ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2020 р. Справа № 910/21/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 (суддя Смирнова Ю.М.)

у справі № 910/21/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 53 152,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (далі - ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", відповідач) про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 53 152,67 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/21/20 (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" суму збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні у розмірі 53 152,67 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт втрати частини вантажу є встановленим, і відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

5. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/21/20, Регіональна філія "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є недоведеними.

7. Так, скаржник вказує, що суд першої інстанції не з`ясував та перевірив зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи щодо зазначення відправником вологості вантажу, а відтак не застосував 2% (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто).

8. На думку скаржника, судом не встановлено розмір і склад збитків.

9. Відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновків про доведеність вартості відправленого вантажу, а також щодо наявності у позивача збитків у розмірі 53 152,67 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

10. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою твердження позивача про те, що він не є власником вантажу, і розрахунок вартості вантажу, що перевозився у спірних вагонах, здійснював, керуючись даними власника.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

11. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 матеріали справи № 910/21/20 передані на розгляд колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/21/20; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 04.05.2020.

Позиції сторін. Клопотання сторін.

13. 28.05.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" про долучення до матеріалів даної справи постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/11865/19.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

14. 19.08.2019 позивачем - ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" здійснено відправку вугілля кам`яного на адресу Відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" залізничним транспортом зі станції Курахівка Донецької залізниці до станції призначення Бурштин Львівської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 51166395.

15. Залізницею на станції Чаплине Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу та за результатами зважування виявлено, що частину вантажу у вагонах № 61842464, № 56744055, № 53586772, № 53137980 та № 64053960 було втрачено, про що складено комерційні акти № 454201/73/140 від 20.08.2019, № 454201/74/141 від 20.08.2019, № 454201/75/142 від 20.08.2019, № 454201/76/143 від 20.08.2019 та № 454201/77/144 від 20.08.2019.

16. Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", вини відповідача у частковій втраті вантажу під час його перевезення, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки на загальну суму 53 152,67 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

17. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

18. Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

19. Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

20. Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

21. За змістом ст. 307 ГК України, ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

22. Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

23. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

24. Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача і супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції до місця призначення.

25. Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

26. Статтею 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

27. За приписами ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником.

28. Матеріалами справи (залізнична накладна № 51166395 від 19.08.2019) підтверджується прийняття вантажу до перевезення АТ "Укрзалізниця" (перевізник) від ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" (вантажовідправник) та здійснення його перевезення зі станції відправлення - Курахівка Донецької залізниці до станції призначення - Бурштин Львівської залізниці.

29. Згідно з ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

30. Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

31. Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

32. Згідно з приписами ст. 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

33. Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

34. Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

35. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

36. Відповідно до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855 (далі - Правила складання актів), дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

37. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, за результатами зважування вантажу, який перевозився згідно з залізничною накладною № 51166395 від 19.08.2019, виявлено його часткову втрату у вагонах №№ 61842464, 56744055, 53586772, 53137980 та 64053960, на підтвердження чого перевізником складено відповідні комерційні акти.

38. Зокрема, зі змісту комерційного акта № 454201/73/140 від 20.08.2019, складеного на станції Чаплине Придніпровської залізниці, встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні № 61842464, яка значиться у документах, становить 70 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 64 550 кг. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т). Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Чаплине Придніпровської залізниці 20.08.2019 було проведено контрольне зважування вагону № 61842464, за документами значиться: вантаж - вугілля кам`яне марки г-газовий насипом, вологість не менше 8%, нетто - 70 000 кг; вантаж марковано двома повздовжніми борознами; навантаження у вагоні вище рівня бортів. При зважуванні виявилось, що: вага нетто вантажу становить 64 550 кг, що менше заявленої ваги на 5 450 кг; над 2-6-м люками є виїмка розміром 7,5м*1,2м*0,4м у глибину вагону, над 7-м люком виїмка розміром 1,5м*на ширину вагона*0,4м у глибину вагону; навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10-20 см; течі вантажу немає; вантаж не марковано; вантаж, якого бракує, у вагоні вміститися міг. На станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 8123 від 19.08.2019. Зважування вантажу здійснювалось у присутності представників залізниці на 150 т вагонних вагах ст. Чаплине зав. № 1465. Комерційний акт підписано уповноваженими особами згідно з п. 10 Правил складання актів, з боку залізниці, зокрема - начальником станції. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній. При повторному переважуванні вагону № 61842464 недостача вантажу підтвердилась.

