Справа №2-2955 За 2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2008р. Стаханівський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Ромашки В.П. при секретарі Єтєпньовій А.О. за участю

представника позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Стаханова цивільну справу за позовом ВАТ Державний ощадний банк України у особі філії Стаханівське відділення №3114 ВАТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що відповідач у справі у різних підрозділах філії Стахановського відділення №3114 ВАТ "Ощадбанк" має компенсаційні ощадні книжки. У порушення п.п.1 п.1 Постанови КМУ від 09.01.08р. №1 "Про виплату в 2008році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992р. в установах Ощадного банку України", скориставшись тим, що для перевірки у ручному режимі та вилучення із списків неодноразово зареєстрованих осіб на отримання компенсаційних виплат потрібно немало часу обманним шляхом отримала грошові кошти у сумі 1000грн., які призначені для виплат іншим клієнтам Ощадбанку.

Письмових заперечень за позовом не надано.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, пославшись на обставини, що викладено у позовній заяві та пояснила, що обман полягає у тому, що в усіх друкованих масових засобах інформації, по телевізору, радіо повідомлялося, що компенсацію отримати можна у сумі 1000грн.. Відповідні об'яви було вивішено в усіх відділеннях банку, однак ОСОБА_2 отримала дві компенсації, тобто по 1000грн у різних відділеннях банку. Єдиного реєстру вкладників на той час не було, факт виявлено при перевірці. Ніхто з працівників банку до відповідальності за виявлене не притягався, дисциплінарне розслідування не проводилося. Виплачена сума є для банку збитками, оскільки Банк повернув 1000грн. Державі. Гроші, які має повернути ОСОБА_2 буде знову зараховано на її особистий рахунок.

Відповідач позов не визнала. Суду пояснила, що нікого не обманювала. Спочатку вона стала на облік у двох касах, де мала вклади, потім через призначені працівником Банку п'ять чи сім днів прийшла та отримала гроші з власних рахунків. Від працівників Банку вона нічого не приховувала. Гроші вже витратила, тому повернути їх не може.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. При цьому суд виходить з наступного:

Сторонами визнається, а тому, відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню наступні обставини:

1.   1.     Відповідач отримала компенсацію втрати від знецінення грошових заощаджень по з двох особистих рахунків у двох різних відділення "Ощадбанку" (№3114/01 та 3114/057) у загальній сумі яка складає еквівалент 2000грн. по 1000грн. з двох рахунків у іноземній валюті.

2.   2.     Власником заощаджень ОСОБА_2 була на 01 січня 2008р..

3.   3.     Факт скоєння ОСОБА_2 обману з метою отримання грошових коштів у встановленому порядку не підтверджено. До правоохоронних органів ніхто з цього приводу не звертався і не звертається.

4.   4.     Грошові кошти обидва рази були виплачені працівником Банку у встановленому порядку з дотриманням відповідної, визначеної Постановою Кабміну України процедури, яка існувала на той час.

5.   5.     До дисциплінарної та іншої відповідальності працівники Банку за фактом не притягувалися і перевірка не проводилася.

6.   6.     Суми ОСОБА_2 було виплачено добровільно.

7.   7.     Метою збереження грошових заощаджень у Банку для ОСОБА_2 було забезпечення наявності засобу існування.

Не надано жодних доказів наявності обставин, на які посилається позивач на обґрунтування своїх вимог і тому не може вважатися доведеним у справі:

1.   1.     Наявність у позивача збитків, заподіяних з вини ОСОБА_2.

2.   2.     Наявність у відповідача боргу перед відповідачем ( хоч так поіменовано позовні вимоги).

3.   3.     Скоєння відповідачем обману з метою отримання грошових коштів.

4.   4.     Отримання відповідачем компенсації двічі по 1000грн. ( а не відповідних суми у іноземній валюті).

Між сторонами у справі склалися цивільні правовідносини, які регулюються нормами Цивільного Кодексу України, зокрема ст. 1212, 1213, 1215 ЦК України та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.08р. №1 "Про виплату в 2008році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992р. в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990р., державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР" (далі: Постанова Кабміну України). Відповідно до п.1 ст.1, ст.2 Постанови Кабміну України у 2008р. слід провести виплату громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992р. в установи Ощадного банку СРСР, правонаступником яких є ВАТ "Державний ощадний банк України" у межах проіндексованих заощаджень, але не більше як 1000грн. на одного вкладника. Заощадження підлягають компенсації громадянам України, які є їх власниками на 01 січня 2008р.. Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ст. 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно  набуті:  заробітна плата і  платежі,  що  прирівнюються до  неї,  пенсії,

допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, інше майно, якщо це встановлено законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що грошові суми, виплачені позивачем ОСОБА_2 є сумами, наданими фізичній особі як засіб до існування, і виплачені вони юридичною особою добровільно, а тому доводи позивача у межах позовної заяви є необгрунтованими.

Керуючись ст. 10, 11, 30, 60, 61, ч.3 ст.209, ст.212, 213, 214, 215, 4.1 ст.218 ЦПК України Постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.08р. №1 "Про виплату в 2008році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992р. в установах Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР що діяли на території України, та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990р., державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР", ст. 1212, 1213, 1215 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

Відкритому Акціонерному Товариству "Державний ощадний банк України" у особі філії Стаханівське відділення №3114 ВАТ "Ощадбанк" у позові до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом двадцяти днів по тому.

Повідомити, що особи, які беруть участь у справі з повним рішенням суду можуть ознайомитися 25 листопада 2008р. у приміщенні суду м. Стаханова.