АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці «18» березня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Кифлюка В.Ф.
Суддів Рулякова В.І., Петлюка В.І.
за участю прокурора Малик Н.В.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 12 березня 2010р.,
В С Т А Н О В И Л А :
Цією постановою задоволено подання слідчого СВ з ОВС прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 про обрання
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки с.Яблуниця, Путивльського району Чернівецької області, голові Яблуницької сільської ради, одруженій, маючій на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої, -
запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі від 8 до 12 років і перебуваючи на волі, може ухилитися від органів слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
На вказану постанову суду надійшла апеляція захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2, в якій порушує питання про скасування цієї постанови та обрання останній запобіжного заходу у вигляді застави. Твердить, що обираючи запобіжний захід ОСОБА_2 у виді
Справа №10-60/2010 р. Головуючий у І інстанції Волошин С.О.
Категорія ст.368 ч.3 КК України Доповідач Кифлюк В.Ф.
тримання під вартою, суд в постанові не навів жодних підстав, чому інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченою ОСОБА_2 процесуальних обов’язків і її належної поведінки.
Також апелянт посилався на те, що суд в постанові жодним чином не аргументував свій висновок про необхідність обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не навів жодних доказів того, що остання перебуваючи на волі, може ухилитися від органів слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, а також заважатиме забезпеченню виконання процесуальних рішень.
При цьому захисник посилається на те, що ОСОБА_2 не має наміру ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, так як являється важкохворою на рак, інвалідом третьої групи, на її утриманні знаходяться троє дітей, один з яких є неповнолітнім.
Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_1, який просив задовольнити подану ним апеляцію, посилаючись на обставини, що наведені в ній, міркування прокурора Малик Н.В., яка просила відмовити в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що являючись головою Яблуницької сільської ради Путивльського району Чернівецької області, спільно із своїм чоловіком ОСОБА_4, вимагала від громадянина ОСОБА_5, який звернувся до останньої із проханням про виділення йому на території цієї сільської ради земельної ділянки, хабар в сумі 80 000 Євро, за вирішення питання щодо прийняття Яблуницькою сільською радою Путивльського району рішення про виділення ОСОБА_5 земельної ділянки, а в подальшому рішення про надання дозволу на виготовлення проектної документації на цю земельну ділянку.
Причетність обвинуваченої ОСОБА_2 до вчиненого злочину підтверджується протоколом затримання підозрюваної ОСОБА_2 (а.с.7), протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_2 із застосуванням відеозапису (а.с.10) та протоколом допиту обвинуваченої ОСОБА_2 (а.с.31-32), а також іншими матеріалами справи.
За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що наявні у справі докази вказують на скоєння ОСОБА_2 інкримінованого їй злочину.
Відповідно до вимог ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжувати злочинну діяльність.
Стаття 155 КПК України передбачає, що взяття під варту, як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 3 роки.
ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст.368 ч. 3 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 8 до 12 років.
Крім того, по справі не виконано всіх необхідних слідчих дій, а більшість з них необхідно провести в с. Яблуниця, Путильського району Чернівецької області, де ОСОБА_2 являється сільським головою та користуючись своїм службовим становищем та особистими стосунками з односельчанами, може вплинути на покази свідків по справі – депутатів сільської ради, що в свою чергу може вплинути на правдивість показань вказаних свідків та перешкодити встановленню істини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вищенаведені факти спростовують доводи апелянта на те, що постанова суду є безпідставною.
Поставлений у вину ОСОБА_2 злочин, передбачений ст. 368 ч.3 КК України відноситься до особливо тяжкого, є умисний та носить корисливий характер, міра покарання за який встановлена від 8 до 12 років позбавлення волі. Беручи до уваги вищевикладені обставини, висновок суду, що обвинувачена ОСОБА_2 може ухилитися від органів слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі і що належну її процесуальну поведінку може забезпечити тільки взяття під варту, є обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 148, 150, 155, 165-2, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2010 р. про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту – без змін.
Головуючий В.Ф. Кифлюк
Судді В.І. Петлюк
В.І. Руляков