39. Відповідно до комерційного акта № 454201/74/141 від 20.08.2019, складеного на станції Чаплине Придніпровської залізниці, встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні № 56744055, яка значиться у документах, становить 71 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 66 400 кг. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т). Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Чаплине Придніпровської залізниці 20.08.2019 було проведено контрольне зважування вагону № 56744055, за документами значиться: вантаж - вугілля кам`яне марки г-газовий насипом, вологість не менше 8%, нетто - 71 000 кг; вантаж марковано двома повздовжніми борознами; навантаження у вагоні вище рівня бортів. При зважуванні виявилось, що: вага нетто вантажу становить 66 400 кг, що менше заявленої ваги на 4 600 кг; над 2-7-м люками ліворуч є виїмка розміром 9,0м*1,4м*0,4м у глибину вагону; навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10-20 см; вантаж не марковано; течі вантажу немає; вантаж, якого бракує, у вагоні вміститися міг. На станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 8124 від 19.08.2019. Зважування вантажу здійснювалось у присутності представників залізниці на 150 т вагонних вагах ст. Чаплине зав. № 1465. Комерційний акт підписано уповноваженими особами згідно з п. 10 Правил складання актів, з боку залізниці, зокрема - начальником станції. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній. При повторному переважуванні вагону № 56744055 недостача вантажу підтвердилась.

40. Згідно з комерційним актом № 454201/75/142 від 20.08.2019, складеним на станції Чаплине Придніпровської залізниці, встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні № 53586772, яка значиться у документах, становить 70 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 67 500 кг. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т). Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Чаплине Придніпровської залізниці 20.08.2019 було проведено контрольне переважування вагону № 53586772, за документами значиться: вантаж - вугілля кам`яне марки г-газовий насипом, вологість не менше 8%, нетто - 70 000 кг; вантаж марковано двома повздовжніми борознами; навантаження у вагоні вище рівня бортів. При зважуванні виявилось, що: вага нетто вантажу становить 67 500 кг, що менше заявленої ваги на 2 500 кг; над 1-7-м люками ліворуч є виїмка розміром 10,5м*1,2м*0,4м у глибину вагону; навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10-20 см; вантаж не марковано; течі вантажу немає; вантаж, якого бракує, у вагоні вміститися міг. На станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 8125 від 19.08.2019. Зважування вантажу здійснювалось у присутності представників залізниці на 150 т вагонних вагах ст. Чаплине зав. № 1465. Комерційний акт підписано уповноваженими особами згідно з п. 10 Правил складання актів, з боку залізниці, зокрема - начальником станції. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній. При повторному переважуванні вагону № 53586772 недостача вантажу підтвердилась.

41. Відповідно до комерційного акта № 454201/76/143 від 20.08.2019, складеного на станції Чаплине Придніпровської залізниці, встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні № 53137980, яка значиться у документах, становить 70 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 63 450 кг. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т). Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Чаплине Придніпровської залізниці 20.08.2019 було проведено контрольне зважування вагону № 53137980, за документами значиться: вантаж - вугілля кам`яне марки г-газовий насипом, вологість не менше 8%, нетто - 70 000 кг; вантаж марковано двома повздовжніми борознами; навантаження у вагоні вище рівня бортів. При зважуванні виявилось, що: вага нетто вантажу становить 63 450 кг, що менше заявленої ваги на 6 550 кг; над 1-7-м люками ліворуч є виїмка розміром 10,5м*1,2м*0,4м у глибину вагону; навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10-20 см; вантаж не марковано; течі вантажу немає; вантаж, якого бракує, у вагоні вміститися міг. На станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 8122 від 19.08.2019. Зважування вантажу здійснювалось у присутності представників залізниці на 150 т вагонних вагах ст. Чаплине зав. № 1465. Комерційний акт підписано уповноваженими особами згідно з п. 10 Правил складання актів, з боку залізниці, зокрема - начальником станції. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній. При повторному переважуванні вагону № 53137980 недостача вантажу підтвердилась.

42. Згідно з комерційним актом № 454201/77/144 від 20.08.2019, складеним на станції Чаплине Придніпровської залізниці, встановлено, що загальна маса вантажу у вагоні № 64053960, яка значиться в документах, становить 70 000 кг, а в дійсності маса вантажу у вказаному вагоні при прибутті становила 66 500 кг. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т). Вказаний комерційний акт також містить опис виявленого вантажу з недостачею, а саме: на станції Чаплине Придніпровської залізниці 20.08.2019 було проведено контрольне зважування вагону № 64053960, за документами значиться: вантаж - вугілля кам`яне марки г-газовий насипом, вологість не менше 8%, нетто - 70 000 кг; вантаж марковано двома повздовжніми борознами; навантаження у вагоні вище рівня бортів. При зважуванні виявилось, що: вага нетто вантажу становить 66 500 кг, що менше заявленої ваги на 3 500 кг; над 1-7-м люками ліворуч є виїмка розміром 10,5м*1,2м*0,4м у глибину вагону; навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10-20 см; вантаж не марковано; течі вантажу немає; вантаж, якого бракує, у вагоні вміститися міг. На станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 8120 від 19.08.2019. Зважування вантажу здійснювалось у присутності представників залізниці на 150 т вагонних вагах ст. Чаплине зав. № 1465. Комерційний акт підписано уповноваженими особами згідно з п. 10 Правил складання актів, з боку залізниці, зокрема - начальником станції. Завідуючий вантажним двором за штатним розкладом відсутній. При повторному переважуванні вагону № 64053960 недостача вантажу підтвердилась.

43. З урахуванням викладеного, з огляду на те, що вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту та Правил складання актів, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав ці акти належними та допустимими доказами на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу, а отже недостачі вантажу, який перевозився у вагонах №№ 61842464, 56744055, 53586772, 53137980 та 64053960.

