаючись на те, що воно було ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія Суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Прийшовши до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд 1-ї інстанції виходив з того, що останній звертався до органів прокуратури зі зверненнями, що стосувалися здійснення кримінального судочинства. Окрім того, суд зазначив, що обставини, на які посилався в обґрунтування своїх позовних вимог позивач, не відносяться до категорії незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду при здійсненні кримінального судочинства, за умови наявності яких відшкодовується шкода, завдана ними, навіть за відсутності вини, що передбачено ст. 1176 ЦК України, ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Однак, при цьому суд 1-ї інстанції тільки констатував, що мали місце звернення ОСОБА_2 до органів прокуратури за вирішенням питань у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, але не дав належної оцінки кожному його зверненню, не

встановив та не зазначив в рішенні їх ознак та категорій; не проаналізував в повному обсязі чи знаходяться ці питання в компетенції суду, та чи поширюється на них дія ЗУ «Про звернення громадян»; не вирішив питання щодо наявності чи відсутності неправомірних дій, рішень чи бездіяльності прокуратури; у разі їх наявності не визначив, які саме дії, рішення чи бездіяльність прокуратури є неправомірними; які законні права та інтереси позивача були порушені; чи була заподіяна йому моральна шкода і в чому саме вона полягає; не розглянув в повному обсязі позовні вимоги; не визначив відповідно до встановлених обставин правовідносини та їх правові підстави.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду було ухвалене з порушенням вимог ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України, п.п. 1, 4, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року №11 «Про судове рішення» зі змінами, внесеними постановами від 24 квітня 1981 року №4, від 25 грудня 1992 року №13, від 25 травня 1998 року №15.

В той же час суд 1-ї інстанції залишив поза увагою висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких були скасовані рішення, і, які є відповідно до вимог ч.4 ст. 338 ЦПК України обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Виходячи з викладеного, колегія Суддів приходить до висновку про те, що за таких обставин, на підставі п.5 ч.1, ч.2 ст.311 ЦПК України рішення повинне бути скасоване, а справа направлена на новий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Керуючись ст.ст.218, 307, п.5 ч.1, ч.2 ст. 311, 315 ЦПК України, колегія Суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 червня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.