Справа №11-451/2006 року Головуюча в 1-й інстанції Шуригіна О.В.
Категорія ст.ст. 365 ч.3,212 ч.З, 366 ч.2 КК України Доповідач Суслов М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2005 року колегія судів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді - Кульбаби В.М.,
суддів - Суслова М.І., Шершуна В.В.,
з участю прокурора - Бардецького О.І.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом та засудженого ОСОБА_2 на вирок Новоушицького районного суду від 18 травня 2006 року, -
Цим вироком
ОСОБА_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого, -
засуджено
· за ст. 365 ч.З КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 3 роки;
· за ст. 212 ч.З КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 2 роки, без конфіскації майна;
- за ст. 366 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 1 рік.
Згідно ст. 70 КК України остаточно призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання в випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Він перебуває на підписці про невиїзд.
Стягнуто з засудженого на користь Київського НДІ судових експертиз МЮ України вартість експертизи - 3924 грн.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2, являючись службовою особою суб'єкта господарської діяльності, без згоди загальних зборів співвласників майнових паїв, переданих товариству в оренду, реалізував агрофірмі „Проскурів" с. Розсоша, Хмельницького району в рахунок взаєморозрахунків обладнання розпайованого ковбасного цеху по заниженій вартості за 250800 грн. балансовою вартістю 305350 грн., тим самим порушивши п.п. 3.4 п. З „Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності", затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №97 від 9.04.2001 року, чим завдав власникам майна товариства тяжких наслідків.
Крім того, ОСОБА_2 в порушення вимог п.п. 7.3.1., 7.7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в лютому та вересні 2003 року шляхом невідображення по бухгалтерському та податковому обліках реалізації АФ „Проскурів" обладнання ковбасного цеху та незавершеного будівництва гуртожитку, ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 48640 грн., а саме - 41800 грн. за реалізацію ковбасного цеху, 6840 грн. - реалізацію гуртожитку.
В грудні 2003 року ОСОБА_2 в порушення п.п. 7.2, 7.4 ст. 7 вказаного вище закону в результаті безпідставного формування податкового кредиту шляхом виписки фіктивної податкової накладної на придбання трактора в СФГ „ІНФОРМАЦІЯ_3" с. Березівка, Новоушицького району, занизив суму податку на додану вартість на 23333 грн.
Також, в порушення п.16.1 ст. 16 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 21.12.2000 року, зберігаючи в касі та на розрахунковому рахунку товариства грошові кошти умисно не перерахував до бюджету за 2003-2004 роки 26470 грн. 83 коп. податку з доходів фізичних осіб.
Всього товариством з вини її керівника за 2003-2004 року не було сплачено до державного бюджету 98443 грн. ПДВ та податку з доходів фізичних осіб.
Крім того, ОСОБА_2 в лютому та вересні 2003 року вчинив службове підроблення шляхом невключення до податкових декларацій з ПДВ податкові зобов'язання з реалізації АФ „Проскурів" обладнання ковбасного цеху та незавершеного будівництва гуртожитку на суму 48640 грн., а в грудні 2003 року безпідставно включив в декларацію суму податкового кредиту з вартості придбаного у СФГ „ІНФОРМАЦІЯ_3" с. Березівка трактора на суму 23333 грн., подавши в Новоушицьку МР ДПІ документи на загальну суму 71973 грн.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів з постановленням нового апеляційної інстанції, яким призначити ОСОБА_2 за ст.. 212 ч.З КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, зберіганням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями на 1 рік, з конфіскацією майна; за ч.3 ст. 365 - 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, зберіганням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями на 2 роки; за ч.2 ст. 366 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, зберіганням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями на 1 рік, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначити 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, зберіганням та розпорядженням товарно-матеріальними цінностями на 2 роки, з конфіскацією майна.
Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити. При цьому він посилається на його незаконність і необґрунтованість, однобічність і неповноту досудового слідства. Зокрема, при проведенні попереднього та судового слідства були допущенні такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які призвели до його безпідставного засудження, хоча його вина ні матеріалами справи, ні перепровіреними доказами в судовому засіданні не доведена.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку доводів апеляції про необхідність скасування вироку суду першої інстанції з постановленням нового, яким засудити ОСОБА_2 до реального позбавлення волі, засудженого та в його інтересах захисника на спростування вимог державного обвинувача та підтримку своїх тверджень, перевіривши додатково надані захистом матеріали на обґрунтування невинуватості ОСОБА_2 у вчиненому та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової плати,
знаходить:
апеляції прокурора та засудженого як такі, що задоволенню не підлягають.
Вина ОСОБА_2 у вчинених злочинах при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, в суді засуджений свою вину не визнав, неодноразово змінював покази, однак в судовому засіданні 23.02.2005 року він не заперечував, що обладнання ковбасного цеху продано ним без згоди зборів співвласників майна, а також згоди комітету громадян -співвласників майна, що рішення про його реалізацію за 250 тис. грн. приймав сам. В судовому засіданні 28.04.2006 р. ОСОБА_2 вказав, що ще в 1999 році на засіданні ради КСП ім. Мічуріна йому було надано дозвіл на продажу обладнання ковбасного цеху, але він наполіг на укладенні договору про сумісну діяльність і якщо би вдалося зібрати загальні збори пайовиків, то йому був би наданий такий дозвіл на відчуження.
ОСОБА_2 вважає, що не ухилявся від сплати ПДВ від продажу ковбасного цеху, оскільки виписав накладну №НОМЕР_1 з включенням 41800 грн. ПДВ та податкову накладну №НОМЕР_2, складеними на момент остаточних розрахунків з покупцем; ПДВ з продажу незавершеного будівництва гуртожитку не нараховується, гуртожиток не був власністю товариства, а перебував на його балансі тимчасово, був власністю Фонду держмайна і при його посередництві викуплений власниками квартир за їх кошти, але таких доказів він представити не може. Трактор був придбаний за кредитні кошти і ПДВ нараховано згідно із законом. Стверджує, що ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб в його діях не має, є просто недоїмка, сплатити податок не було можливості.
Однак невизнання ним своєї вини спростовується сукупністю доказів, перепровірених в судовому засіданні, показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, з пояснень яких вбачається обставини реалізації обладнання ковбасного цеху без згоди співвласників майна, несплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, а також внесення до офіційний документів за відомо неправдивих відомостей.
Об'єктивно вина останнього підвереджується актом ревізії Новоушицького контрольно-ревізійного відділу від 10.01.2005 року, довідкою зустрічної перевірки в АФ „Проскурів" від 5.01.2005 року, актом перевірки Новоушицького відділення Дунаєвецької МАПІ від 19.01.2005 року, податковими деклараціями, протоколами зборів, накладними, договором купівлі-продажу, договором про сумісну діяльність, договором оренди майна, та іншими матеріалами кримінальної справи.
Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності всі докази, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчинених злочинах, вірно кваліфікувавши його дії за ст. ст. 365 ч.3,212 ч.З, 366 ч.2 КК України.
Міра покарання обрана згідно вимог ст. ст. 50 і 65 КК України з врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особистості винного, конкретних обставин по справі.
При обранні покарання суд врахував всі обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Твердження прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання не узгоджується з сукупністю наведених у вироку обставин, які істотно пом'якшують його, дають підстави визнати їх такими, що суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і не ґрунтуються на вимогах кримінального закону про загальні засади призначення такого. При цьому колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання ОСОБА_2 є цілком достатнім для виправлення засудженого та запобіганню вчинення нових злочинів як самим винним, так і з боку інших осіб.
Доводи засудженого про необхідність закриття кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину, які підтримав і захисник, не можуть бути визнанні обґрунтованими, оскільки не узгоджуються з фактичними обставинами по справі та спростовуються сукупністю доказів, добутих в судовому засіданні.
Вказану мотивацію вчинених злочинних діянь винним, яку дав суд першої інстанції апеляційна палата вважає обґрунтованою і справедливою.
З врахуванням викладеного підстав для скасування вироку, постановлення нового з обранням засудженому реальної міри покарання, або пом'якшення покарання, судова палата не знаходить.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія судців судової палати, -
ухвалила:
вирок Новоушицького районного суду від 18 травня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції прокурора та засудженого - без задоволення.