Справа № 2а-1476/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Вербицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Солтис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі в м. Одесі про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни», починаючи з січня 2006 року та по жовтень 2008 р. включно. Позивачка обгрунтувала свої вимоги тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй з 2006 року повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідними законами «Про державний бюджет» на 2006 р., 2007 р. та 2008 р. дія цієї норми була призупинена, але рішеннями Конституційного суду № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10-рп від 22.05.2008 р. такі обмеження в соціальному захисті визнавались неконституційними. Відповідач в добровільному порядку відмовився виплатити щомісячну соціальну допомогу в повному обсязі. На підставі цього позивачка звернулась до суду з позовом про виплату їй недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з січня 2006 р. по жовтень 2008 р. в розмірі 5 210 грн., а також просила визнати дії відповідача неправомірними.

В судове засідання позивачка не з’явилась, надала заяву про можливість розгляду справи у її відсутності, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, надав заяву про можливість слухання справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та, враховуючи відсутність сторін і маючи згоду на розгляд справи, а також достатність доказів для встановлення фактичних відносин між ними, виносить постанову у їх відсутності.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни». Це підтверджується наступним. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діти війни - це ті, яким на 2 вересня 1945 р. не виповнилось 18 років. Так, згідно паспортних даних ОСОБА_1 народилась 6 січня 1931 р., отже на неї розповсюджується дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому, відповідно до ст. 6 вищевказаного Закону, позивачка має право на отримання державної щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідачем не проводилось нарахування та виплата зазначеної соціальної допомоги у 2006-2007 роках, а в 2008 році виплати проводились в неналежному розмірі - меншому, ніж встановлено законом (замість 30% в даному випадку виплачувалось 10% згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»).

Суд вважає, що відповідач повинний був здійснити нарахування та виплату коштів в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2007 рік з липня по грудень, за 2008 рік з травня по грудень, виходячи з наступного.

Дійсно, згідно зі ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006рік», ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 р.», п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на відповідний поточний рік.

Проте, дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.04.2006 року відновлена Законом України від 19 січня 2006 року «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Оскільки зазначені соціальні виплати мають щомісячний характер, суд приходить до висновку, що їх виплата відновляється з місяця, в якому прийнято рішення про їх відновлення.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.» встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки в 2006 році урядом не розроблено порядок надання пільг на законодавчому рівні, передбачених ст. 6 вищевказаного Закону, тому протягом 2006 року відсутні законні підстави для проведення органами Пенсійного фонду України щомісячних доплат дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Огже. суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення недоплачених соціальних пільг за 2006 рік.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст. ст. 29,36, ч.2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.7,9, 12-14,23,29,30,41,43-46 ст. 71, ст. ст. 98,101,103,111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п. 3. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена на 2007 рік з 7 липня 2007 р. та нарахування і виплата соціальної допомоги дітям війни повинно проводитись з липня по грудень 2007 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу, а у жінок - 20 років встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому суд, визначаючи розмір соціальної пільги дітям війни, виходить саме з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідач в 2008 році при нарахуванні пільг та виплаті 10 відсотків замість 30, керувався саме цими показниками.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня складає 406 грн., а з 1 жовтня - 411 грн. Оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з 09.07.2007 року, то позивачу необхідно нарахувати 30% від мінімальної пенсії за віком за період з липня по грудень, в зв’язку з чим загальна сума виплат за 2007 рік становить 742 грн. 65 коп.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст. 65 розділу І, п.61,62,63,66 розділу II, п. 3 розділу III Закону України «Про Державний Бюджет України на 2008 рік...» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст. 67 розділу І, п.п.1-4,6-22,24-100 розділу II цього ж Закону, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тому числі положення п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».

Таким чином, вищенаведені соціальні доплати дітям війни поновлені з 22.05.2008 року. Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Отже, в 2008 році позивач має право на перерахунок йому доплат до пенсії з травня по грудень.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р.» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 квітня було встановлено 481 грн., з 1 липня - 482 грн., а з 1 жовтня - 498 грн. При цьому, відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, відповідно до яких позивач просив здійснити перерахунок за 2008 р. по жовтень місяць включно.

Тобто, позивачу необхідно нарахувати 30% від суми за період з травня по жовтень. Суд враховує виплати, які були фактично здійснені відповідачем позивачу за відповідний період 2008 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що становили 10% від мінімальної пенсії за віком. Загальна сума виплат з липня по жовтень 2008 року становить 581 грн. 20 коп.

За отриманням державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006-2008 роки в належному розмірі позивачка звернулась до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси, на що отримала відмову, що підтверджується листом останнього № 1576/О-01 від 14.04.2009 року. У своєї відповіді відповідач посилається на відсутність законодавчих підстав для виплати державної соціальної допомоги, а також зазначає, що з травня 2008 року проводились виплати в розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведені обставини правомірності дій щодо не нарахування та невиплати позивачу державної соціальної допомоги дітям війни за період з липня по грудень 2007 року, з травня по грудень 2008 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Відмовляючи у задоволенні наданих відповідачем заперечень проти позову суд виходить також з положень ст. 8 Конституції України та принципу верховенства права, відповідно до якого закон має вищу юридичну силу, ніж нормативний підзаконно-правовий акт. А тому, при наявності суперечок між законом та постановою, необхідно керуватись нормами саме закону. Враховуючи це, суд вважає, що при нарахуванні соціальних доплат в 2008 році відповідач повинний був керуватись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, в яких вони відмовляються здійснити перерахунок платежів в зв’язку з відсутністю відповідного законодавчого забезпечення, оскільки таке твердження є безпідставним та суперечить вищенаведеному. Крім того, відсутність коштів у бюджеті й відповідно неможливість їхнього виділення на проведення виплат передбачених законом не може виправдати бездіяльність держави, про що зазначив Європейський суд із прав людини (справа «Войтенко проти України») в рішенні від 29 червня 2004 року.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» зазначив, що якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Суд стягує недоплачені кошти за відповідні періоди у 2007 та 2008 роках і вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Суд вважає, що неодержання позивачем державної соціальної допомоги виникло внаслідок неправомірних дій відповідача, якому достовірно біло відомо про відновлення дій ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни» у вищевизначені періоди.

Відповідно до ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - в межах суми стягнення за один місяць. Суд допускає негайне виконання постанови в такому випадку, враховуючи особливості виплати, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі здійснення повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, тому суд вважає необхідним вийти за ці межі, не тільки визнавши відмову управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з липня по грудень 2007 р., з травня по грудень 2008 р. неправомірною, але й стягнути ненараховану суму на користь позивачки. При цьому, з метою захисту прав позивача, а також з метою можливості виконання рішення, суд, керуючись п.2 ч. 2 ст. 162 КАС України, зобов’язує відповідача здійснити певні дії шляхом стягнення та нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.

Керуючись ст. ст. 8,150,152 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, № 6-рп від 09.07.2007 р., Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 11,12,71,86,100,128,159-163,256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в нарахуванні ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з липня по грудень 2007 р., з травня по грудень 2008 р. неправомірною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси нарахувати та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з липня по грудень 2007 р. в розмірі 742,65 грн., з травня по жовтень 2008 р. в розмірі 581,20 грн., а всього -1 323 (тисяча триста двадцять три), 85 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви з дня проголошення з подальшою подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.