Справа № 2-А-828 За 2008р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2008р. Стаханівський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Ромашки В.П. при секретарі Єтєпньовій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Стаханова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради, Головиного управління Державного казначейства України у Луганській області про стягнення недоплаченої щорічної допомоги, ,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду, позивач зазначив, що він є інвалідом війни першої групи та має право на щорічну допомогу до 5 травня у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. За відомостями Держкомстату середня заробітна платня за 2003р. становила 462грн. 58коп. Розмір мінімальної пенсії за віком у 2004р. становив 92грн. 52ко. Розмір допомоги у 2004р. мав скласти 925грн. 20коп. (10 х 92, 52). Фактично йому сплатили лише 195грн., недоплата становила 730грн. 20коп.. У 2005р. розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність склав 332грн., відповідно до Закону України від 23.12.04р. №2285-ІУ. Щорічна допомога мала становити 3320грн. (10 х 332), а фактично йому виплачено лише 400грн. Недоплата склала 2920грн.. У 2006р. розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, на 05.05.06 складав 359грн. згідно з Законом України від 20.12.05р. №3235-ІУ. Щорічна допомога мала становити 3590грн., а фактично сплачено лише 400грн. Недоплата становить 3190грн. У 2007р. мінімальна пенсія за віком становила 410грн. 06коп, відповідно до Закону України від 19.12.06р. №489-У зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.07 №749-У. Щорічна допомога мала скласти 4100грн 60коп, а виплачено лише 450грн. Недоплата становила 3650грн. 60коп. Таким чином за період 2004-2007р. йому недоплачено щорічної допомоги на суму 10490грн. 80коп.'
Відповідач УТСЗН письмових заперечень за позовом не надав.
Відповідач ОСОБА_2 управління державного казначейства України у Луганській області надало письмові заперечення за позовом, позов не визнало, зазначивши, що головним розпорядником коштів для виплат допомоги є Міністерство праці та соціальної політики України. ГУДКУ не здійснює виплат допомоги. Кошти було виплачено відповідно до діючого законодавства.
Позивач надав заяву про розгляд справи за своєї відсутності.
Представники відповідачів (суб'єктів владних повноважень) до суду не з'явилися. Відповідач ГУДКУ надав заяву про розгляд справи за відсутності свого представника.
Явка сторін обов'язковою не визнавалася.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому враховує наступне:
Копією посвідчення на ар.с. 5 підтверджено, що позивач є інвалідом війни першої групи. Арифметичні підрахунки позивачем зроблені правильно. Сума допомоги, фактично виплаченої позивачеві, підтверджена довідкою на ар.с. 12. Ці обставини суд вважає доведеними. До правовідносин, що склалися, слід застосовувати Конституцію України, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законм України «Про затвердження прожиткового мінімуму» на відповідний рік.
До правовідносин, що склалися, слід застосовувати Конституцію України, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, а також Бюджетний кодекс України.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, визначеного законом. Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Згідно з ч.3 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Згідно ст. 17-1 Закону про ветеранів щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці і соціального захисту населення.
У 2004 році мінімальна пенсія складала 92, 45 грн згідно з Законом України №1058 від 09.07.2003 року.
У 2005 році мінімальна пенсія складала 332 грн згідно з Законом України №2505 від 25.03.2005 року.
У 2006 році мінімальна пенсія складала 359 грн згідно з Законом України №2235 від 20.12.2005 року.
У 2007 році мінімальна пенсія на 5.05.2007 року складала 406 грн згідно ст.62 Законом України №489 від 19.12.2006 року.
Згідно зі ст. 147Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд. Конституційний Суд вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. У відповідності до Закону України про бюджет на 2004 рік» (Положення статті 44 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 20-рп/2004 (v020p710-04) від 01.12.2004)
Стаття 44. Встановити, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи— 195 гривень, інвалідам війни 2 групи— 160 гривень, інвалідам війни 3 групи— 130 гривень, учасникам бойових дій— 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 65 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2005 рік» Стаття 34. Встановити, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту" (3551-12) (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004 p., N 17-18, ст. 250) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни— 50 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2006 рік» Стаття 30. Установити, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., N 45, ст. 425; 2000 p., N 14-15-16, ст. 121; 2001 p., N 2-3, ст. 10; 2002 p., N 12-13, ст. 92; 2003 p., N 10-11, ст. 86; 2004 p., N 17-18, ст. 250; 2005 p., N 7-8, ст. 162, NN 17-19, ст. 267) здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій— 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни — 50 гривень.
У відповідності до Закону України про бюджет на 2007 рік ( Положення статті 29 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }
Стаття 29. Установити, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) та "Про жертви нацистських переслідувань" ( 1584-14 ) здійснюється у таких розмірах: інвалідам І групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.
Положення ст. 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" визнане неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 (у020р710-04) від 01.12.2004 року. Також рішенням Конституційного Суду України от 09.07.2007 року №6-рп визнано неконституційним положення ст.29, 71 п.13 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зменшення розміру виплат ветеранам війни.
Таким чином, Суд вважає, що неправомірність дій по недоплаті позивачеві щорічної грошової допомоги до 5 травня 2004 та 2007 року є очевидною. Однак, відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк тривалістю один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач взагалі не наводить
жодної з обставин, пов'язаних зі строком звернення до суду з вимогами за період понад рік і поновити строк не просить. Оскільки виплата передбачена одноразово на рік, то стягненню у справі підлягає сума, недоплачена у 2007р.. Доводи відповідача у цій частині на думку суду є слушними.
Щодо вимог про стягнення недоплаченої, на думку позивача, суми щорічної одноразової допомоги за 2005 та 2006р.р., то Суд, зважає на те, що ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України не визнані неконституційними. Вважає, що твердження позивачів про їх невідповідність Конституції України є передчасними. Відповідний висновок є прерогативою Конституційного Суду України. Тому у цій частині позовних вимог позивачеві слід відмовити.
Керуючись ст..6, 94, 99, ч.3 ст.122, 158, 159, 161, 162.163 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007р.» від 19.12.06 №489-У зі змінами, внесеними Законом від 15.03.07 №749-У, Законом України «Про Державний бюджет України на 2004р.», Законом України «Про Державний бюджет України на 2005р.», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006р.» суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради по невиплаті у 2004р. та 2007р. у повному обсязі щорічної допомоги передбаченої ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської Ради за рахунок коштів Держбюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової щорічної допомоги, передбаченої ч.5 ст.14 Закону України «Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту» за 2004р. та 2007р. у сумі 4380грн. 80коп.
У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому -апеляційної скарги.