ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_______________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Харків

справа №638/3106/20

провадження №22-ц/818/3328//20

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Хорошевського О.М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2020 року, постановлену під головуванням судді Аркатової К.В. в місті Харкові,-

в с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нову ухвалу, якою відкрити провадження у справі та направити позовну заяву для розгляду по суті.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права. ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції не вирішено клопотання про його звільнення від сплати судового збору.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Визнаючи неподаною позовну заяву та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви за ухвалою суду від 12.03.2020 року ОСОБА_1 повністю не усунув; при цьому несплата позивачем судового збору унеможливлює відкриття провадження у справі.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Статтею 175 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Судом встановлено, що у березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.16-18). В ухвалі зазначено, що позовна заява повинна бути викладена державною (українською мовою); крім того в позові не зазначено повне найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження; не зазначено доказів, що підтверджують обставини, викладені у позові; переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; не доданий попередній розрахунок суми судових витрат; не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 березня 2020 року при залишенні позову без руху судом не визначена сума судового збору, яка підлягає до сплати позивачем.

На виконання вищевказаної ухвали суду, позивачем подана уточнена позовна заява, в якій, зокрема, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору (а.с. 23-30).

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, судовий збір є важливим елементом у забезпеченні незалежності судової влади; суд проаналізував подане позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, проте не вирішив його та передчасно дійшов висновку про те, що недоліки позовної заяви позивачем у повному обсязі не усунені, тому наявні підстави для визнання неподаною та повернення позовної заяви.

Таким чином судом першої інстанції не вирішено клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору та не визначено суму судового збору, що підлягала сплаті позивачем.

Висновок суду першої інстанції про те, що наявні підстави для визнання позову ОСОБА_1 неподаним, - є передчасним та не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки не вирішено питання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути позбавлена права на судовий захист, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Ухвала суду від 02 квітня 2020 року постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2020 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.М. Хорошевський