Справа № 308/482/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 червня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

судді - доповідача - Готри Т.Ю.,

суддів - Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «ТрансКом» та ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року, постановлену суддею Лемак О.В.,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року ПАТ «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «ТрансКом» і ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року позов ПАТ «ПроКредит Банк» залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ПАТ «ПроКредит Банк» просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує на те, що суд безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, так як судових повісток чи повідомлень про судові засідання, призначені судом на 05.12.2019 і на 13.02.2020, ПАТ «ПроКредит Банк» не отримувало. А тому ухвала суду підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Транском» і ОСОБА_2 - адвокат Суязова Г.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ «ПроКредит Банк» і залишити без змін оскаржувану ухвалу. Вказує, що позивач повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак жодного разу не з`явився в судове засідання, і з жовтня 2018 року не цікавився станом розгляду його позовної заяви. Крім того, інформація про розгляд справи наявна на порталі «Судова влада» і позивач мав можливість дізнатися про призначені судові засідання. Вважає, що саме дії позивача призвели до постановлення оскаржуваної ухвали, адже такий не виконував свого обов`язку з розумним інтервалом цікавитись про стан розгляду його справи, не з`являвся за викликом у судові засідання.

У судовому засіданні представник ТОВ «Транском» і ОСОБА_2 - адвокат Суязова Г.В. просила залишити без змін оскаржувану ухвалу.

Представник позивача АТ «ПроКредит Банк» Пономаренко В.В. у поданій Закарпатському апеляційному суду заяві від 01.06.2020 просив розглянути зазначену справу у відсутності представника позивача і задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів ОСОБА_3 , перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву ПАТ «ПроКредит Банк» без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивач повторно не з`явився в судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, і про причини неявки суд не повідомив.

Проте колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, відповідно до зазначених норм закону залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки позивача в судове засідання є можливим лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Як слідує з матеріалів справи, позовна заява ПАТ «ПроКредит Банк» подана до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 20 січня 2016 року (а.с.1). Однак розгляд зазначеної справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (14.06.2019, 05.12.2019, 13.02.2020), за клопотанням відповідача ТОВ «ТрансКом» (22.03.2019) і зайнятістю судді Лемак О.В. в розгляді іншої справи та перебування на лікарняному (24.05.2019, 11.10.2019).

Згідно з ч.ч. 3, 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Частиною 1, 2 ст. 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.

Однак матеріали справи не містять доказів щодо належного повідомлення ПАТ «ПроКредит Банк» про судові засідання, призначені судом на 05.12.2019 і 13.02.2020. Зокрема в таких відсутні судові повістки про виклик позивача в судові засідання та докази вручення таких останньому (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень), що виключає повторність неявки в судове засідання та можливість застосування судом положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.

А тому, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.6 ч.1 374 ЦПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню в справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу ПАТ «ПроКредит Банк» слід задовольнити, ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повне судове рішення складено 04 червня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: