Справа № 22ц-20663/2010 року Головуючий у 1 інстанції Приміч Г.І.
Категорія – 5 (I) Доповідач Неклеса В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року квітня «14» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Зубакової В.П., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Чубіній А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа агентство нерухомості «Наш дім» про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення і про відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення авансу, інфляційних витрат, 3% річних і моральної шкоди.
Особи, що беруть участь у розгляді справи:
Позивач – ОСОБА_3 та її представники ОСОБА_5, ОСОБА_6;
Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_4 та їхній представник ОСОБА_7.
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернулась з зазначеним позовом до відповідачів і просила усунути перешкоди в користуванні будинком НОМЕР_1 та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів з будинку.
У листопаді 2009 року позивачка доповнила позовні вимоги і просила стягнути з відповідачів у відшкодування моральної шкоди 100 000 грн.
Відповідач ОСОБА_2, звернувся з зустрічним позовом до позивачки і просив стягнути з неї аванс у сумі 16480 грн., інфляційні збитки та 3% річних у сумі 3353, 40 грн., моральну шкоду у розмірі 500 грн., та витрати по сплаті судового збору та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 205 грн. і 120 грн.
Ухвалою суду від 18 листопада 2009 року позовна заява і зустрічна позовна заява були об’єднані в одне провадження.
Рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено частково. Усунено перешкоди ОСОБА_3 в користуванні власністю - житловим будинком з господарськими спорудами та земельними ділянками за адресою АДРЕСА_1, шляхом виселення з вказаного житлового будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Зустрічна позовна заява відповідача ОСОБА_2 задоволена частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 16 004 грн. 80 коп. у рахунок повернення сплаченого авансу та 255 грн. у рахунок повернення судових витрат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 та зустрічних позовних вимог відповідача ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення його зустрічних позовних вимог з наступних підстав: суд не дав оцінки тим фактам, що позивачка, після невиконання своїх зобов’язань по оформленню договору купівлі-продажу будинку в строк до 14.07.2008 року, стала боржником перед ним, оскільки аванс в сумі 2000 доларів США після спливу строку не повернула. Встановивши даний факт, суд не вірно зазначив в рішенні, що позивачка не повинна нести відповідальність за ч.2 ст. 625 ЦК України і не вірно дійшов висновку про виселення його з будинку до повернення йому авансу позивачкою без зазначення дати виселення.
Крім того, суд не вірно дав оцінку фактам погроз висловлених позивачкою на його адресу, що стало причиною погіршення його здоров’я і необґрунтовано відмовив йому у відшкодуванні моральної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, зустрічних позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм процесуального та матеріального закону, частково задовольнив позовні та зустрічні позовні вимоги.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд не вірно дав оцінку факту порушення позивачкою строку укладення договору купівлі-продажу будинку і неправомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних і моральної шкоди, спростовуються матеріалами справи, встановленими обставинами та висновками суду.
Так, висновок суду про те, що вимоги відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивачки суми 3% річних не підлягають задоволенню на підставі ст.. 625 ЦК України, підтверджуються встановленими обставинами та матеріалами справи, які свідчать, що у позивачки не виникли грошові зобов’язання перед ОСОБА_2 у зв’язку з порушенням нею строку укладення договору купівлі-продажу будинку. Зобов’язання позивачки про повернення ОСОБА_2. 2000 доларів США у неї виникли на підставі договору про завдаток від 12.04.2008 року.
Суд також обґрунтовано визнав на підставі ст.. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», що вимоги відповідача ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат не підлягають задоволенню. Такий висновок підтверджується договором завдатку від 12.04.2008 року, згідно якого позивачка отримала від ОСОБА_2 2000 доларів США, які не підлягають індексації відповідно до зазначеного закону.
Висновок суду в тій частині, що відповідач ОСОБА_2 не надав доказів про факти погроз з боку позивачки та не навів наявності причинного зв’язку між такими діями позивачки і погіршенням стану його здоров’я, не спростовується встановленими обставинами та матеріалами справи. Виходячи з наведеного висновку та з тих підстав, що законом не передбачено випадків відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення моральної шкоди з позивачки.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що суд незаконно виселив його з дружиною з будинку позивачки, спростовується матеріалами справи та встановленими обставинами.
Судом встановлено, що позивачка є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі право установчих документів і її право власності було зареєстровано 27.03.2009 року в установленому порядку, а право власності на земельні ділянки підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку, які були переоформленні на позивачку 07.04.2009 року.
Виходячи з того, що договір купівлі-продажу будинку не було укладено в обумовлений строк і відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 відмовились укладати договір купівлі-продажу цього будинку та відмовились від виселення зі спірного будинку у зв’язку з неповерненням їм суми авансу позивачкою, суд, відповідно до положень ст..ст. 387, 391, 1212 ЦК України, усунув перешкоди у користуванні позивачкою своєю власністю – будинком та земельними ділянками, шляхом виселення відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4 із її будинку.
Виходячи з наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано виселив відповідачів з житлового будинку без встановлення дати виселення, оскільки всі судові рішення, які набрали законної сили, виконуються відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження» або добровільно.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстав передбачених законом для скасування рішення суду немає, а тому, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308, ст.ст.313- 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом.
Суддя-доповідач: В.І.Неклеса.