Справа №1-777/2008 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 27 листопада 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бачинського В.Л.
за участю секретаря Самсонюк Ю.Л.
прокурора Покидюка В.М.
захисника ОСОБА_1
представника потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, громадянина України, раніше судимого 30.08.1999 року Волинським обласним судом за ст. ст. 117 ч. 4, 17, 117 ч. 4, 142 ч. 1, 141 ч. 2, 118 ч. 2, 121, 100, 42 КК України (в редакції 1960 рок) до 10-ти років позбавлення волі; звільненого 30.01.2008 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 28 днів;
- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.3, 153 ч.3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_3, повторно, 16.06.2008 року близько 1410 год., переслідуючи мету насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, знаходячись в ліфті будинку № 41 пр. Відродження в м. Луцьку, застосовуючи фізичне насильство, яке виразилось в утримуванні малолітньої ОСОБА_4 руками за шию і подальшому її здавленні, штовханні на підлогу ліфта, та погрозою застосування фізичного насильства, яке виразилось у погрозі вбивством, використовуючи безпорадний стан потерпілої, усвідомлюючи, що остання через свій малолітній вік не зможе чинити йому опір, намагався задовольнити свою статеву пристрасть неприроднім способом, проте свої дії не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки не зміг подолати опору потерпілої та його протиправні дії припинили сторонні особи. Внаслідок дії ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синяка задньої поверхні плечового суглоба, які відповідно до висновку експерта № 1464 від 29.07.2008 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень,
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, давши суду показання про те, що 16.06.2008 року побачив біля клубу «XXI століття» дівчину, яку захотів налякати. Пішов за нею в під'їзд будинку і зайшов з нею в ліфт. Запитав, як її звати, скільки їй років. Вона почала кричати і він її взяв за підборіддя і підняв трохи, щоб вона не кричала. Вона знову почала кричати та плакати. Після цього він натиснув кнопку ліфта. Коли двері відчинились дівчина хотіла вийти першою, однак він її відштовхнув і вибіг першим. Коли йшов по вулиці, його наздогнали двоє людей та затримали його.
Хоча підсудний свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина повністю доведена зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Так, з показань допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що вона 16.06.2008 року поверталась з бібліотеки додому. Коли вона зайшла в ліфт, за нею зайшов підсудний. Коли двері зачинились, він натиснув кнопку «стоп» і почав розпитувати як її звати, скільки їй років, в який клас вона ходить. Вона почала плакати та проситись, щоб він її відпустив. Після чого він запитав, чи вміє вона «чесати вуха», а після цього почав лізти рукою під спідничку. Також душив її руками, нецензурно виражався та погрожував вбити. Коли по дверях ліфта почали стукати, підсудний вийшов з ліфта і втік.
Допитаний на досудовому слідстві в якості обвинуваченого 23.06.2008 року ОСОБА_3 дав визнавальні чіткі та послідовні показання з приводу обставин злочину, (а.с. 77).
З показань допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 вбачається, що потерпіла, яка є її племінницею, того дня мала йти в бібліотеку. Повернулась додому вся в сльозах і казала, що незнайомий чоловік хотів її в ліфті зґвалтувати. Казала, що підсудний душив її за шию, ліз рукою в трусики і до грудей.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 дала суду показання про те, що того дня вийшла з квартири, щоб допомогти чоловіку. Почула з шахти ліфта крики дівчинки. Вона почала стукати в двері ліфта. Почула, що ліфт відчинився, вона побігла вниз, побачила, що бігла дівчинка, на шиї у неї були червоні плями. Вона вибігла на вулицю та крикнула своєму чоловіку, щоб він зловив чоловіка, який вибіг з під'їзду. її чоловік побіг та затримав підсудного. Коли його привели в двір будинку, потерпіла почала плакати та казала, що це він.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання про те, що того дня він приїхав з дачі і зателефонував дружині, щоб вона вийшла йому допомогти. Почув крики та побачив, що з під'їзду вибіг чоловік, а потім його дружина, яка крикнула, щоб він зловив того чоловіка. Вони разом за ним побігли та спіймали його. Коли підсудного привели в двір, дівчинка казала, що це він.