44. При цьому, як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, будь-які зауваження щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які їх підписали, а також факти їх опротестування з боку сторін у матеріалах справи відсутні.

45. Згідно з пп. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

46. Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відношень, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

47. У статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

48. Статтею 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

49. Згідно зі ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 910/13407/18).

50. Відповідно до положень ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

51. Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

52. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

53. Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами, які є належними і допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України.

54. Відповідач, у свою чергу, не спростував подані позивачем докази на підтвердження заподіяння збитків у зв`язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника, як і не надав жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею без зауважень до перевезення вантажу виникла з незалежних від нього причин.

55. Відповідно до ст.ст. 130, 133 Статуту одержувач вантажу має право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

56. Так, п. 2 Правил заявлення та розгляду претензій (статті 130-137 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, встановлено, що згідно з статтею 133 Статуту передача права на пред`явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: "Право на пред`явлення претензії та позову передано (найменування організації)". Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.

57. Згідно з положеннями ст. 133 Статуту вантажоодержувач - Відокремлений підрозділ "Бурштинська теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" передав право пред`явлення позову за недостачу вантажу, відправленого за залізничною накладною № 51166395 від 19.08.2019, вантажовідправнику - ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська", що підтверджується належним чином оформленим та засвідченим переуступним написом вантажоодержувача, зробленим в.о. директора та головним бухгалтером Відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" на підставі довіреності Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" № 159/3Е/2019 від 02.08.2019 на відповідній залізничній накладній, яка міститься в матеріалах справи.

58. Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

59. У силу положень ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

60. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

61. Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

62. На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано довідки № 714-09 від 12.09.2019 та № 1/125 від 03.09.2019 про вартість вугільної продукції, які складені ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", підписані директором та головним бухгалтером позивача та директором філії ПТП "Павлоградвантажтранс" Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", скріплені печаткою підприємств, що узгоджується зі ст. 115 Статуту.

63. У п. 2.7 роз`яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 зазначено, що згідно зі статями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

64. З урахуванням викладеного, з огляду на те, що положення ст. 115 Статуту не визначають вичерпного переліку документів, якими може підтверджуватись вартість вантажу, місцевий господарським суд обґрунтованого визнав надані позивачем довідки про вартість вугільної продукції, які складені відправником вантажу та замовником послуг згідно з договором № 608-ПУ-ПТП від 28.12.2017, належними та допустимими доказами на підтвердження вартості відправленого вантажу.

65. Крім того, згідно з положеннями договору № 608-ПУ-ПТП від 28.12.2017, укладеного між ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" як виконавцем та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" як замовником, вантажоодержувач (замовник) не зобов`язаний оплачувати прийняте ним вугілля (концентрат), оскільки предметом договору є надання виконавцем (позивачем) замовнику послуг зі збагачення вугілля, а не його купівля-продаж.

66. Отже, позивач у цій справі не є власником втраченого майна, а виступає виконавцем за договором збагачення вугілля та вантажовідправником, а права на подання позову йому були передані отримувачем вугілля, що вірно враховано судом першої інстанції.

67. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що вартість вантажу, яка є базою для вирахування суми збитків, які підлягають відшкодуванню перевізником, доведена позивачем належними та допустимими доказами у справі, внаслідок чого заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими.

68. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.08.2018 у справі № 910/22324/16 та від 16.10.2019 у справі № 910/16904/18.

69. Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

70. Згідно з п. "г" ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

71. Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083 (далі - Правила видачі вантажів), визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

72. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива.

73. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам`яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України № 584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 "Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу", затвердженого наказом Держстандарту України № 163 від 19.03.2002, є мінеральним паливом.

74. Згідно з ДСТУ 4083-2012 "Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива Wrt повинна бути не більше 16,0%.

75. З урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, з огляду на те, що втраченим вантажем за залізничною накладною № 51166395 від 19.08.2019 було вугілля кам`яне, а дані, зазначені в графі 20 цієї накладної, не містять відомостей про те, що у вугіллі кам`яному показник вологи перевищує гранично допустиму норму, і відповідачем під час вирішення спору такого перевищення не доведено, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позивачем при розрахунку збитків обґрунтовано застосовано норму природних втрат у розмірі 1% від маси вантажу.

76. Колегія суддів апеляційної інстанції, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку збитків, погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що такий розрахунок є вірним, а сума збитків, заподіяних внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 53 152,67 грн.

77. За таких обставин, з огляду на встановлений судом факт втрати частини вантажу, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності вини перевізника за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, господарський суд першої інстанції дійшов вірних висновків про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Курахівська" до АТ "Укрзалізниця" про стягнення суми збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 53 152,67 грн., та наявність правових підстав для їх задоволення.

78. З огляду на викладене, доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищезазначеним.

79. У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

80. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

81. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

82. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

83. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому оскаржуване рішення у справі № 910/21/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

84. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/21/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/21/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/21/20 повернути до місцевого господарського суду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.06.2020.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко