Справа № 22ц-21354/08     Головуючий у 1 інстанції Вікторович Н.Ю.

Категорія 26 (4)     Доповідач - Савіна Г.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого: судді Ляховської І.Є. Суддів: Савіної Г.О., Братіщевої Л.А. при секретарі: Чубіній А.В.

за участю: позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» -Прасолової Марії Володимирівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2008 року за позовом ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2008 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5, і позивач ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ВАТ «Інгулецький ГЗК») про стягнення моральної шкоди спричиненої смертю ОСОБА_6, пов'язаною з виробництвом, з яким нещасний випадок стався 19 лютого 2005 року на робочому місці у ВАТ «Інгулецький ГЗК». За рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2005 року, яке набрало чинності, визнано факт загибелі ОСОБА_6 при виконанні трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку на виробництві. Внаслідок загибелі, матері ОСОБА_6 - ОСОБА_2, його дружині ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_5 спричинено моральну шкоду на відшкодування якої просили стягнути з відповідача по 70 000 грн. кожному.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2008 року позов задоволено, стягнуто з ВАТ «Інгулецький ГЗК» на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 по 70 000 грн. кожному. Стягнуто з ВАТ «Інгулецький ГЗК» на користь держави судовий збір у сумі 8, 50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7, 50 грн.

В апеляційній скарзі представник ВАТ «Інгулецький ГЗК» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову позивачам у задоволенні позову, оскільки рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, зокрема, задовольняючи позов на підставі ст. ст. 1166, 1168 ЦК України суд у рішенні не вказав в чому саме полягала вина і протиправність діянь відповідача, норми яких нормативно-правових актів було порушено відповідачем чи будь-ким із його осіб, які б були пов'язані із завданою моральною шкодою позивачам. Стягуючи моральну шкоду на користь позивачів, суд безпідставно пов'язав хворобу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 з загибелю ОСОБА_6, не маючи при цьому медичного підтвердження свого висновку. Всупереч вимогам ст. 215 ЦПК України судом в рішенні

не   надано   обґрунтованої   юридичної  оцінки   обставинам   справи,   доказів,   а  також розрахунки суми моральної шкоди, з яких суд виходив при задоволені вимог позивачів.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов позивачів про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги грунтуються на нормах ст. ст. 1166, 1168 ЦК України.

Однак з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України: не встановив характер правовідносин, що виникли між сторонами, та застосував закон, який не поширюється на ці правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, завданої працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

По справі встановлено, що позивачі були членами сім'ї загиблого ОСОБА_6, який був застрахований відповідно за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та 19 лютого 2005 року загинув при виконанні трудових обов'язків на ВАТ «Інгулецький ГЗК» внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі №1рп/2004 за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградський області визначено, що до осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не застосовується, передбачене ст. 1167 ЦК України відшкодування моральної та матеріальної шкоди, як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду або власником чи уповноваженим ним органом. Частиною 2 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачений виключний перелік страхових випадків, які повинні здійснюватись Фондом членам сім'ї померлого потерпілого - одноразова допомога, пенсія у зв'язку з втратою годувальника, послуги, пов'язані з похованням померлого. Виплата Фондом сум на відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна смертю застрахованого членам його сім'ї, вказаним Законом, не передбачена.

Враховуючи наведене, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для стягнення з ВАТ «Інгулецький ГЗК» на користь позивачів моральної шкоди, а тому колегія суддів, дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог ч. 1 п. 4 ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити.

Рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 14 травня 2008 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набирання законної сили.