З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16.06.2008 року, потерпіла ОСОБА_4 вказала на ОСОБА_3 як такого, що вчинив відносно неї протиправні дії. (а.с. 25-29).
З протоколу пред'явлення особи для впізнання, свідок ОСОБА_6В вказала на ОСОБА_3 як на особу, яка вчинила відносно потерпілої ОСОБА_4 протиправні дії. (а.с. 30-34).
При пред'явленні особи для впізнання від 16.06.2008 року свідок ОСОБА_7 вказав на ОСОБА_3, якого він затримав, коли той вибіг з під'їзду будинку і вчинив відносно потерпілої протиправні дії. (а.с. 35-39).
З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 19.06.2008 року за участю ОСОБА_3, останній на місці події детально розказав та показав про обставини вчинення ним протиправних дій відносно потерпілої, (а.с. 64-70).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1464 від 29.07.2008 року, на тілі потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синяка задньої поверхні плечового суглобу, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, (а.с. 149-153).
Відповідно до висновку судової психіатричної експертизи № 331 від 28.07.2008 року, у ОСОБА_3 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому злочину і виявляються в даний час ознаки психічного розладу у вигляді органічного ураження головного мозку травматичного генезу з психопатизацією особистості та сексуальними девіаціями. Проте ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, в зв'язку з чим ОСОБА_3 визнаний осудним. На час вчинення злочину, ОСОБА_3 у стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, котрий міг би істотно впливати на здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, не перебував, (а.с. 101-102).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, спрямованими на насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, поєднаними із застосуванням фізичного насильства, погрози його
застосування, використання безпорадного стану потерпілої, вчиненими повторно, щодо малолітньої, не доведеними до кінця з причин, що не залежали від його волі, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 15 ч.3, ст. 153 ч.3 КК України.
Судом не беруться до уваги показання підсудного про те, що він лише хотів налякати потерпілу, оскільки він не міг пояснити, чому саме «хотів налякати потерпілу». Суд вважає, що ці показання дані підсудним є його наміром уникнути відповідальності.
Вони, крім вищезазначених доказів, також спростовуються тим, що в ході досудового слідства під час допиту його і якості обвинуваченого, підсудний вказав про свої дійсні наміри зґвалтувати потерпілу неприроднім способом. Хоча в судовому засіданні підсудний вказав, що ці показання він дав у зв'язку з фізичним тиском на нього працівників міліції, однак відповідно до оглянутих в судовому засіданні відмовних матеріалів Луцького MB УМВС України у Волинській області № 7396 та прокуратури міста Луцька № 314м-08, будь-якого тиску з боку працівників міліції на нього не було.
Крім цього, відповідно до вироку Волинського обласного суду від 30 серпня 1999 року, за яким ОСОБА_3 засуджено за ст. ст. 117 ч. 4, 17-117 ч. 4, 118 ч. 2 КК України 1960 року до 10-ти років позбавлення волі, свої попередні злочини підсудний вчиняв чином аналогічним з злочином, який йому в даний час інкримінується.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Пом'якшуючих покарання обставин суд не вбачає, до обтяжуючих покарання обставин суд відносить рецидив злочинів, вчинення злочину щодо малолітньої, яка перебувала в безпорадному стані.
З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про доцільність призначення підсудному покарання в межах санкцій статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі.
В справі цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.3, 153 ч.3 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання за даним вироком, часткове невідбуте покарання за вироком Волинського обласного суду від 30.08.1999 року - один рік позбавлення волі -, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років.
Строк відбуття покарання рахувати засудженому з моменту постановления вироку -27.11.2008 року. Зарахувати в строк відбуття покарання, перебування засудженого під вартою з 16.06.2008 року по 26.11.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі в доход держави за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 405 грн. 64 коп.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 залишити попереднім - тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.