Справа № 22ц-5302/2008р. Головуючий в 1-й інстанції Стребіж Н.М.
Категорія - 42 Доповідач Осіян О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2008 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Гайдук В.І.
суддів Осіяна О.М., Каратаєвої Л.О.
при секретарі Чергенець C.O.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 квітня 2008 року за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, -
встановила:
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 квітня 2008 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 лютого 1998 року у зв'язку із нововиявленими обставинами.
На вказану ухвалу подана апеляційна скарга ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2, і вони ставлять питання про скасування ухвали суду як незаконної та не обґрунтованої.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 лютого 1998 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання приватизації житла недійсним, передачу звільненого житла позивачам, про визнання особи такою, що втратила право на житлову площу, про виселення та стягнення моральної шкоди. Вказане рішення набрало законної сили.
В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилалися на те, що на час постановления рішення судом першої інстанції їм не були та не могли і бути відомі істотні обставини у справі. Такими обставинами є те, що виконавчий комітет ради не давав і не мав підстав давати ОСОБА_4 дозвіл згідно із
законодавством на постійну прописку та проживання у АДРЕСА_1, що підтверджено відповіддю начальника ВГІРФО Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області.
Відмовляючи у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції обгрунтовано посилався на те, що у ст.361 ЦПК України наведено вичерпний перелік підстав для перегляду рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, який не підлягає розширеному тлумаченню. Оскільки факти, викладені у заяві, не є підставами для перегляду рішення суду у зв'язку із нововиявленими обставинами, то суд правильно вказав на необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги також є необгрунтованими, оскільки в них заявники вказують на ті ж самі факти і обставини, які досліджувалися у суді першої інстанції. Інших обґрунтованих мотивів для необхідності перегляду рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами апелянт не навів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 квітня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.