Справа 22ц-20720\2010                                     Головуючий в 1 інстанції Деркач Н.М.

Категорія 31 (I)                                                      Доповідач Неклеса В.І.

УХВАЛА

Іменем    України

2010 року квітня 14 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

                         головуючого судді:       Неклеси В.І.,

                         суддів:                               Зубакової В.П., Братіщевої Л.А.

                         при секретарі:                Чубіній А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди.

            Особи, які беруть участь у розгляді справи:

Позивач – ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5;

Відповідачка – ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7.

                                                              В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4Б.А. про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 9 589, 55грн. та моральної шкоди  у розмірі 100 000 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що 14.06.2009 року, відповідачка, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_1, наїхала автомобілем на неї, внаслідок чого їй були завдані тяжкі тілесні ушкодження і встановлено першу групу інвалідності.    

27 січня 2010 року позивачка подала заяву про відмову від позовних вимог про стягнення з відповідачки  матеріальної  шкоди.

Ухвалою суду від 27 січня 2010 року прийнята відмова позивачки  від позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди і в цій частині закрито провадження у справі.

Рішенням суду від 27 січня 2010 року позовні вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та на користь держави судовий збір у сумі 8 грн.50коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

В іншій частині позову відмовлено.  

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що  суд, при ухваленні рішення про стягнення моральної шкоди у сумі 50 000 грн. не врахував її матеріальне становище та те, що вона має на утриманні неповнолітню дитину.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню  з наступних підстав.

Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм процесуального і матеріального закону, частково задовольнив позовні вимоги.

Відповідачка зазначила в апеляційній скарзі, що суд не врахував положення ст.. 1193 ЦК України при ухваленні рішення.

Відповідно до ч.4  ст.1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.  

Згідно п.1 ч.2 с. 1167 ЦК України,  моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю  фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 23 січня 2009 року, який набрав законної сили,  відповідачку було визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 121, 128 КК України.

Згідно довідки МСЕК №647231 від 04.11.2008 року позивачці була встановлена перша група інвалідності, а також зазначено, що вона потребує стороннього догляду.

Наведені обставини свідчать, що суд правомірно не застосував ч. 4 ст. 1193 ЦК України, оскільки відповідачка завдала шкоди позивачці вчиненням злочину.

На підставі встановлених обставин, матеріалів справи, суд обґрунтовано визнав, що позивачці внаслідок винних дій відповідачки була завдана моральна шкода і вона підлягає відшкодуванню на підставі ч.ч. 2,3 ст. 1167 ЦК України.

З урахуванням обставин справи, протиправних дій відповідачки, наявності причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями відповідачки та характеру і обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнала відповідачка в зв’язку з завданням їй тяжких тілесних ушкоджень, а також з урахуванням  стану  її здоров’я – встановлення першої групи інвалідності, вимушених змін у житті  відповідачки, суд правильно вирішив питання про визначення розміру моральної шкоди і обґрунтовано стягнув у її відшкодування 50 000 грн.

Доводи відповідачки в апеляційній скарзі про те, що суд не врахував її матеріальний стан, знаходження у неї на утриманні неповнолітньої дитини спростовується матеріалами справи та висновками суду. Розмір моральної шкоди суд визначив з урахуванням роз’яснень викладених  у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав передбачених законом для зміни рішення суду немає, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303,ст. 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

                                          У Х В А Л И Л А :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :   /підпис/

            Судді :                /підписи/

            Згідно з оригіналом.

            Суддя-доповідач:                                             В.І.Неклеса.